Подаруй тепло дитині: або чого українські діти насправді чекають на зимові свята

Під час зимових свят, починаючи з Дня Святого Миколая, всі українські діти чекають дива, подарунків та радісних подій. Але майже 1,5% з них – один із найбільших показників у світі – зустрічають свята (і не лише зимові) в інтернатах та сиротинцях в умовах обмеженої свободи, позбавлені родинного тепла й справжнього свята. Благодійники, депутати, представники бізнесу масово дарують цукерки та іграшки, але цей жест уваги раз на рік не забезпечує реальних бажань і потреб таких дітей.

Змінити ситуацію повинна реформа деінституалізації (ДІ) – реформа системи догляду за дітьми, позбавленими батьківського піклування. Вона передбачає розвиток сімейних форм виховання і створення можливостей для дитини зростати у родині. Проведення такої реформи – один з пріоритетів держави, одна з вимог Європейської Комісії та умова євроінтеграції.

Що можна робити вже зараз, аби забезпечити дітям справжнє, а не показове свято, і чого точно не варто робити обговорили представники Міжнародної благодійної організації "Благодійний фонд "СОС Дитячі Містечка Україна", Координаційного центру з розвитку сімейного виховання та догляду дітей, представники влади, бізнесу, благодійних та громадських організацій під час круглого столу у знаковий для дітей день – День Святого Миколая.

"Якщо ви хочете створити дитині свято, подаруйте їй тепло – замініть батьків хоч у чомусь. Знайдіть фонд або соціальні служби, які опікуються дітьми з інтернатів, і запитайте: чим я можу бути корисним. І вам підкажуть. Не треба бездумно скуповувати апельсини й іграшки й везти у дитбудинки, думаючи, що це змінить життя, – щиро й відверто закликала під час дискусії Ліна Дешвар, у минулому – вихованка інтернату, а нині – кураторка та викладачка освітньої програми для підлітків і молоді з інвалідністю "Школа для кожного" ГО "Бачити серцем".

Вона застерегла від кампаній на кшталт "тисяча мрій дітей з інтернатів": "Це великий тригер для вихованців таких закладів. Бо вони знають, як складаються такі мрії. Це "стіл замовлень" працівників інтернату. Я памʼятаю, як мріяла про ляльку, а мене змушували писати у "листі мрій" для спонсорів про нові вікна або штори".

Діти, наголосила вона, мріють, щоб такі показові свята якнайшвидше закінчилися, бо почуваються як дресовані мавпочки на звітних концертах перед благодійниками.

"Так, іграшки, цукерки, матеріальна допомога від них потрібні, але найбажаніше для дітей, позбавлених домашнього виховання, – це увага, турбота, обійми", – каже Ліна Дешвар.

Ще один учасник дискусії та вихованець інтернатного закладу, очільник Офісу дітей та молоді "ДІйМО" при Міністерстві соціальної політики України Кирило Невдоха переконаний, що найкращий спосіб підтримати дитину – стати її наставником, подарувати їй враження, емоції – якісь цікаві навчальні курси або ж навіть похід у кіно.

"Я 16 років виховувався в інтернаті. І щороку на свята до нас приїздили гості з подарунками – сфотографуватися, показати свою любов. Через кілька годин вони їхали – і "любов" одразу закінчувалася. Але були волонтери, які приходили до нас постійно – просто побути з нами, позайматися з нами, навчити нас чомусь. І саме їх ми чекали й запам'ятали найбільше", — згадує Невдоха.

Зимові свята – це не спосіб "грітися об дітей", нагадала програмна директорка "СОС Дитячі Містечка" Дар'я Касьянова. Ми маємо згуртуватися, аби забезпечити це тепло для дітей.

Огорнути турботою, подарувати безпеку, захист, підтримку – це головні завдання проєкту "Право на сім'ю", ініційованого фондом "СОС Дитячі Містечка Україна".

Під час круглого столу фонд презентував короткі листівки-підказки "Як бути Миколайчиком для дітей з інституцій". Це зовсім не складно і може робити кожен – і зимові свята, що розпочалися, хороший привід почати.

Як це зробити:

• Станьте наставником для дитини.
• Даруйте дитині ресурс для розвитку її талантів (освітні курси, тренінги, навчальні поїздки тощо).
• Інвестуйте в розвиток сервісів в громаді, та в підтримку родин, які знаходяться в складних життєвих обставинах, аби діти не потрапляли в інтернатні заклади виховання.
• Підтримайте благодійні організації, що допомагають випускникам інституційних закладів.

 "Чимало підопічних нашої організації – "СОС Дитячі містечка Україна" уже мають своїх дітей. І вони вже самі втілюють мрії своїх дітей – про родинне тепло і турботу не за календарем. І це одне з досягнень нашої системи підтримки прийомних родин, будинків сімейного типу: діти, які самі осиротіли, не передають своє сирітство у спадок, у наступні покоління. Адже це, на жаль, серйозна проблема для тих, хто зростав в інтернаті. Діти, які виходять з інтернатних закладів, дорослішають, стають батьками і, не знаючи сімейної моделі виховання, потім своїх дітей віддають у ті ж заклади, де зростали самі. Припинити цей "цикл сирітства" дуже важливо. Ми це робимо і звертаємося до всіх: ми можемо подолати ворога, але не зможемо відстояти себе без внутрішньої підтримки, без підтримки громад і соціальних служб", – каже національний директор МБО "Благодійний фонд "СОС Дитячі Містечка" Україна Сергій Лукашов.

Очільниця Координаційного центру з розвитку сімейного виховання та догляду дітей Ірина Тулякова додала: "Інтернатна система – це не наш вибір. Це наративи радянського союзу". Їх давно час змінювати і будувати нову систему: підтримувати фахівців соціальних служб, розвивати взаємодію з вразливими сім'ями, звертати на них увагу, вчасно реагувати на їхні потреби і допомагати дітям індивідуально, точково.

Заступниця міністра соціальної політики України з питань європейської інтеграції Ірина Постоловська своєю чергою повідомила про те, що міністерство вже працює над відповідною стратегією розвитку соціальних послуг, які б захищали дітей від потрапляння в інтернати й підтримували вразливі родини: "Наша мета – досягти того, щоб кожна дитина виховувалася в сім'ї та на свята отримала найважливіший подарунок – родинне тепло".

Підтримку та одностайність намірів висловили під час круглого столу й інші учасники: національна менеджерка проєкту "Право на сім’ю" Антоніна Загроцька, член Офісу дітей та молоді "ДІйМО" при Міністерстві соціальної політики України Тарас Одненко, менеджерка проєктів ДонорUA Марія Вереітіна, співзасновниця фонду "Голоси дітей" Олена Розвадовська, директор з комунікацій благодійної організації "100% життя" Максим Ровінський, координатор громадської організації інформаційно-аналітичного центру Міжнародного товариства прав людини Святослав Корса.

Учасники заходу домовилися розробити детальні рекомендації для представників бізнесу, благодійних та громадських організацій щодо впровадження реформи деінституалізації та задля об'єднання зусиль в інформаційній кампанії "Всі діти наші!".

Модераторкою заходу виступила Наталя Соколенко, журналістка Українського радіо, учасниця журналістського руху "Стоп цензурі!". А приємним сюрпризом для учасників стала поява справжнього Миколая, хоч і маленького. Ним став Петрик Сноз, якого кілька років тому всиновила родина Сноз. Їхня історія увійшла до фільму, створеного фондом "СОС Дитячі містечка Україна" про важливість сімейних форм виховання, і є найкрасномовнішим прикладом того, що насправді потребують діти, позбавлені батьків – ласку, любов, які щодня, не у свято, дарують мама й тато.