Від ABBA до Джона Леннона. Найкращі пісні для спокійного та радісного Різдва

Цілком неможливо уявити собі новорічні свята без різдвяних пісень – які здебільшого і створюють магічну атмосферу

Новорічні та різдвяні свята легко уявити без снігу та з плюсовою температурою, як у квітні. Більше того, тепер ми знаємо, як це проводити новорічну ніч під виття сирен повітряної тривоги. Але зовсім неможливо уявити ці особливі дні останнього і першого місяця року без різдвяних пісень – які, здебільшого, на своєму магічному рівні і створюють атмосферу свята. Ми не станемо ворушити глибину століть і докопуватися до заледенілих легенд про створення, скажімо, тієї ж "Jingle Bells" — нехай деякі речі залишаються міфами та таємницями. Але деякі з обов'язкових музичних атрибутів сучасного Різдва були створені нещодавно, за цілком повсякденних життєвих обставин – і тим більше дивуєшся тому, що, виявляється, ці пісні не існували вічно.

ABBA "Happy New Year"

З усього мерехтливого, блискучого і настоянного на чистому оптимізмі запасу різдвяних і новорічних пісень, "Happy New Year" "Абби" — найбільш піддана сумнівам, побоюванням та іншим несвятковим речам пісня. Що, якщо замислитися, і робить її такою особливою та привабливою. Справді, розгубленому голосу Агнети Фельтског віриться якось легше і швидше, ніж бадьорим запевненням того, у кого на будь-які негаразди та кошмари найзагрозливіших масштабів є одна стандартна відповідь – споконвічне "все буде добре".

Сама ж пісня (принаймні її мелодія) була написана Бенні Андерсоном і Бьорном Ульвеуссом не де-небудь на рідних засніжених скандинавських просторах, а на сонячному Барбадосі. Спочатку Бенні і Бьорн замахнулися на щось незвичніше, ніж ще один суперхіт "Абби" — композиція мала бути однією з багатьох у мюзиклі, до постановки якого музиканти збиралися залучити Джона Кліза з легендарної британської комік-групи "Монті Пайтон". Кліз ввічливо відмовився, і те, що спочатку називалося не інакше як "Папаша, не напивайся в мотлох на Різдво" стало тією самою "Happy New Year" — тендітною, але урочистою піснею, виконаною з боязкою надією.

John Lennon "Happy XMas (War is Over)"

Джон Леннон, окрім інших очевидних якостей, був ще й найщирішим автором пісень свого покоління. Так, він був великим композитором, шалено ліричним і безжально різким, а ще людиною, яку кожен рядок зі світових новин зачіпав за живе — або запускав мотор його сарказму на відповідній швидкості.

Що ж стосується саме цієї пісні, то Джон раптом загорівся бажанням вигадати різдвяну пісню, яку б, за його словами, "пам'ятали вічно". Справа була в жовтні 1971 року, і це був один із найзнакових періодів у житті Леннона. Тоді Джон залишив Британію – як виявилося пізніше, назавжди – щоб оселитися у Нью-Йорку. Він не палив мости, але сам факт переїзду надихнув Джона на ще один приклад – приклад, здавалося б, недоречний у випадку зі святковою піснею самознижливої щирості. Пройшов всього рік з часу виходу альбому "John Lennon/Plastic Ono Band", безпрецедентно відвертого запису, а зараз виходив наступний альбом Джона "Imagine", на якому він вдався до хитрості — бути таким же жовчним і бентежно відвертим, але в обрамленні яскраво- солодкої мелодії. І ось звучить "Happy Xmas", у всій своїй урочистій красі — "Так, значить, це Різдво — і що ти зробив?" Справді. Більше того, пісня, по суті, має два приспіви. Дитячий хор із Гарлема, на тлі привітань Джона з Новим роком та Різдвом, наполегливо, раз-по-раз, як мантру, співає сакральну леннонівську фразу – "Війна закінчена – якщо ти цього захочеш".

Paul McCartney "Wonderful Christmastime"

А ось колишній колега Леннона по "Бітлз", Пол Маккартні, написав і заспівав пісню, в якій немає нічого, окрім відчуття свята. Сентиментальність тут доречна і дозволена рівно настільки, наскільки дозволяє собі розслабитися слухач – а отже, забути про проблеми сьогоднішнього дня, а може ще й неминучого завтрашнього ранку.

Пісня була написана та записана влітку 1979-го, під час відпустки Маккартні на його шотландській фермі. Маккартні сам зіграв на всіх доріжках – а там не було нічого, окрім кількох партій синтезатора, дуже дивних, таких, що одразу врізаються у пам'ять. Так, тоді Пол перебував під сильним впливом електроніки – і раптом опинився разом із тими ж німецькими "Kraftwerk" в авангарді сучасної музики, якою б відверто немодною не здавалася сентиментальність Пола на той час. Пісня досі приносить автору солідні гроші щороку – опинившись, як показав час, справжньою вічнозеленою різдвяною класикою, вона не залишає сезонні радіоефіри та колонки торгових центрів під Різдво по всьому світу.

Wham! "Last Christmas"

Різдвяна пісня за визначенням має бути теплою, якщо вже не стовідсотково бадьорою та оптимістичною – а в ідеалі ще й таїти у собі не тільки надію на все найкраще, а й таємницю. А якою мала вийти пісня на Різдво, написана і записана в розпал 80-х? У той час, коли вся поп-музика в обов'язковому порядку заряджалася кінською дозою оптимізму, а з поп-зірок та їхньої продукції не можна було віддерти намертво приклеєних усмішок? Правильно, ідеальною та максимально відповідною рецептурою.

"Last Christmas" була складена головною творчою силою та половинкою дуету "Wham!" Джорджем Майклом – у своїй старій дитячій спальні, під час візиту до батьків 1983-го. У серпні наступного року співак записав її в студії в компанії лише одного інженера – попередньо Майкл обставив приміщення святковою новорічно-різдвяною атрибутикою, щоб створити собі відповідний настрій. Всі ці аналогові синтезатори і драм-машини, з якими Майкл упорався самотужки, створювали ту саму бадьору і по-домашньому теплу атмосферу, яка з головою накривала всі душевні негаразди в тексті. Головною загадкою якого залишалося питання, хто ж стане коханцем ліричного героя цього року.

До речі, Джордж Майкл, один із найуспішніших поп-музикантів кінця 20-го століття і автор однієї з найпопулярніших різдвяних пісень усіх часів, залишив цей світ у 2016-му саме на Різдво – з тих пір "Last Christmas, що звучить звідусіль на свята, сприймається ще й як триб'ют спочилому автору.

Slade "Merry Xmas Everybody"

Англійці "Слейд" на початку сімдесятих років минулого століття були, мабуть, найгарячіше коханою в народі групою британських островів. Вони грали разом із середини шістдесятих, змінювали назви та імідж – і нарешті взяли на озброєння арсенал глем-року, жанру, придуманого Марком Боланом та Девідом Боуї. Але "Слейд" не стали при цьому зарозумілими — їм, на відміну від того ж Боуї, не було діла до творчості режисера Стенлі Кубріка або письменника Вільяма Барроуза. Вони не стали зображати інопланетних прибульців із замашками рок-н-рольних Месій – а просто, напнувши безглуздий одяг, почали веселитися на сцені від душі, дуже заразливо, дуже ексцентрично, але по-доброму і по-британськи. До того ж, вокаліст Невіл "Нодді" Холдер мав напрочуд дзвінкий і гучний голос, а разом з басистом Джимом Лі вони склали тандем, здатний виробляти бездоганно хітові пісні в будь-яку пору року і доби, в промислових масштабах.

Неминуча різдвяна пісня була написана Лі та Холдером на піку популярності гурту, 1973-го. Лі придумав мелодію куплетів, наспівуючи будь-яку нісенітницю в душі, мелодія приспіву була взята зі старої незакінченої і майже забутої пісні Холдера, а новий текст для майбутнього хіта Нодді написав, повернувшись уночі з паба. Пісня записувалася влітку у Нью-Йорку, на студії "Record Plant". Студія розташовувалась на одному з поверхів хмарочоса, величезного бізнес-центру — приспів, щоб досягти природної луни, записувався в холі, що виходить на сходи. Бізнесмени, які снували туди-сюди, приймали музикантів, які співають у липні про Різдво за божевільних – до того ж, градус гарного настрою в цьому приспіві перевищував будь-яку норму. У результаті вийшов найгучніший і найзавзятіший різдвяний хіт в історії – і це при тому, що барабанщик групи брав участь у записі, ледь вийшовши з коми, в яку впав у результаті аварії. Чого не зробиш заради Різдва – і навпаки.