Чому ЗНО не перемогло корупцію
Скандал, що розгорівся рік тому навколо фальсифікації результатів зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО), днями спалахнув з новою силою. Генпрокуратура передала в суд справу за обвинуваченням колишнього керівництва Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО) у завищенні результатів тестів абітурієнтів.
На доказ своїх звинувачень ГПУ оприлюднила прізвища майже 200 студентів, які з допомогою махінацій поступили у вузи в 2014-2015 рр.
Серед них переважно діти VIP-посадовців, керівників правоохоронних органів, працівників системи освіти, народних депутатів України та їх помічників.
Як виявилося, залізти в комп'ютерні програми і поставити потрібну кількість балів — справа нехитра. Хоча всі міністри освіти та керівники УЦОЯО протягом 10 років дії системи ЗНО запевняли, що зробити це неможливо. Тепер і нинішня глава Міністерства освіти і науки Лілія Гриневич стверджує, що система ЗНО повністю захищена від несанкціонованого втручання — у 2016 р. нібито був посилений механізм її безпеки. "Тому в нинішньому році не було можливості робити будь-які маніпуляції з результатами ЗНО", — каже керівник МОН. Правда, Український центр оцінювання якості освіти отримав від Держспецзв'язку атестат відповідності комплексної системи захисту інформації тільки в липні поточного року, хоча основна сесія ЗНО проходила з 5 травня по 17 червня. Але в УЦОЯО запевняють, що нічого страшного не сталося. "Фізично система захисту була побудована до початку проведення ЗНО. Її випробування, пробна експлуатація були здійснені ще в квітні", — заявив директор УЦОЯО Вадим Карандій.
Спочатку українська система ЗНО будувалася з акцентом на боротьбу з хабарами на "містку" між школою і внз. За даними соціологічних досліджень, у 2007 р., до тотального впровадження ЗНО, близько 30% опитаних стикалися з корупцією при вступі до внз. Зовнішнє незалежне тестування повинно було стати "взятконепробиваемой" захистом абітурієнтів на шляху в навчальні заклади. Але, на жаль, ці надії не цілком виправдалися. Дійсно для звичайних смертних підтасувати результати тестування неможливо. Але це не проблема для тих, у кого є влада і гроші. Скандал з втручанням в комп'ютерні системи УЦОЯО тому підтвердження.
Радує одне, що підробляють результати ЗНО не так вже й часто. "Навіть якщо висунуті Генпрокуратурою звинувачення будуть доведені в суді, це означає, що за вісім років було близько 2 тис. випадків внесення незаконних змін в базу результатів. Тобто в середньому близько 250 випадків на рік. Якщо врахувати, що в нинішньому році ЗНО складали близько 250 тис. чоловік, а в попередні роки набагато більше, то виходить менше 0,1% випадків спотворення результатів", — стверджує експерт Реанімаційного пакету реформ з питань реформи освіти Володимир Бахрушин.
Тим не менш довіра до ЗНО виявилося підірваним. І оскільки виявлені факти втручання в систему обліку результатів тестування, то виникає сумнів — чи не було випадків витоку варіантів тестових завдань від тих, хто їх формує, друкує і т. д. Тим більше, що в Мережі періодично спливають оголошення про продаж тестів ЗНО за 300-500 грн. "Фактів появи в інтернеті "бойових" тестів за весь час існування центру не було. За цим дуже уважно спостерігають. У Мережі є багато тестів: пробних, минулих років, обманок", — говорить Вадим Карандій.
Як потрапити до вузу без знань
Для тих, хто не має виходу на УЦОЯО і не може дозволити собі "підкорегувати" результати ЗНО, залишається маса інших варіантів, щоб потрапити до вузу без знань. Основний інструмент змагання між абітурієнтами — конкурсний бал, який враховує результати ЗНО та атестат. Якщо шкільні оцінки виявилися далекі від бажаних, виправити ситуацію можна за допомогою фальшивого атестата. Таких пропозицій в інтернеті безліч. Продавці пропонують на вибір три варіанти: друкарську підробку, яка обійдеться в 5-9 тис. грн., документ на справжньому бланку ДП "Україна" за ціною від 7 тис. до 12 тис. грн. і "повний оригінал" з занесенням в базу інформаційної системи "Освіта", що буде коштувати 9-17 тис. грн. За додаткову плату можна замовити можливість проходження перевірки у школі, де нібито вчився "відмінник".
Але це ще далеко не всі можливості "просочитися" в вуз. Всупереч гучним заявам чиновників МОН про те, що позаконкурсний вступ скасовано, воно все ж залишилося, тільки називається тепер "надходження за квотами". Серед загальної кількості бюджетних місць, виділених кожному вузу, до 10% зарезервовано для тих, хто отримав можливість здавати вступні іспити замість ЗНО. І поки прості смертні змагаються в загальному конкурсі, серед пільговиків-квотніків існує окремий відбір, переможців якого визначає сам внз. На особливих підставах у вузи можуть надходити також особи, які мають захворювання, що можуть бути перешкодою для проходження ЗНО. Тобто достатньо купити фіктивну медичну довідку за $1 тис. і заплатити ще $2-5 тис. (ціна залежить від престижності вузу) викладачам, які будуть приймати іспити, і студентський квиток у кишені. В цьому році за вступних іспитів зараховують у вузи також дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Купити в соціальних службах липову довідку про те, що дитина є пільговиком, можна за $300-800 в залежності від регіону.
