Подайте на прожиток. Скільки разів ще помре Гогольfest
Гогольfest-2017, швидше за все, стане останнім. Таку заяву в інтерв'ю Сultprostir.ua зробив директор фестивалю, режисер і художній керівник театру "Дах" Влад Троїцький. "Я просто більше не можу. Вся команда фестивалю знаходиться в зоні тотального подвигу. Таке відчуття, що ти постійно працюєш на ворожій території", - заявив Троїцький. Головна проблема - хронічні проблеми з фінансуванням фестивалю.
Подробиці повинні бути оприлюднені в повному тексті інтерв'ю, яке ось-ось вийде на сайті. Однак новина про можливе заморожування фестивалю вже щосили обговорюється в соцмережах. Як правило, у форматі "треба щось робити, бо фестиваль має жити!". Правда, що саме робити і скільки грошей з власної кишені готові пожертвувати співчуваючі, не дуже зрозуміло. Ще один напрям обговорення - тотальна критика в бік влади, які "чхать хотіли на культуру, а тільки палаци собі пачками будують".
Насправді це далеко не перша заява Троїцького про те, що фесту більше не буде. З 2007-го, коли Гогольfest пройшов в перший раз, його засновник регулярно говорить про брак коштів. У 2011 р. режисер навіть заявив, що більше не хоче займатися організацією фестивалю за свої гроші і готовий скласти повноваження директора. Тоді підтримати фестиваль пообіцяла столична мерія в особі голови КМДА Олександра Попова. У 2015-му Троїцький, організовуючи Гогольfest, вліз в борги. Через рік в інтерв'ю він заявив, що досі не повернув всі гроші. При цьому Мінкульт і міська влада певні кошти на фестиваль все ж знаходять в цьому році мерія покрила близько 20% витрат на організацію фесту.
Між тим Троїцький постійно підкреслює той факт, що держава на Гогольfest грошей не дає, зате виділяє кошти на всякі ансамблі народних інструментів і театри, в які ніхто не ходить. Позицію культурних діячів, які отримують кошти від Мінкульту, Троїцький як охарактеризував наступним чином: "Ми такі митці, нам грошей не дають, а ми ж духовні скрєпи бережемо. А якби нам дали більше грошей, ми б так тут усе підняли!".
Проте риторика самого режисера не сильно відрізняється від изобличаемых їм діячів культури. Справа в тому, що стогони з приводу нестачі фінансування стали вже традицією в культурній сфері. Грошей не вистачає кіношникам, літераторам, художникам, режисерам і ще десятків представників сфери мистецтва. В одному з інтерв'ю Троїцький зазначив: "В ідеалі такі проекти забезпечує держава. Наприклад, в Європі". Між тим фестивалі сучасного мистецтва рідко де фінансуються державою у повному обсязі. Приміром, в Німеччині держава може підтримати культурне починання, однак фінансування оргкомітети завжди отримують з кількох джерел, і левова частка цих коштів надходить від спонсорів і фондів.
У той же час Троїцький заявляв, що такий фестиваль повинен існувати за рахунок публіки. "Публіка повинна розуміти: отримати якісний контент даром неможливо. Як у всьому світі відбувається? Людина хоче поїхати на рок-фестиваль. І збирає 250-300 євро на дорогу і житло", - зазначив режисер. Гогольfest поки не може конкурувати по вартості квитків з фестивалями начебто Atlas Weekend (абонемент на всі дні фестивалю в цьому році коштував 1600 грн). Однак якщо в 2012-му вхід на більшість заходів Гогольfest був безкоштовним, то в цьому році абонемент на всі дні фестивалю коштує 490 грн, на уікенд - 370 грн, а за відвідування вистав і окремих заходів окремо доведеться викласти за 270 грн.
Можна довго розмірковувати, скільки зберуть з публіки, покриє це всі витрати фестивалю, зможе Гогольfest щось заробити. Однак головне питання, яке незмінно виникає у зв'язку з проведенням будь-яких культурних фестивалів: хто повинен підтримувати такі проекти. Українські діячі культури нарікають, що в країні практично немає меценатів, а спонсори чомусь не рвуться підтримувати діячів мистецтва. У випадку з Гогольfest слід зазначити, що це - унікальне явище, яке, однак, має досить віддалене відношення до масової культури. Гогольfest фестиваль сучасного мистецтва, того самого, що багато українців просто не розуміють. Не розуміють в силу різних причин: відсутність культурної освіти (і з вини держави в тому числі), байдужості до мистецтва в цілому, банального небажання розбиратися, що ж такого екстраординарного он у тій купі сміття, яку називають твором мистецтва. Заходи на кшталт Гогольfest - тусовка для досить вузького кола людей. І це цілком закономірно: комусь до душі Dakh Daughters, комусь- Олег Винник. Ось тільки друге в рази більше, ніж перших. А значить, і громадський інтерес до подій на зразок Гогольfest не може бути масовим. Між тим саме на масовій культурі здебільшого рубають бабло.
Троїцький колись сам сказав, що боїться перетворення фестивалю в буржуазний свято з червоними килимовими доріжками. Фестиваль свідомо усувається від гламуру і маскульту, а це автоматично відсікає значну частину спонсорів - ринок диктує свої умови. В минулому році фестиваль перебрався на арт-завод "Платформа" і відразу ж отримав порцію критики з боку завсідників. Сусідство з "Вуличною їжею" і "Кураж-базаром" позбавило Гогольfest аури артистичного авангарду, божевільного нашарування форм і смислів, яке було стрижнем фестивалю протягом всієї його історії. Критики скаржилися, що дух свободи і нонконформізму витіснив дух комерції. У цьому році фестиваль пройде відразу на декількох локація: на ВДНГ і в Довженка-Центрі. А потім, якщо вірити Троїцькому, закриється.
Чи означає це, що Гогольfest приречений? Судячи з тією частотою, з якою Троїцький ховає фестиваль, а потім відроджує, навряд чи варто замовляти відспівування. Цілком ймовірно, заява про закриття фестивалю - своєрідний шантаж, адже Троїцький ніколи не скупився не невтішні слова на адресу чиновників та представників влади. З іншого боку, нинішній свято, враховуючи вартість квитків на нього, стане хорошим показником затребуваності Гогольfest. Адже масові ридання в інтернеті з приводу можливого закриття фестивалю гроші не конвертируешь.
