Сукня із пікселів. Чому у світі зростає інтерес до цифрового одягу

Наприкінці вересня 2021 року американська блогерка Сафія Найгаард (Safiya Nygaard) розповіла про те, як вона тиждень "носила" цифровий одяг. Всього за два місяці цей відеоролик переглянули понад 3 млн разів. Блогерка носила одяг від стартапу DRESSX і в ролику розповіла, як вона створювалася, як люди в її Instagram реагували на ці предмети гардеробу і що вона сама відчувала, розглядаючи знімки в цифровому вбранні.

Інфлюєнсерка та її робота стала ще одним доказом того, що цифрова мода перестала бути об'єктом інтересу геймерів, гіків та творців стартапів, а перетворилася на стійкий тренд, яким все більше цікавляться звичайні люди.

Якщо донедавна цифровий одяг був знайомий геймерам, які одягали на свої цифрові аватари цифрові предмети гардеробу, то в 2021 році тренд став масовим. Цифровий одяг став доступним будь-якій людині, її стали купувати і використовувати не тільки любителі ігор.

Що таке цифровий одяг

Головна відмінність цифрового одягу – відсутність у нього фізичного, реального втілення. Якщо звичайний одяг створений із тканини або інших елементів, то цифровий одяг – це пікселі. Іншими словами, цифровий одяг — це зображення, яке можна "вдягнути" на своє цифрове втілення — від аватара в соціальній мережі або у грі до зображення на екрані під час відеолекції або робочого дозвону. При цьому цифровий одяг — це не просто картинка, її моделюють за допомогою складних інструментів таким чином, щоб вона лежала природно на вас або вашій цифровій сутності, змінювалася і виглядала невимушено в міру того, як ви чи ваше цифрове втілення рухаєтеся.

Цифровий одяг може бути різним – сукні, капелюхи, штани, аксесуари, костюми, тобто такий, що існує у реальному житті або у фантазії дизайнерів.

Цифровий одяг, залежно від сфери його майбутнього застосування, може мати вигляд фільтра для соцмережі або програми для відеоконференцій, набору файлів для оформлення ігрового персонажа або просто знімка, який можна розмістити на фото людини та створити нову фотографію. Часто цифровий одяг доступний для перегляду за допомогою різних інструментів доповненої реальності.

Екологічність, доступність і відкритість до експериментів дозволить кожному бажаючому одягати зовсім різний цифровий одяг, причому навіть ті речі, які б людина ніколи не одягла в реальному житті.

Не лише геймери та користувачі соціальних мереж зацікавлені у цифровому одязі. Хоча саме ці сегменти стали не лише піонерами у розвитку ринку цифрового одягу. Саме в цьому середовищі за цифрові предмети гардеробу стали платити чималі гроші. Наприклад, геймери в Fortnite витрачають від $2 до $20 за "скіни" — оформлення та одяг для своїх персонажів. Але деякі особливо рідкісні скіни можуть обійтися геймерам в тисячі доларів, наприклад, Skull Trooper Skin.

Як починалася цифрова мода

Перший одяг виключно у цифровому форматі випустила компанія Carlings у 2018 році. Причому ритейлер одразу ж виставив цю колекцію на продаж та 19 її предметів вдалося реалізувати за ціною 10-30 євро.

Перший цифровий одяг був створений за фотографіями, наданими клієнтами. Дизайнери Carlings на основі знімка робили 3D-модель вбрання.

Успіх їхньої першої цифрової колекції спонукав Carlings і далі експериментувати із цифровим одягом. У 2019 році бренд створив графічну футболку з доповненою реальністю під назвою Last Statement T-Shirt. Створена з використанням технології Spark AR, футболка може змінювати свій зовнішній вигляд під впливом фільтрів Instagram та Facebook.

Згодом до світу цифрової моди приєдналися інші компанії. Примітно, що для деяких модних брендів вихід у сегмент цифрового одягу став продовженням активної роботи зі створення одягу для ігрових скінів, серед них — Louis Vuitton і Balenciaga, які мають успішний досвід створення скінів для Fortnite і League of Legends.

Які бренди роблять цифровий одяг

Крім Carlings, у сегменті цифрового одягу працюють інші компанії. Серед них, наприклад, компанія з Амстердаму The Fabricant. У 2019 році цей бренд продав цифрову сукню від кутюр за $9,5 тис., створену спільно з художницею Джоаною Джасковськи (Johanna Jaskowska). Бренд розробляє одяг для різних рітейлерів, а ще продає покупцям вбрання у своєму інтернет-магазині https://www.thefabricant.com/shop. Купити її можна у вигляді безкоштовних файлів FFROPS або як незамінні токени NFT.

Хорватська компанія Tribute позиціонує себе як творця безконтактної кібер-моди, який розробляє повністю цифрові предмети гардеробу. Покупець надає свої фото дизайнерам, ті накладають цифровий одяг на них, додають елементи оформлення та віддають назад.

Один із найвідоміших брендів цифрового одягу – це DRESSX, стартап, створений українками Дар'єю Шаповаловою та Наталією Моденовою. Влітку 2021 року компанія залучила інвестиції у розмірі $2 млн, що може бути успіхом для молодого проекту.

Клієнти DRESSX можуть приміряти цифровий одяг через доповнену реальність. Для покупки їм потрібно завантажити своє фото, потім протягом одного-двох днів клієнти отримують свій знімок із цифровим одягом – готовим для публікації в соціальних мережах.

Розповідаючи виданню Vice про свій стартап, творці підкреслили, що їхня мета – "дати кожній людині свою цифрову шафу". Окрім публікацій у соцмережах, творці DressX впевнені, що цифровий одяг буде потрібний і в інших контекстах, наприклад, його можна буде носити "на нерухомих зображеннях, на відеодзвінках, онлайн-конференціях, а незабаром і в іграх та інших мультивсесвітах".

У торговій точці HOT: SECOND, розташованій в одному з лондонських торгових центрів, можна обміняти набридлі фізичні предмети одягу на цифрові.

Нещодавно стало відомо, що на ринок цифрового одягу планує вийти компанія Nike. Виробник спортивного одягу готовий продавати предмети цифрового гардеробу для початку геймерів ігрової платформи Roblox.

Переваги цифрової моди

Хоча ідея платити гроші за цифрові товари, які не можна взяти в руки, може виглядати дивною, такі об'єкти мають свої переваги. Найперше і найбільш очевидне — це відмінний винахід для тих, кому доводиться створювати креативні образи для соціальних мереж. Цифровий одяг дозволить їм урізноманітнити свої "луки" і виглядати щоразу по-новому.

Ось кілька інших переваг цифрового одягу:

• Екологічність. Мода, що швидко змінюється, вимагає частого оновлення гардеробу, а виробництво одягу є джерелом великих викидів парникових газів. Все це не стосується цифрової моди. Одяг, який набрид, у кращому разі, продається в магазинах уживаних речей, у гіршому – просто знищується. Оновлення цифрового гардеробу буде не лише дешевшим, але й не так погано впливати на навколишнє середовище. У компанії DRESSX наголошують, що загальний вуглецевий слід виробництва одного цифрового предмета на 95% менший, ніж звичайного реального предмета одягу.
• Швидкість. Цифрова мода – це швидко. Створення цифрового предмета одягу і надання його кінцевому споживачеві займе набагато менше часу, ніж пошиття готової сукні.
• Універсальність. Цифрова мода реалізує популярну ідею про те, що будь-яка людина може носити будь-який одяг незалежно від статури, статі, зовнішнього вигляду. Цифровий одяг простіше підігнати під споживача, завдяки чому цифровий одяг справді може бути універсальним.
• Відсутність обмежень. У створенні цифрового одягу дизайнери не обмежені фізичними властивостями матеріалів. З цієї причини все це відчиняє двері для більшого самовираження.

Кому потрібний цифровий одяг

Британська компанія Barclaycard провела дослідження, яке показало, що майже 10% жителів Великобританії купували одяг, щоб його одягнути один раз, зробити фото для соцмереж, а потім повертали покупку. Для таких людей цифровий одяг допоможе вирішити задачу гарного зовнішнього вигляду у соцмережах. Іншими словами, інфлюєнсери та блогери – це основна цільова аудиторія цифрового гардеробу.

Американська футуристка та експертка Кеті Хенкл (Cathy Hack) близько року тому у своєму Twitter написала: "Наступною Коко Шанель зараз близько 10 років, і вона вже малює одяг для аватарів у Roblox". Кеті впевнена, що поєднання інтересу покоління Z до ігор та їх готовність витрачати гроші на ігрові артефакти стане одним із двигунів ринку цифрових товарів загалом та цифрового одягу зокрема. Тому другий сегмент цільової аудиторії для цифрового одягу – це геймери. Люди звикли витрачати гроші на ігрові артефакти, в тому числі одяг для свого ігрового альтер его. Відповідно, вони будуть готові купувати для нього не просто намальовані невідомо ким предмети гардеробу, а зможуть розщедритися і на діджитал-туалети від відомих брендів.

Експерти прогнозують, що ринок "скінів" для відеоігор досягне $50 млрд до 2022 року. А деякі популярні скіни для ігор перепродаються вже за тисячі доларів.

Цікавитись цифровим одягом можуть люди, які хочуть експериментів та самовираження, але не можуть собі це дозволити в реальному житті – через різні причини, від внутрішньої затисненості, корпоративних вимог до зовнішнього вигляду до фінансових обмежень.

Диджиталізація та віртуалізація найбільше збільшує аудиторію споживачів цифрового одягу. За часів віддаленої роботи та навчання цифровий одяг може знадобитися звичайним людям для участі у робочих дзвонах, онлайн-конференціях чи інших заходах. Для такого контексту цифровий одяг економить гроші — можна не витрачати гроші на дорогі предмети одягу, які ніде носити, достатньо купити цифрову блузку чи сорочку та заощадити кошти.

У цифровому одязі можуть бути зацікавлені і виробники одягу звичайного, традиційного. Якщо вони вирішать перевірити, чи будуть цікаві покупцям фрагменти їхньої майбутньої колекції, вони можуть випустити їх цифрові втілення та виставити на продаж. Така оцінка потенційного попиту на реальній цифровій аудиторії обійдеться дешевше і швидше, ніж якби бренд вирішив відшити невелику партію одягу і випустив її в обмежений продаж і потім оцінював попит.

Обмеження та майбутнє цифрової моди

Тим часом цифрова мода має свої обмеження. І це, як не дивно, технології, які поки що незрілі для того, щоб перетворити цифровий одяг на масовий продукт. Поки що процес створення такого одягу далекий від повної автоматизації. Наприклад, компанії Tribute потрібно від трьох до п'яти годин, щоб підігнати цифровий одяг під фото клієнта.

Крім того, це поки що досить дороге задоволення – покупка цифрових предметів гардеробу. Наприклад, на сайті компанії DRESSX можна знайти сукні по $50, капелюхи по $40. Можливо, це невисока ціна для блогерів-мільйонників, однак для звичайних людей ці суми можна порівняти з вартістю реального одягу.

Втім, створення та розвиток метавсесвітів, яким сьогодні займаються багато компаній – Facebook, Tencent, Microsoft, — та перехід до спілкування в цифрові світи вимагатиме і налаштування своїх цифрових втілень, саме в цьому контексті стартапи, що займаються створенням цифрового одягу, можуть зацікавити звичайних людей. На той час вони будуть і популярнішими, і доступнішими. Та й сам одяг, ймовірно, виглядатиме по-іншому – дизайнери зможуть сміливіше втілювати свої дивні фантазії.