Початок двох революцій: сьогодні в Україні День гідності та свободи (ІСТОРІЯ, ВІДЕО)

Відзначанню Дня гідності та свободи в Україні передували дві події. Саме в листопаді в 2004 і 2013 роках з різницею в один день українці вийшли на Майдан Незалежності, щоб показати свою незгоду з політичними процесами в країні і змінити хід історії, передає "ДС".

Помаранчева революція

22 листопада 2004 року в Києві почалися мирні акції протесту на знак незгоди з результатами другого туру виборів президента України. Напередодні, 21 листопада, Центральна виборча комісія оголосила, що з різницею в 3% переміг тодішній прем'єр-міністр Віктор Янукович. Однак, прихильники іншого кандидата — Віктора Ющенка — були незгодні з такими результатами, оскільки під час виборів було зафіксовано багато фальсифікацій.

Іноземні спостерігачі, опозиція та її прихильники вважали, що перемога Януковича сфальсифікована.

Тому тисячі громадян України вийшли на безстрокову акцію протесту, центром якої став Майдан Незалежності. Тут під помаранчевими прапорами було розбите наметове містечко. Акція протесту тривала близько двох місяців. В окремі дні кількість протестувальників сягала півмільйона осіб.

В результаті 3 грудня 2004 року Верховний суд України визнав неможливим "встановити результати реального волевиявлення виборців" і призначив третій тур виборів на 26 грудня 2004 року. В результаті повторного голосування переміг Ющенко з відривом у 8 %.

Після всіх цих подій з 2005 по 2010 рік 22 листопада відзначався в Україні як День свободи. Але Янукович скасував це свято, коли став президентом.

Революція Гідності

За іронією долі, 21 листопада 2013 року, всього на день раніше 9-ої річниці початку Помаранчевої революції українці знову вийшли на мирні акції протесту.

Цього разу громадяни країни були не згодні з рішенням уряду Миколи Азарова призупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом. Пізно ввечері українці відгукнулися на знаменитий пост Мустафи Найєма у Facebook із закликом вийти на Майдан. У першій акції взяли участь близько півтори тисячі осіб, у тому числі і політики від опозиції.

Згодом на акції протесту почали виходити тисячі українців не тільки в Києві, а й інших містах країни.

Спочатку мітинги Євромайдану були мирними. Однак все змінилося в ніч з 29 по 30 листопада, коли влада застосувала силу для розгону наметового містечка опозиції. Від рук беркутівців постраждали близько 80 осіб. Розігнані мітингувальники відступили до Михайлівського собору, де знайшли притулок.

На наступний день, 1 грудня відбувся одна з наймасовіших акцій Революції гідності, коли на Майдані стихійно зіюралися багато сотень тисяч людей. Сцени ще не було, тож політики промовляли із підігнаної вантажівки.

Після місяця протестів та кількох спроб розігнати Майдан силовиками 16 січня Верховна Рада України прийняла низку "диктаторських законів", які жорстко обмежували права людей на протест та загрожували встановлення авторитарного режиму.

В результаті цих подій протести набули антипрезидентського та антиурядового характеру. Вже 19 січня на Богоявлення на вулиці Грушевського вперше розпочався силовий протест. 22 січня, на День соборності, загинули перші учасники мітингів – Сергій Нігоян, Михайло Жизневський та Юрій Вербицький.

Кульмінацією протистояння влади і народу стали події 18-20 лютого 2014 року. Від рук досі невпізнаних силовиків, зокрема куль снайперів, загинуло близько сотні українців. Загиблих в наступні дні проводжали на Майдані і назвали Небесною сотнею.

В ніч на 22 лютого чинний президент Віктор Янукович покинув свою резиденцію в Межигір’ї і наступного дня втік із країни.

22 лютого Рада прийняла постанову, в якій заявила, що Янукович "неконституційним чином самоусунувся від здійснення конституційних повноважень" та не виконує свої обов'язки і призначила дострокові президентські вибори на 25 травня 2014 року.

Наступного дня голова Верховної Ради Олександр Турчинов підписав постанову про покладання на себе обов'язків президента.

Як прийнято відзначати 21 листопада

13 листопада 2014 року президент Петро Порошенко започаткував своїм указом День гідності та свободи, який відзначають щороку 21 листопада.

Згідно з указом президента, День гідності та свободи запроваджено "з метою затвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, збереження і донесення до сучасного і майбутніх поколінь об'єктивної інформації про доленосні події в Україні початку XXI століття, а також на знак належної поваги патріотизму і мужності громадян, які восени 2004 року і в листопаді 2013 року — лютому 2014 року стали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів нашої держави і її європейського вибору".

У цей день по всій країні проходять урочисті заходи. У Києві покладають квіти і запалюють лампадки на Алеї Героїв Небесної Сотні. Також проводиться поминальний молебень.

День Архистратига Михаїла

День гідності та свободи збігається з християнським Днем Архистратига Михаїла, який здавна вважається покровителем Києва та давньої Русі. Довгий час Михаїла зображали на гербах як символа Русі та українських земель.

Михаїл зображений також на гербі столиці, а його скультура стоїть на Майдані Незалежності, де в цей день розпочались обидві українські революції.

Символічно, що саме в Михайлівському золотоверхому соборі протестувальники знаходили собі прихисток під час жорстоких розгонів силовиками. Дзвін-набат Михайлівського собору в Києві став одним з символів Революції Гідності.