Політика залякування. Навіщо в Швеції ухвалили закон про згоду на секс
Парламент Швеції (Риксдаг) прийняла внесений урядом законопроект, що містить пропозицію щодо нового законодавства про злочини на сексуальному ґрунті, засноване на взаємній згоді. "Секс повинен бути добровільним - в іншому випадку він не є законним" - стверджується у прес-релізі Кабінету міністрів.
Втім, прес-реліз шведського Кабміну не зможе розкрити всі тонкощі нового закону недосвідченому в питаннях гендерної рівності та сексуально-коректного поведінки українському суспільству, як і, тим більше, українським законодавцям, яких, як відомо, саме слово "гендер" у законопроекті приводить в стан стресу. У Швеції ж нововведення хоч і викликало певну дискусію, однак дебатів, що виходять за рамки пристойності, не спровокувало. Які ж зміни спричинить цей закон?
Законопроект був внесений на розгляд Риксдагу у грудні минулого року, а 23 травня він був прийнятий більшістю голосів шведських парламентаріїв. Закон набирає чинності з 1 липня 2018 року і зобов'язує сторони, які мають намір вступити в статевий зв'язок, дати чіткий - будь то вербальний чи фізичний - знак згоди. Мовчання або фізична непротивлення (пасивність) постраждалої сторони відтепер не будуть розглядатися судом як згоду. У попередньому законі не враховувалися такі фактори, як залякування або вразливість, приймаючи в якості доказів лише фізичний вплив, що спричинило відповідні пошкодження, поранення та інше.
Поряд з основними змінами у законі з'являться дві нових формулювання правопорушення: "зґвалтування по необачності" і "сексуальне посягання за необачність", які спричинять за собою покарання до чотирьох років тюремного ув'язнення. Крім того, мінімальне покарання за згвалтування при обтяжуючих обставин та згвалтування неповнолітніх збільшується з чотирьох до п'яти років позбавлення волі. Особливу увагу спрямовано на сексуальне насильство щодо неповнолітніх. Відтепер обвинувачені не зможуть спекулювати в суді "фізичним розвитком" дитини як аргумент на свій захист.
Вітаючи новий закон, шведські експерти називають його своєчасним відповіддю на запити суспільства. Хвиля флешмобів #metoo, що прокотилася по всьому світу в 2017 році, розкрила нарив, який назрівав десятиліттями: держава не може захистити жінок від сексуального насильства, в тому числі і в таких соціально розвинених і відповідальних країнах, як Швеція.
У грудні 2017 року студентка медичного факультету Університету Мальме Камілла Лундгрен організувала марш-протест на захист жінок, які зазнали сексуального насильства. Причиною послужило гучну справу про групове зґвалтування в передмісті Стокгольма Фитья. Суд виправдав п'ятьох чоловіків, троє з яких безпосередньо здійснювали акт насильства, у той час як двоє знімали те, що відбувається на смартфони. Обвинувачені визнали свою причетність, але були виправдані, оскільки вони наполягали на обопільній згоді сторін, а потерпілої не вдалося довести зворотне.
Протест в Мальме викликав великий резонанс у шведській пресі та соціальних медіа. Складно стверджувати, що саме цей виступ жінок на захист своїх прав стало останньою краплею, яка переповнила чашу терпіння. Однак буквально в ці ж дні прем'єр-міністр Стефан Левен і міністр юстиції Морган Йоханссон зібрали прес-конференцію і анонсували серйозні зміни в законодавстві, які, за словами прем'єр-міністра, "в першу чергу спрямовані на захист потерпілих".
Ганні Рамберг, генеральний секретар Шведської асоціації адвокатів, не поділяє оптимізму прем'єр-міністра. "Ми налаштовані дуже критично, тому що це не збільшить частку обвинувальних вироків. Новий закон не зменшує доказову базу, оскільки прокурор має довести, що злочин було вчинено, і вчинено умисно". Дійсно, суд, як і раніше, буде приймати до уваги свідчення фігурантів справи і свідків, докази та результати експертиз.
Управління за сприяння та підтримки жертв злочинів у Швеції було доручено проведення інформаційно-просвітницьких кампаній щодо злочинів сексуального характеру, серед молоді та дорослих.
"Відповідальність юнаків і чоловіків має бути чітко сформульованою і зрозумілою, а жертви повинні знати про свої права і не боятися повідомляти про вчинене насильство" - йдеться у зверненні шведського уряду.
Прихильники покладають велику надію на те, що зміни вийдуть за рамки закону і нададуть великий вплив на громадському рівні. Такої точки зору дотримується і Катаріна Бергехед, представниця шведського відділення Amnesty International: "подібні закони встановлюють стандарти того, що прийнятно, а що ні". Як приклад вона наводить закон проти фізичного покарання дітей, прийнятий в Швеції в 1979 році, який, за її словами, істотно змінив ставлення суспільства до тілесних покарань.
Згідно зі статистикою, у Швеції з 2012 року кількість заяв про сексуальне насильство збільшилася майже втричі. У 2016 році кількість таких потерпілих становило 2,4% від дорослого населення. І все ж соціологічні дослідження показують, що за допомогою звертаються лише 10% жертв сексуального насильства. Уряд розраховує на те, що новий закон допоможе їм відчути захист держави, а в перспективі підвищить в суспільстві нетерпимість до побутового насильства, виховає в громадянах відповідальність як по відношенню до себе, так і до інших.
