Ожиріння проти виснаження. Чи зможе погода вбити людство

Кількість голодуючих у світі зростає - у 2017-му понад 821 млн осіб недоїдали. Це означає, що голод торкнувся кожного дев'ятого людини на планеті. Такі дані містяться в доповіді "Стан справ в області продовольчої безпеки і харчування у світі", підготовленому відразу п'ятьма структурами ООН - Продовольчої і сільськогосподарської організації (ФАО), міжнародний фонд сільськогосподарського розвитку (МФСР), Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), Всесвітньої продовольчої програми (ВПП) і Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ).

Примітно, що зусилля по ліквідації голоду не дуже успішні - в останні три роки кількість голодуючих постійно збільшувалася, досягнувши 2017-го рівня десятирічної давнини. Між тим змінюється географія голоду: якщо раніше високий рівень недоїдання фіксували в Азії, то за останні роки там ситуація покращилася, тоді як в Південній Америці і більшості регіонів Африки почала погіршуватися. Особливе місце в доповіді відведено дітям: сьогодні в світі кожний п'ятий дитина (всього близько 151 млн) страждає від затримки росту, пов'язаної з поганим харчуванням.

В той же час продовжує посилюватися проблема ожиріння у дорослих: воно відзначається у кожного восьмого дорослого (більш ніж 672 млн осіб). При цьому в багатьох країнах одночасно спостерігається як проблема недоїдання, так і проблема надмірної ваги і ожиріння. Так, близько 51 млн дітей у віці до п'яти років страждають від виснаження, 38 млн дітей у тому ж віці мають надлишкову вагу. При цьому у багатьох країнах люди і недоїдають, і переїдають одночасно. Експерти кажуть, що нічого дивного в цьому немає: проблеми з доступом до продовольства збільшують ризик низької ваги при народженні та затримки росту у дітей, а це загрожує підвищеним ризиком надмірної ваги і ожиріння в майбутньому.

У доповіді зазначено, що особи з надмірною вагою і ожирінням можуть також страждати від дефіциту мікронутрієнтів (вітамінів і мінералів) - цей дефіцит часто називають "прихованим голодом". За оцінками експертів від однієї або більше форм такого дефіциту в світі страждають 1,5 млрд чоловік. Причому і недоїдання, і переїдання в основному характерно для бідних верств населення - свіжі овочі та фрукти найчастіше куди дорожче снеків або фастфуду.

"Якщо ми не зробимо термінові заходи для припинення зростання показників ожиріння, у світі незабаром стане більше людей, які страждають ожирінням, ніж голодуючих", - заявив нещодавно генеральний директор ФАО Жозе Граціану да Сілва. За останніми оцінками, близько 2,6 млрд людей мають надлишкову вагу, частка людей, які страждають на ожиріння, зросла з 11,7% у 2012 році до 13,2% у 2016 році. Як вважає глава ФАО, причиною цього є розширення доступності висококалорійних продуктів харчування з високим вмістом трансжирів, цукру і солі, продаж яких стимулюються агресивним маркетингом і рекламою.

Від посухи до потопу

Провідним фактором, що впливає на доступність продовольства, поряд з економічними негараздами і військовими конфліктами, стають кліматичні зміни. Кліматичні зміни вже підривають виробництво основних сільськогосподарських культур начебто пшениці, рису та кукурудзи в тропічних і помірних поясах. Якщо пустити ситуацію на самоплив, запускається ланцюгова реакція: низька врожайність призведе до дефіциту продовольства, дефіцит спровокує зростання цін і втрату доходу сільгоспвиробників, у результаті і виробники, і споживачі зможуть купити менше їжі, та ще й невисокої якості.

Так, зокрема, зростання кількості голодуючих пов'язаний з затяжними посухами, викликаними посиленням феномена Ель-Ніньо в 2015-2016 рр.. Ель-Ніньо - це коливання температури поверхневого шару води в екваторіальній частині Тихого океану. Цей ефект викликає екстремальні погодні умови. За даними доповіді, число екстремальних явищ (екстремальна спека, посухи, повені та бурі) з початку 1990-х років подвоїлася: в середньому за період 1990-2016 рр. щорічно фіксувалося близько 213 таких випадків.

У класифікації ризиків кліматично зумовлені лиха зайняли домінуюче становище: на них припадає понад 80% всіх великих лих. Найсильніший вплив на агросектор надають повені, посухи і тропічні шторми - майже 80% всього збитків сільгоспвиробникам наносять посухи.

За останнє століття середня глобальна температура на Землі підвищилася приблизно на 0.85 °C. у результаті В Північній півкулі період 1983-2012 рр. став найтеплішим 30-річним періодом за останні 1400 років. Разом з підвищенням температури змінюється і кількість опадів, причому зміни стосуються і сезонів дощів. Так, останнім часом сезони дощів починаються або занадто рано, або дуже пізно, при цьому часті випадки, коли зливи чергуються посушливими днями.

Якщо у 1996-2000 рр. близько 83% країн з низьким і середнім рівнями доходу вважалися підданими екстремальних кліматичних явищ, то в 2011-2016 рр. ця кількість зросла до 96%. Причому Україна за класифікацією ООН, входить саме в цю категорію. Причому за останні 20 років кількість країн, які піддавалися відразу декільком екстремальних кліматичних явищ, подвоїлася.

Наприклад, в дельті річки Меконг у В'єтнамі сильна повінь в 2000 р. викликало загибель більшості посівів рису, за винятком глибоководного, плаваючого. А випадання опадів нижче сезонної норми в 2004 р. призвело до нестачі води для зрошення рису і втрати врожаю.

Фахівці ФАО вивчили 140 середніх і великих стихійних лих, які сталися в 67 країнах, що розвиваються, в період 2003-2013 рр. Втрати, що їх зазнали потерпілі країни, експерти оцінили на рівні 333 млн тонн зернових, бобових, м'яса, молока та іншої продукції. Фінансові витрати країн за період 2005-2015 рр. становили $96 млрд

З-за кліматичних змін падає якість продовольства, погіршується якість питної води, створюються сприятливі умови для розмноження хвороботворних бактерій і епідемій. Спроби адаптувати традиційні культури до нових умов і не завжди можуть бути успішними - для рослин, риб, тварин і людей існують кліматичні пороги, по досягненні яких адаптація вже неможлива. І людям доводиться змінювати місце проживання. Сьогодні ймовірність того, що в результаті стихійного лиха людина буде змушений покинути місце свого проживання, на 60% вище, ніж чотири десятиліття тому. За оцінками ООН, до 2014 р. лиха, викликані небезпечними кліматичними явищами, змусили понад 17,5 млн осіб покинути свої будинки.

Так що людству заради власного виживання потрібно думати не тільки про те, як з'їсти побільше або поменше. Головним ворогом людини може стати погода.