Організм в трансі. Чому в українців відбирають пончики, картоплю-фрі
Міністерство охорони здоров'я України розробило законопроект, за яким у країні забороняється виробляти харчові продукти і інгредієнти з вмістом трансжирних кислот, що перевищує 2 г на 100 г загальної кількості жиру в харчовому продукті.
Ті ж продукти, в яких містяться трансжири в допустимій кількості, необхідно маркувати. Виняток становлять продукти, в яких вміст трасжиров буде становити менше 1% - їх маркувати буде необов'язково.
У МОЗ зазначають, що вживання трансжирних кислот (трансжири) пов'язано з підвищеним ризиком розвитку цілого ряду порушень в стані здоров'я населення, включаючи серцево-судинні захворювання і деякі форми раку. Тобто, обмежуючи кількість трансжирів у продуктах харчування, Моз переслідує одну єдину мету: зробити українців здоровіше. Чим же обернеться для цих самих українців прийняття законопроекту?
Всякий жир шкідливий
Незважаючи на запевнення дієтологів у тому, що жир необхідний для нормального функціонування людського організму, більшість тих, що худнуть впевнені, що від нього потрібно рішуче відмовитися. Між тим саме жирові клітини служать в якості захисту від токсинів, що регулюють ліпідний обмін, підтримує гормональний баланс, а також є кладезями енергії. Якщо виключити з раціону жири, організм буде вимагати їжу, багату вуглеводами, що в підсумку може призвести до ще більшого накопичення жирових запасів. Крім того, без належного кількості жирів у продуктах харчування можна забути про пружною шкірі, блискучих волоссі і міцних м'язах.
Однак не всі жири однакові корисні. Розрізняють три види жирів: ненасичені, насичені і трансжири.
Що стосується першої групи, то людському організму потрібні чотири поліненасичені жирні кислоти: лінолева, ліноленова, арахідонова і докозагексаєнова. Вони відносяться до омега-3 і омега-6 кислот. Ці кислоти очищають і повертають еластичність судин, попереджають утворення тромбів, нормалізують артеріальний тиск, попереджає інсульти та інфаркти, покращують кровопостачання мозку та кінцівок, сприяють відновленню та розвитку клітин ЦНС, прискорюють відновлення кісткової тканини. Кращі джерела ненасичених жирів - морська риба, морепродукти, горіхи, гарбузове насіння, рослинні олії начебто лляного, оливкової, кунжутного, соєвого.
Насичені жири містять молекулу водню і, на відміну від ненасичених, мають тверду форму. Такі жири організм використовує не тільки для створення запасів енергії, але і для будівництва клітинних мембран і синтезу статевих гормонів. У разі браку таких жирів метаболізм сповільнюється, а це, в свою чергу, веде до проблем зі здоров'ям. До речі, саме відсутність насичених жирів в дієті часто призводить до того, що люди роками не можуть схуднути. Існує думка, що продукти з насиченими жирами не можна смажити - в процесі утворюються канцерогенні речовини. За іншою теорії нічого страшного з жирною свининою на сковорідці не відбувається. Зате включення в раціон тварин жирів підвищує рівень ситості і сприяє більш активному перебігу відновних процесів. Головне - знати міру і не з'їдати за раз кілограм сала.
А ось з приводу трансжирів і у медиків і дієтологів думку однакова: вони шкідливі для здоров'я. Трансжири створюються в процесі гідрогенізації: в його ході рослинні олії при високій температурі змішують з воднем і каталізаторів, в результаті чого структура жирних кислот змінюється і вони перетворюються в тверді жири. Найпростіший приклад - маргарин. Саме трансжири стали двигуном фастфуду: страви, приготовані з їх використанням, були дешевші, а також довше зберігалися.
Про те, що трансжири насправді шкідливі, почали говорити лише в 90-х роках минулого століття. На сьогодні відомо, що внаслідок вживання продуктів з трансжирами підвищується ризик атеросклерозу і супутніх серцево-судинних патологій, знижується чутливість клітин підшлункової залози до інсуліну, що веде до розвитку діабету другого типу, а також розвиваються хронічні запальні процеси, ожиріння і підвищується ймовірність виникнення деяких видів раку. Організму замість "правильних" жирів підсовують браковані, що, природно, викликає збої і обертається безліччю хвороб.
Трансжири містяться не тільки в маргарині. Це і молочний і кондитерський жир, і креми для випічки на рослинних маслах, майонез, чіпси і картопля фрі.
Всі на боротьбу з жиром!
Першою країною, яка на законодавчому рівні оголосила війну маргарину і фаст-фуду, стала Данія. Тут у 2003-му був прийнятий закон, за яким кількістю трансжирів не повинно перевищувати 2% від усього жиру в продукті. Слідом за Данією такі ж заходи прийняли уряду Данії, Ісландії, Швеції, Австрії, Голландії, Швейцарії і штату Нью-Йорк. У ЄС із 1 січня 2011 року запроваджено норму, за якою вміст трансжирів у кондитерських виробах повинна складати 2-5%.
У 2006-му в США було прийнято рішення про обов'язкове згадці вмісту трансжирів на етикетках продуктів харчування. У 2011-му губернатор Арнольд Шварценеггер підписав закон про заборону використання трансжирів у всіх ресторанах Каліфорнії. В листопаді 2013-го Управління з контролю якості харчових продуктів і лікарських препаратів США (FDA) запропонував заходи щодо повної заборони індустріальних транс жирів в США. Запровадити такі обмеження мають намір остаточно в 2018-м. В Росії до 2018-го також мають намір обмежити вміст трансжирів у продуктах тими ж 2%, що і в Європі.
В Україні вже не перший рік говорять про необхідність, як мінімум маркувати продукти з трансжирами. Для спредів були розроблені спеціальні норми, згідно з якими кількість трансжирів не може перевищувати 8%. Однак для вершкового масла, наприклад, таких норм немає. Як і для кондитерських виробів.
Примітно, що українці часто просто не знають про те, наскільки шкідлива їжа з трансжирами. Між тим будь-яка згадка на етикетці гідрогенізованого, модифікованого, кондитерського жиру повинно насторожити покупця, інакше їжа може перетворитися на отруту: Україна за результатами 2015 р. зайняла друге місце у світі за коефіцієнтом смертності, а рівень смертності від серцево-судинних захворювань в країні один з найвищих у Європі.
Для того, щоб навести порядок з використанням трансжирів у харчовій промисловості, український Моз і розробив проект закону - він повинен вступити в силу через рік після прийняття. Як зазначено в супровідній документації, в деяких країнах на сході ЄС добове споживання трансжирів може досягати 30 р. Між тим вживання всього 5 г трансжирів у добу пов'язано зі збільшенням ризику ішемічної хвороби серця на 23%. Для порівняння: в одній порції сухого сніданку - близько 2 г трансжирів, в пачці чіпсів - 5 г, у порції смаженої курки або картоплі фрі з фастфуда - близько 7 р.
Досвід країн, які вже ввели заборону на використання трансжирів, показовий:кількість інфарктів та інсультів тут знизилася в середньому на 6%. Крім того, позитивна динаміка спостерігається і у відношенні інших неінфекційних захворювань, зокрема ожиріння.
Картопля-фрі поза законом
Прийняття законопроекту обернеться великими проблемами для виробників - їм доведеться переглядати рецептуру продукції і відмовлятися від використання дешевих гідрогенізованих жирів. Між тим, згідно з дослідженнями минулого року, більше половини торгових марок вершкового масла і спредів на ринку України проводяться з порушенням технічних умов і містять жири немолочного походження, зокрема мінеральні масла. Експерти відзначають, що практично всі вироби вітчизняної кондитерської промисловості входять трансізомери. Крім того, саме гідрогенізовані жири найчастіше використовуються у закладах громадського харчування для приготування у фритюрі.
На ринку сьогодні можна знайти не тільки маргарини і спреди - у продажу є всілякі "сирні" і "сирні продукти, у яких тваринні жири замінені гідрогенізовані рослинні. Оскільки такі масла дешевше, то і продукція з них більш доступна. Наприклад, якщо звичайний плавлений сирок коштує близько 10 грн, то "сирний продукт" - близько 4 грн. Про те, наскільки шкідливий такий сирок, переважна більшість покупців навіть замислюватися не хочуть - в першу чергу їх цікавить ціна.
Так що ініціатива Моз, незважаючи на всю її доцільність, напевно зіткнеться з запеклим неприйняттям. Виробники, яким невигідно переходити на використання "правильних" жирів, почнуть лякати споживачів зростанням цін на продукцію. Ті, в свою чергу, цілком можуть звинуватити владу в намірі витягнути з їхнього гаманця останні гроші або й зовсім заморити голодом. Продавці фаст-фуду почнуть кампанію під гаслом "Вас позбавляють картоплі-фрі і пончиків!", а кондитери заявлять, що їх цукерки та печиво з-за заборони на використання маргарину подорожчають у кілька разів. У підсумку в країну і далі буде ешелонами йти пальмова олія, а українці продовжать страждати від хвороб серця і судин.
Між тим в Британії протягом двох років планують ввести податок на цукор в безалкогольних напоях. Таким чином влада країни має намір боротися з дитячим ожирінням - за даними британського міністерства охорони здоров'я, кожна п'ята дитина 10-11 років страждає від зайвої ваги. У минулому році в Росії теж заявили про наміри ввести податок на цукор. Однак після різкої критики з боку виробників від цієї ідеї відмовилися.
Коментарів виробників і економічних експертів щодо ідеї українського Моз заборонити продукти з високим рівнем трансжирів поки немає. Ймовірно, просто тому, що наші нардепи нічтоже сумняшеся рубають на корені навіть самі нагальні питання реформи системи охорони здоров'я. Куди вже там якимось невідомим трансжирам. Швидше навпаки: рішення про заборону дешевого маргарину і печива популісти всіх ґатунків можуть використовувати для чергових криків про те, як влада змушують народ затягувати тугіше пояси, замість того, щоб забезпечити цьому самому народу достаток. А те, що народу стає все менше, - питання вже другорядне.
