Забрати поділити. Чому злиття Мінсоца та Моз - це не страшно
Країна в очікуванні нового уряду - поки неясно, хто його очолить і хто посяде крісла міністрів. Однак в Офісі президента вже заявили, що мають намір почати з оптимізації структури Кабміну. Минулого тижня Володимир Зеленський підтримав ідею об'єднання Мінкультури, Мининформполитики і Мінспорту. А на цьому тижні секретар Ради національної безпеки і оборони Олександр Данилюк, якого називають одним з претендентів на крісло прем'єр-міністра, заявив, що міністерства добре б об'єднати по блокам. Наприклад, створити одне відомство на базі Міністерства соціальної політики та Міністерства охорони здоров'я, адже здоров'я - це теж соціальна функція. Секретар РНБО взагалі вважає, що уряд повинен бути компактним. "Я за невелику кількість міністрів. У нас в країні кадровий голод. Якщо у нас навіть буде один або два слабких міністра, не кажучи про прем'єр-міністра, це просто потягне вниз весь уряд. Тому максимально 12-13 міністрів - це те, що я бачу", - пояснив він.
"ДС" поцікавилася у політиків та експертів у сфері охорони здоров'я, чим може обернутися об'єднання Мінсоца і МОЗ. Особливо з урахуванням того, що з нового року в країні повинен стартувати черговий етап медреформи - на нову систему роботи переведуть вторинний рівень медичного обслуговування. Більшість експертів підкреслює, що в багатьох країнах світу немає окремих міністерств охорони здоров'я та соціальної політики, що дозволяє ефективно акумулювати кошти на соціальні програми і розподіляти їх, в тому числі, через Національну службу здоров'я. Основне ж завдання міністерства - контролювати якість надаваних послуг.
Олег Спіженко, керівник Клініки Спіженка", голова Асоціації приватних клінік України: "Подібне об'єднання обговорюється давно - я був одним з авторів цього проекту. Від такого об'єднання виграють всі, оскільки кошти на всі соціальні виплати будуть розподілятися з єдиного центру. Завдяки цьому ми отримали необхідний соціальний пакет медгрантий, можливість проводити обов'язкові щорічні медогляди, змогли б запустити механізм страхової медицини. За таким принципом працюють у всьому світі. Щоб втілити цю концепцію в життя потрібна лише воля нового парламенту. Безумовно, знадобиться час на перехідний період, щоб розмежувати зони відповідальності - за що відповідав колишній МОЗ, за що буде відповідати нове міністерство. Так, воно повинне в першу чергу контролювати якість надання медпослуг".
Віктор Шафранський, колишній в. о. міністра охорони здоров'я (2016): "У багатьох країнах ці два міністерства об'єднані, оскільки поле для діяльності у них одне. Якщо виходити з того, що в медичному обслуговування, в основному, потребують люди похилого віку, які, як правило, не захищені соціально, то в цьому об'єднанні є сенс. Хороша команда з досвідченими управлінцями навіть у структурі об'єднаних міністерств може зробити дуже багато і підвищити якість медичного обслуговування. І в нашій країні достатня кількість професіоналів, які могли б цим займатися"
Ольга Голубовська, професор, заслужений лікар України, головний позаштатний інфекціоніст МОЗ України (2011-2016 рр..): "У Моз треба забрати половину тих функцій, які воно зараз виконує, при цьому не виконуючи безліч інших функцій, які має виконувати. Наприклад, скасували процедуру стандартизації медичної допомоги, без чого не можна розрахувати вартість послуг, а значить і впроваджувати медреформу. Міністерство охорони здоров'я має, у першу чергу, визначати політику в галузі охорони здоров'я, готувати нормативні документи, що регламентує роботу лікарів і медустанов. Наприклад, немає поняття "міжнародні протоколи", яким оперує наш в. о. міністра і яке так подобається обивателям. В кожній країні є свої стандарти лікування, засновані на міжнародних рекомендаціях, але розроблені фахівцями з урахуванням тих реалій, в яких працюють медики і живе країна - вони адаптовані під матеріально-технічну базу і містять, крім клінічної, юридичну частину. МОЗ України має контролювати якість надання медичних послуг. На даний момент ця функція не виконується у зв'язку з відсутністю належної нормативної бази. А якщо немає оцінки якості, то і покращувати якість не представляється можливим. Закупівлями лікарських засобів, якими так пишається наш Моз, насправді мають займатися фахівці на місцях. Ефективність цих програм оцінюється не кількістю придбаних лікарських препаратів, а кількістю хворих, яких вдалося вилікувати завдяки цим лікарськими засобами. Цю статистику хтось бачив?"
Андрій Рева, міністр соціальної політики України: "Я не можу коментувати заяву Олександра Данилюка просто тому, я не володію необхідним обсягом знань, щоб сказати - добре це чи погано. Якщо б це питання стосувалося економіки, я б міг поговорити і навіть посперечатися на цю тему. Сенс тільки в тому, щоб скоротити апарат чиновників, який занадто роздутий. Те, що в інших країнах робить одна людина, у нас роблять десять".
