Вони ще й співають. Замість уроків фізики школярі займатимуться фізкультурою
В рамках ідеї створення "Нової школи" Міносвіти запропонувало проект нового навчального плану для 10-11 класів, який вже викликав неоднозначну реакцію. Основний лейтмотив критики — "у дітей відберуть інформатику та інші точні науки". "Кому потрібні нобелівські лауреати? Замість хімії, фізики та біології введуть предмет "Людина і природа", "А потім в нас будуть гуманітарії, для яких 2+2 дорівнює сонце", "Навіть у четвертому класі вчать природознавство. Теми "Я і світ" можна розповідати хіба що в дитячому садку", — обурюються в соцмережах. Інші користувачі відзначають, що нова система нагадує принцип навчання в американських школах, де вивчають Science (включає хімію, фізику та біологію) та соціальні науки (історію, географію і суспільствознавство). Правда, в цьому випадку мова йде про середню, а не про старшій школі.
Нововведення для українських десятикласників обіцяють запустити не раніше 2018 р., для 11-класників — не раніше 2019-го. До цього пройдуть громадські обговорення, і лише за їх результатами в МОН складуть нову програму. "ДС" розібралася, чи настільки страшні нові ідеї і чи варто вважати зрадой зменшення числа обов'язкових предметів у школі.
Перестановки в навчальному плані
Зараз старшокласник вивчає 22 обов'язкових предмета, витрачаючи на них близько 30 годин в тиждень. При цьому максимально допустиме навантаження для школяра — 33 години на тиждень. Так що на факультативи залишається всього три години. В таких умовах говорити про профільному навчанні не доводиться.
"Діти, що приходять в старшу школу, вже повинні визначатися зі своїми подальшими пріоритетами, почати підготовку до вступу у вищий навчальний заклад. Відповідно, учні повинні отримати можливість глибше вивчати ті предмети, які їм знадобляться для подальшого продовження навчання", — упевнені в міністерстві. Пропонується скоротити число обов'язкових предметів з 22 до дев'яти, залишивши здебільшого загальні курси. Так, в десятому класі за дві години в тиждень буде відведено на українську мову, літературу, іноземну мову, історію, курс "Людина і суспільство" (в 11-му цих предметів не буде), в десятому і одинадцятому за три години передбачені на математику, курс "Людина і природа", фізкультуру, півтори години — на курс "Захист вітчизни". Всього обов'язкові предмети займуть 20,5 години в тиждень в десятому класі і 18,5 — в 11-м.
Таким чином, в обов'язковій програмі навчання замість фізики, хімії, біології, географії, інформатики з'явиться курс "Людина і природа" (три години на тиждень), а замість алгебри та геометрії (чотири години в тиждень в десятому класі і п'ять годин — в 11-м) — курс "Математика". Крім того, об'єднають історію України та всесвітню історію, а також українську та світову літературу. У той же час на годину збільшиться час, відведений для занять фізкультурою. Прямо як в анекдоті, коли розлючений батько, побачивши в щоденнику сина двійку з математики і п'ятірку по співу, кричав: "Цей тугодум ще і співає!".
Втім, панікувати завчасно не варто. І фізику, і географію, і інформатику, і ще цілий ряд предметів можна буде вибрати для вивчення в якості профільних. У запропонованому Міносвіти списку — українська мова, література, іноземна мова, історія, людина і суспільство, мова і література нацменшини, математика, фізика і астрономія, біологія і екологія, хімія, географія, інформаційно-комунікаційні технології, технології, мистецтво, фізкультура, захист вітчизни. Кожній школі потрібно вибрати два-три предмети з цього списку — згідно з обраним профілем.
Ще два предмета належить вибрати з третього списку — вибірково-обов'язковий. Туди потрапляють ІТ-технології, технології, мистецтво, художня культура, економіка, екологія, філософія, психологія, право, мову нацменшини, друга іноземна мова. Предмети повторюються в різних списках — так школи зможуть більш гнучко розподіляти години для навчання за обраним профілем.
Крім того, МОН пропонує ввести ще й спецкурси — для доповнення, поглиблення змісту окремих розділів профільних (при потребі — і непрофільних) предметів. Такі предмети в першу чергу запропоновано орієнтувати на комплекс професій в рамках обраного напрямку навчання. Причому спецкурси зможуть складати самі школи.
На вивчення профільних предметів і спецкурсів передбачені 11 годин в десятому класі і 13 — в 11-м. Ще 3,5 години відводиться на факультативні заняття, які не пов'язані з основним профілем навчання. Приміром, гуманітарії зможуть додатково вивчати алгебру, а учні технічного ліцею — ще одну іноземну мову.
Якщо підсумувати час, відведений на всі обов'язкові та необов'язкові предмети плюс факультативи та спецкурси, то як раз і набереться 33 години. Причому кожна школа зможе самостійно вибудувати свою програму навчання в рамках означених Міносвіти напрямків.
Де шукати підступ
Успіх реформи в кожній конкретній школі буде залежати від того, наскільки вдало вдасться збалансувати предмети. Вчителів, приміром, бентежить той факт, що можна відвести всі профільні годинник на математику і фізику або технології, а от створити профіль по всіх природничих наук — завдання нездійсненне.
Не менше питань викликають і об'єднані, або так звані інтегровані предмети у тому самому списку обов'язкових. У МОН вважають, що об'єднання предметів дозволить уникнути дублювання програми — наприклад, віршовані розміри вивчаються і в рамках курсу української літератури, і зарубіжної. Та й взагалі, розглядати літературні процеси в Україні логічніше в контексті всього світу. Хоча саме вчителя літератури в більшості своїй категорично проти нововведень, в першу чергу бояться втратити горезвісні годинник.
Припустимо, можна впоратися і з розподілом годин алгебри та геометрії в курсі "Математика", дати українську історію в контексті всесвітньої, об'єднати право і економіку в рамках курсу "Людина і суспільство", а предмет "Людина і природа", на який відводяться ті ж три години в тиждень, МОН пропонує впихнути загальні знання з біології, географії, астрономії, екології, фізики та хімії! Тут виникає як мінімум два запитання: де взяти фахівців, які напишуть програму, яка об'єднує шість предметів в один, і що робити з вчителями фізики, хімії та географії у школах, де немає такого профілю? Судячи з усього, педагогам доведеться вести заняття хором, переучуватися або шукати школу з відповідним профілем.
Експерти і педагоги побоюються, що в результаті в школах з гуманітарним профілем діти взагалі не отримають знань з точних і природничих наук. Можна, звичайно, припустити, що майбутньому філологу або художникові ні до чого знання про те, що таке гідроліз або яка довжина хвилі рентгенівського випромінювання. Проте акцент на профіль старшої школи теж може нести певні ризики. Старшеклассники повинні взяти на себе відповідальність за вибір життєвого шляху. Доведеться усвідомити, що вступивши в десятий клас правового ліцею, вже не вийде після закінчення школи передумати і піти вчитися на фізика-ядерника.
Причому не варто забувати, що часто профіль навчання вибирає не дитина, а його батьки, виходячи з власних міркувань (стоматологам добре платять, а дипломати постійно сидять за кордоном). Так що нерідкі випадки, коли на зло батькам, або просто від нелюбові до обраного профілю школярі закидають навчання. У випадку з профільною школою це може вилитися щонайменше втрату часу і необхідність наймати репетиторів. Втім, перспектива не вступити може навчити батьків знаходити баланс між своїми бажаннями і реальними талантами власного чада.