Чому знову активізувалися бої на трасі "Бахмутка" (КАРТА)
Важко не помітити, що так звана "Луганська народна республіка" любить триматися в тіні своєї старшої сурогатної сестри ("ДНР") - мабуть, Теслярській за дерибаном шахт і заводів ніколи воювати. Однак повністю уникати бойових дій вона не може — статус бандформування зобов'язує, пише "ДС" з посиланням на Depo.ua.
Хоча, справедливості заради варто відзначити, що так звана "сіра зона" на "кордонах" "ЛНР" займає відносно невелику ділянку — основна частина лінії розмежування проходить тут за досить широкою і бурхливій річці Сіверський Донець, що накладає свій відбиток на характер бойових дій. І тільки західна частина лінії фронту має прямий контакт з підконтрольними Києву землями, плавно переходячи в Светлодарскую дугу.
Але мова зараз не про це. Днями основні бойові дії відбуваються на так званої трасі "Бахмутка", яка проходить майже паралельно Сіверського Дінця, дещо південніше від нього.
Як ми вже писали, траса "Бахмутка" - це неофіційне місцева назва траси Т 1303 Лисичанськ - Луганськ, яка є найбільшою транспортною артерією частині Луганської області, обмеженою річками Сіверський Донець та Луганка.
Маючи стратегічне значення для повідомлення Луганщини з "континентальної Україною", ця траса з самого початку позиційної фази війни (з вересня 2014) привернула увагу терористів "ЛНР", адже несе для них потенційну загрозу. Нею можна як оперативно доставляти підкріплення Збройним силам України, так і здійснити стрімкий ривок на Луганськ.
Після того, як лінія розмежування сформувалася в її нинішніх кордонах ("Мінськ-2"), війна тут перейшла у фазу артилерійського "пінг-понгу". Переважно через все той же Сіверський Донець.
Активна фаза протистояння, яка зараз плавно переходить в "повзучий наступ" ВСУ, яке почалося 26 січня 2017, коли під час обстрілу терористів під Новотошковкой загинув один український солдат. Після цього Збройні сили України почали відповідати на обстріл більш активно, додатково здійснюючи вилазки штурмовими групами на територію ворога там, де це можливо.
Як ми вже писали, ВСУ ще в січні цього року зусиллями 25-го батальйону 54-ї бригади (грузинський легіон) вдалося просунутися з боку Троїцького в напрямку Калиновій. Але тоді розвинути успіх не вдалося, так як просування ВСУ було зупинено вогнем з 152-мм і 122-мм артилерії, мінометів і "Градів". Після цього терористи зробили певні висновки і, поки тривало "затишшя", істотно посилили свої позиції за рахунок новоприбулих донських козаків "отамана" Козицына.
Відновилися активні бої на "Бахмутке" в кінці лютого в районі Калиновій та Первомайська, де на відбитої у терористів висоті "270.4" окопалася вже згадана героїчна 54-я бригада, яка раніше відзначилася в боях на Светлодарской дузі.
І ось, з початку березня бойові дії на трасі "Бахмутка" перейшли в розряд перманентної війни. За повідомленням місцевих жителів в соціальних мережах, військові об'єкти "ЛНР" піддаються обстрілу з боку ЗСУ по всьому ділянці "Бахмутки", однак про руйнування мирної інфраструктури при цьому не повідомляється.
При цьому варто відзначити, що всі обстріл Збройні сили України здійснюють виключно у відповідь на дії терористів. Так, наприклад, бої 2 березня почалися з того, що бойовики протягом 5 хвилин випустили 20 реактивних снарядів в напрямку житлових районів Попасній (контролюється України). Після цього українська артилерія вдарила у відповідь по місцях, звідки вели обстріл бойовики, і зав'язалося...
Ближче до обіду 2 березня важкі бої із застосуванням буквально всього можливого озброєння велися на ділянці Первомайськ - Кадіївка (Стаханов) - Ірміно - Брянка - Калиново, причому наші пішли в наступ. Воно й зрозуміло: взявши під контроль Калиново, ВСУ зможуть суттєво зменшити інтенсивність обстрілів як Попасній, так і Новоолександрівка, Новозвановки та Троїцького, які найбільше (після Станиці Луганської) страждають від обстрілу артилерії "ЛНР".
На жаль, про час цих боїв нічого не повідомляється. Відомо лише, що в кожному зі згаданих міст другу добу тремтять шибки у вікнах (з цього можна судити про інтенсивність бою), а у школах припинилося навчання і дітей відпустили по домівках. При цьому місцеві жителі повідомляють, що "прильотів" у мирні квартали не спостерігається.
Крім цього, 2 березня від обіду і до пізньої ночі тривали активні бої у Слов'яносербська. Там "канитель" закрутилася у відповідь на обстріл терористами української Трьохізбенки. Тільки після цього українській реактивної артилерії були обстріляні позиції бойовиків і російських найманців поблизу села Червоний Лиман, і зав'язався бій.
В цілому ж можна впевнено констатувати лише одне: терористи продовжують обстрілювати українські міста і села, на що отримують адекватну відповідь. Часто такий "артилерійський пінг-понг" переходить в формат затяжних боїв, однак точної інформації про те, що саме там відбувається, надходить дуже мало. І то переважно від місцевих жителів і волонтерів. Військові ж, як українські, так і ворожі, воліють не розповсюджуватися. Принаймні, поки.
