За заповітами Супрун? Що новий Моз буде робити з медреформою та марихуаною
Новий міністр охорони здоров'я Зоряна Скалецька провела першу прес-конференцію, на якій розповіла, які кроки відомство зробить в рамках проведення медреформи, - всупереч побоюванням одних експертів і сподіванням інших, згортати реформу нова керівниця МОЗ не має наміру. До речі, як і Супрун, Зоряна Скалецька обіцяє давати корисні поради, тільки робити це має намір не в Фейсбуці, а в блозі на сайті Моз. "ДС" проаналізувала заяви нової глави МОЗ.
Стане більше українців
"Життя і її збереження - найвища цінність за Конституцією (...) Нам необхідно відпрацювати і фармполитику, і кадрову політику. Ми будемо працювати над збільшенням тривалості життя, зростанням народжуваності. За останні п'ять років скоротилася народжуваність на 40%. Питання це програми репродуктивного здоров'я або скринінгових програм - ми повинні в цьому розбиратися".
Такі заяви робить кожен новий міністр охорони здоров'я. Ось тільки ситуація в країні від цього поки не стає краще. Вже сьомий рік поспіль рівень народжуваності в Україні в два рази нижче, ніж рівень смертності - щороку в країні помирає майже 200 тис чоловік, це населення невеликого обласного центру. При цьому репродуктивним здоров'ям в Україні і правда ніхто особливо не переймається - що говорити, якщо перепис населення з 2001-го не проводили.
Чекають нас епідемії
"Багато було зроблено в галузі реформування, у бік змін, щоб українці були забезпечені медичною допомогою, і охороною здоров'я. Те, що на сьогодні очевидно, що необхідно робити, - це стосується епідемій. Потрібна розробка порядку реагування на інфекційні спалахи, оскільки немає єдиної процедури"
В Україні третій рік триває масштабний спалах кору - наша країна на другому місці в світі по захворюваності. Згідно з офіційною статистикою з початку 2019-го близько 56,5 тис осіб заразилися цією хворобою, при цьому епідеміологи вважають, що цю цифру можна сміливо множити на десять. У Мінохоронздоров'я поки так і не розробили стандарт надання медичної допомоги в подібних випадках, який крім протоколу лікування повинен включати в себе юридичну частину і оцінку якості надання медичної допомоги. Крім того, новій команді МОЗ варто враховувати, що всі світові стандарти по кору розраховані на дітей, а в Україні зараз хворіють дорослі, причому близько 15% з них раніше були вакциновані. При цьому в країні досі немає моновакцин від кору -дітей, як і дорослих, прищеплюють вакциною КПК (кір, паротит, краснуха). При цьому кір - не єдина інфекція, яка вбиває українців. Так, вже багато років експерти говорять про справжньої епідемії туберкульозу в Україні.
Крім того, Мінохоронздоров'я доведеться серйозно зайнятися пропагандою вакцинації - все більше людей в Україні (як і в світі) відмовляються робити щеплення собі і своїм дітям. Проблема настільки глобальна, що Всесвітня організація охорони здоров'я включила відмова від щеплень до списку глобальних загроз людству.
Що буде з сімейними лікарями
"Первинкою ми займаємося вже багато часу. Однак не все населення покрито. І зараз необхідно відпрацювати всі механізми, щоб все населення України мало можливість не лише 28 млн, що на даний момент мають доступ до первинної допомоги"
Більше року тому в країні стартувала безстрокова кампанія за вибором сімейного лікаря. Кожному українцю пропонувалося підписати декларацію з лікарем, який буде стежити за його здоров'ям, забезпечувати первинну діагностику, надавати невідкладну допомогу при різкому погіршенні здоров'я, призначати потрібні аналізи і давати направлення до профільних фахівців. На сайті електронної системи охорони здоров'я eHealth повідомляється, що декларації з лікарями підписали трохи більше 28 млн українців. Від того, скільки пацієнтів підписали декларації з лікарем, залежить сума, яку доктор і установа, в якому він працює, отримує від Національної служби здоров'я.
Завершити передплатну кампанію планували ще влітку, однак процес затягнувся - кінцевої дати досі немає. Між тим, ходять чутки, що в Мінохоронздоров'я планують виділяти на українців, які не підписали декларацію з лікарем, менше грошей на медобслуговування. Поки невідомо, чи не доведеться, наприклад, з нового року пацієнтам без декларацій доплачувати за певні послуги, які пацієнти з декларацією отримуватимуть безкоштовно. Так, наприклад, запланований старт програми "Безкоштовна діагностика", у рамках якої пацієнти зможуть безкоштовно пройти ряд досліджень.
Міністр зазначила, що існують регіони, у яких немає ні фельдшера, ні амбулаторії, ні лікаря. За словами Скалецьке, Національній службі здоров'я поставлено завдання розробити модель, за якою будуть фінансувати докторів, час від часу приїжджають в населені пункти без амбулаторій та Фапів.
Що чекає лікарні
"Щодо вторинної ланки, ситуація така, щоб запустити повністю вторинку за допомогою Національної служби здоров'я і договорів, на сьогодні ще багато незробленого. По оптимізації закладів робота дуже слабка. Сподіваюся на підтримку медичного співтовариства в цьому напрямку".
Другий етап медичної реформи має розпочатися з 1 січня 2020 р. Саме, тоді за законом "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення" всі медустанови України повинні перейти на нову систему роботи, за якої гроші будуть нараховуватися залежно від обслуговуваних пацієнтів і проведених досліджень/операцій. Одна з головних умов фінансування медзакладу державою - воно повинно стати комунальним неприбутковим підприємством і підписати договір з Національною службою здоров'я України. Між тим, перелік послуг, які увійдуть до гарантований пакет послуг, а також їх вартість до цих пір невідомі. Програму медгарантий розробляли Нацслужбе здоров'я, але її так і не представили на суд громадськості. Колишнє керівництво Моз в особі Уляни Супрун обіцяло сформувати її разом з бюджетом на наступний рік. Так що новій команді Моз вже найближчим часом потрібно буде визначитися з тарифами на медпослуги - вони повинні бути однаковими по всій країні.
Що стосується оптимізації медзакладів, то тут багато залежить від місцевої влади. Саме за їх допомогою лікарні повинні зробити ремонти, закупити обладнання, провести реорганізацію, щоб відповідати вимогам, які висуває Національна служба здоров'я - у противному випадку гроші з бюджету установа не отримає. Чи вдасться Моз за кілька місяців домогтися того, щоб реформа "вторинки" стартувала з мінімальними проблемами - питання поки що риторичне.
Коли на швидкій з'являться парамедики
"Ми повинні відпрацювати питання екстреної допомоги. Повинні вирішити питання диспансеризації, маршрутизації, наявності відділень інтенсивного лікування. На сьогодні розрахунків досі немає, хоча вони проводилися. (...) Сьогодні є напрацювання щодо наповненості бригад парамедиками. Для мене зараз більш важливо, куди довезе автомобіль. Ми не маємо автомобіля, не маємо нормальної диспансеризації. Так, парамедики - це важливо, але це не є єдиним питанням екстреної допомоги. Основна робота буде вестися по створенню мережі місцевих відділень".
Реформа екстреної медичної допомоги стартувала при Супрун, але так і не завершилася. Концепція її реформування передбачає, що "швидка" повинна не лікувати хворого, а надати першу допомогу і швидко доставити пацієнта в лікарню, де їм займуться кваліфіковані фахівці. Чи будуть ці фахівці, наприклад, у районній лікарні, де і відділення "швидкої" поки не завжди є? Гостро стоїть кадрове питання - як навчання парамедиків, так і підвищення оплати їх праці, а також питання транспортний - для швидкого надання медичної допомоги потрібні і карети швидкої, і хороші дороги (згідно з прийнятим нормативам у місті швидка повинна приїхати на виклик за 10 хвилин, у сільській місцевості - за 20). Міністр охорони здоров'я вже заявила, що має намір тісно співпрацювати з міністерством інфраструктури з питання доріг. Втім, найчастіше це теж зона відповідальності місцевої влади, так що в рамках реформи децентралізації тиснути на місцевих чиновників повинні самі мешканці.
Коли в Україні почнуть проводити операції з трансплантації
"Друге - не менш важливе для збереження життя, - це трансплантологія. Ми робимо все, щоб до кінця року підготувати закон. До кінця року це зробити реалістично, якщо будуть працювати".
З січня 2019-го вступив в силу новий закон про трансплантацію, прийнятий Верховною Радою ще в травні минулого року. Він дозволяє використовувати для трансплантації органи родинного донора, але якщо раніше такими могли бути тільки батьки або діти, то тепер у списку дядьки і тітки, сестри і брати. Ось тільки цілий ряд підзаконних актів, без яких новий порядок трансплантації неможливий, так і не був прийнятий. У лютому цього року був прийнятий закон, за яким введення єдиної бази донорів і реципієнтів відклали до січня 2020-го. На рік відклали введення посмертного донорства - положення, яке довгі роки не могли затвердити законодавчо і яке викликало багато суперечок серед громадськості. Так звана презумпція згоди особи на посмертне донорство означає, що людина за замовчуванням згоден з тим, що його органи після смерті можуть вилучити для порятунку іншої людини. У нас це досі протизаконно. В результаті Україна років на двадцять відстає в розвитку органної трансплантації від інших держав, причому і кадри, і можливості для таких операцій є. Приміром, за всі роки незалежності в Україні було пересаджено тільки шість сердець, хоча щороку така операція потрібно як мінімум тисячі українців. В результаті пацієнти, яким потрібна пересадка органів, збирають гроші на лікування за кордоном.
Буде легалізована марихуана
"Мені подали список документів, які були підготовлені для подання в Кабмін, але, оскільки вони проходять нове перепогодження, їх завернули (...) Є питання з приводу цього, але це не означає, що вони категоричні. Ми повинні просто опрацьовувати цей момент більш детально, з максимальним виділенням питання щодо медичного застосування канабісу. І, якщо ми належним чином обґрунтуємо це, то, я думаю, що у нас може бути конструктивна розмова (...) Якщо ми говоримо про законопроект, до нього є багато питань, не виходить за рамки медичного застосування. Наскільки мені відомо, у депутатів "Слуги народу" існують свої ідеї щодо вирішення цього питання".
В кінці січня на сайті Верховної Ради з'явилася Петиція про легалізацію медичного канабісу, яка менше ніж за два місяці набрала більше 25 тисяч голосів. Цю ініціативу підтримала в. о. міністра охорони здоров'я Уляна Супрун. За її словами, використання медичної марихуани є виправданим і реалізує права людей на медичну допомогу. Однак проти виступив міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, який заблокував перенесення канабісу з категорії наркотиків, обіг яких заборонений, у категорію речовин, оборот яких обмежений. Втім, Зоряна Скалецька зазначила, що Аваков не категоричний у своєму ставленні до легалізації медичного канабісу і, якщо вдасться обгрунтувати нашу позицію, у нас може бути конструктивна розмова". На даний момент марихуана легалізована лише в чотирьох країнах - США, Уругваї, Канаді та Грузія. Чи Україна стане п'ятою, поки незрозуміло.
Нагадаємо, що Зоряна Скалецька була затверджена на посаді міністра охорони здоров'я 29 серпня 2019 р.