ПЦУ розвінчала найголовніший міф про свято Івана Купала

Відповідне розʼяснення ПЦУ оприлюднила на своїй сторінці у Facebook, інформує "ДС".

Як зазначається, Різдво Іоана Предтечі (Івана Хрестителя) та Івана Купала – це різні свята: перше – християнське, а друге – язичницьке.

У ПЦУ стверджують, що різдво Івана Хрестителя й Івана Купала святкують в один день (7 липня) лише за примхою історії.

Православні віряни відзначають Різдво святого пророка Іоана, Предтечі й Хрестителя Господнього. Він народився за пів року до Різдва Спасителя, аби підготувати людей до пришестя Христа.

"Навернути серця батьків до дітей, і непокірних – до мудрості праведників, щоб приготувати Господеві народ звершений", — цитують в ПЦУ Євангеліє від Луки, 1:17.

Різдво Іоана Хрестителя не має жодного відношення до ворожінь, пошуків квітки папороті чи стрибків через багаття. Все це – атрибути язичницького свята Івана Купала.

Також в ПЦУ пояснили, звідки взялося словосполучення "Івана Купала". Так, у 1830 Микола Гоголь написав "Вечір проти Івана Купала". Однак двома століттями раніше це свято так не називали. Ба більше, не було такого божества, на честь якого могли б назвати цей день.

"Купало" ж вперше згадується у Густинському літописі XVII століття. Та й то, за припущенням істориків, це була помилка літописця (який сплутав спосіб святкування – "купання" – з іменем божества).

Разом з тим наприкінці червня, коли відбувалося літнє сонцестояння, язичники, які поклонялися сонцю, проводили обряди очищення вогнем і водою.

"Унаслідок введення григоріанського календаря святкування перенеслося на початок липня (що насправді є дивним, адже який сенс поганські ігрища прив'язувати до церковної традиції), збіглося з християнським святом Різдва Іоана Предтечі та отримало другу частинку своєї назви – "Івана"", — пояснили в ПЦУ.

Зазначається також, що у церковному уставі немає заборона щодо народних купальських гулянь, однак є – "щодо ворожінь і сороміцьких вчинків".