Почім буде вода для "Рошен"
Столичні депутати перестали видавати підприємствам дозволи на видобуток води. Під гарячу руку комісії Київради з питань житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу потрапили клінічна лікарня "Феофанія" та ПАТ "Київська кондитерська фабрика "Рошен". Ті звернулися до чиновників за відповідними дозвільними документами, але їм категорично відмовили.
У Київраді кажуть, що мають намір переглянути умови, на яких столичні підприємства отримують дозволи бурити свердловини для видобутку артезіанської води. На думку депутатів, оплата за використання надр зараз занадто низька. У мерії створили спеціальну робочу групу, яка повинна видати на-гора рекомендації про нові правила видачі дозволів на буріння свердловин. Є ймовірність, що компаніям просто запропонують перейти на послуги АК "Київводоканал" (25,4% акцій компанії належить місту, 67% — "Енергохолдингу", який, у свою чергу, вважають поселенїм до В'ячеслава Супруненка — колишнього зятя екс-мера столиці Леоніда Черновецького).
Альтернативний сценарій, який зараз розглядається, — звернутися до парламенту з проханням внести зміни в Податковий кодекс і підвищити плату за видобуток води (втім, він малоймовірний, оскільки законодавці зазвичай ігнорують звернення київських депутатів). Як будуть чинити з вже виданими дозволами (вони можуть оформлятися на строк до 50 років), чиновники поки не визначилися.
Як розповів "ДС" заступник директора департаменту земельних ресурсів КМДА Юрій Кулаковський, столичні підприємства почали масово бурити свердловини ще в 1986 р. після аварії на Чорнобильській АЕС, коли стояло питання, чи можна буде взагалі користуватися водою "Київводоканалу". "Зараз ясно, що нічого страшного з водою не сталося, так що підприємства цілком можуть користуватися послугами цієї компанії", — заявив Кулаковський.
На початок 2016 р., за інформацією Інтерактивної карти ділянок надр, використовувати надра для розробки свердловин або видобутку води мали право близько 100 великих столичних підприємств. Серед них —ДП "Антонов", ДП "Національний палац мистецтв "Україна", КП "Міжнародний аеропорт "Київ", завод "Оболонь", фармацевтична фірма "Дарниця", Київський маргариновий завод, Банкнотно-монетний двір Національного банку України та ін.
Якщо підприємства змусять користуватися послугами Київводоканалу, ці суми зростуть у сотні разів. Наприклад, отримавши дозвіл на видобуток, "Рошен" зможе видобувати до 800 кубів води в день, що буде коштувати йому 32 тис. грн. у рік. Левова частка цієї суми потрапить до держбюджету, а київська скарбниця отримає лише 12 тис. грн., тобто на 1 тис. грн. в місяць. "Якщо б "Рошен" у день використовував тільки 300 кубів води, але платив за неї "Київводоканалу", це обійшлося б компанії приблизно в 1 млн грн. в рік", — підрахував заступник голови комісії з питань ЖКГ і ПЕК Святослав Кутняк.
Представники "Рошен", і "Феофанії" запевняють, що їм не підходить хлорована вода "Київводоканалу". Перші кивають на технології виробництва цукерок, другі — на низьку якість води, необхідної для втамування спраги пацієнтів. До останнього аргументу в комісії Київради поставилися доволі скептично: дійсно, складно повірити, що відвідувачі лікарні "Феофанія" таблетки запивають водою з-під крана. Втім, поки столичні депутати будуть вирішувати долю свердловин "Рошен" і "Феофанії", цим установам все-таки доведеться користуватися звичайним водопроводом.
"Всього в місті зареєстровано 695 свердловин для видобутку води. Це непрямі дані "Київводоканалу", які ми маємо, так як навіть ті підприємства, які користуються водою із свердловин, скидають її у каналізаційні мережі компанії. З цієї кількості близько 100 свердловин знаходяться у великих власників, решта — у дрібних, таких як, наприклад, автомийки та невеликі підприємства", — розповів "ДС" генеральний директор ПАТ "АК "Київводоканал" Дмитро Новицький. За його словами, основна небезпека, яку представляє повальне буріння свердловин, — висока ймовірність забруднення підземних вод, адже обслуговування свердловин вимагає уваги і фінансових вкладень. Забруднена вода може бути небезпечною для населення. Так, в кінці 2015 р. в мікрорайоні Бортничі було зафіксовано 64 випадки захворювання гострою кишковою інфекцією з-за зараженої води. Причиною цього було забруднення артезіанських свердловин. Благо система водопостачання Бортничів є локальною, не пов'язаної зі всією системою централізованого водопостачання Києва.
"Щоб контролювати ситуацію, необхідно посилити процеси видачі дозволів на буріння і використання свердловин, а також контролювати закриття свердловин, якщо власники не продовжують дозволу. Тампонаж (тобто закриття) свердловини — це дорога процедура, яка обходиться в 50-70% від вартості буріння (приблизно 400-700 тис. грн. — "ДС"). Дрібне підприємство, яке добувало воду, а потім закрилося, цілком може кинути свердловину відкритою. У цьому випадку з'являється великий ризик потрапляння в неї шкідливих речовин", — додав Новицький.
Підприємства Києва навряд чи зрадіють прийдешнім новацій. Президент асоціації "Київ" Віталій Майко заявив "ДС", що вимога отримувати дозволи і платити за використання свердловин і без того викликає обурення. "Свердловини використовуються заводами багато років і є їх власністю. Вимога отримувати дозволи на їх використання, та ще й за чималу плату — це корупція і метод наживи", — заявив Майко. За його словами, додаткове фінансове навантаження на підприємства тільки посилить їх важке становище під час кризи.
Віктор Мороз, адвокат, керуючий партнер АО "Suprema Lex"
Безумовно, відмова Київради у наданні дозволів може бути оскаржено в судовому порядку. Підставою для цього може бути відсутність у чинному законодавстві України такої причини для відмови у видачі дозволів на надрокористування як низька плата в міський бюджет, упереджене ставлення місцевої влади до підприємств-заявників, яким відмовили. Адже законними причинами відмови в дозволі на користування надрами можуть бути тільки подання заявником документів не в повному обсязі; виявлення в поданих документах недостовірних даних або невідповідність документів вимогам.
