Олеся Ісаюк: Як електронні декларації передали нам привіт з СРСР
Вже думала, поховаю свої роздуми на тему рогів совка у нашій з Вами реальності, та де там. Стримувалася пару разів, коли свербіло реінкарнувати (дуже вже приводь були взаємно подібні), але остаточно змусили знамениті декларації.
Отже, яким таким чином декларації передали нам привіт з СРСР)
Насамперед - у совку гроші і приватна власність була абсолютним злом за визначенням. Організація під вивіскою ОБХСС пильно стежила, щоб у когось не було більше, ніж "належить" і фактично всю історію СРСР велася партизанська війна - громадяни намагалися хоч щось накопичити, держава намагалася таки перетворити їх у птиць небесних, які - за Євангелієм - "ні косять, ні жнуть".
Другий важливий момент совка - повна непередбачуваність подій з точки зору "маленької людини". Досвід воєн, голодоморів, переселень і всяких "піднять цілини" диктував одне - запасайся, тягни, бо невідомо, що буде завтра і тішся, що воно є.
Результат - практично кожен постсовковий громадянин має "в крові" пристрасне бажання тягти і тягти. І складати. У цьому сенсі бабуся, яка без кінця закатує з банки компоти і соління - навіть якщо перші були закручені 10 років тому і вже давно нікому не треба та "бюджетний олігарх" з мільйонами кешем - однакові. Питання лише в можливостях.
До питання - "та як вони сміють, ми тут по гривні на АТО віддаємо, а вони...". Раз - див. попередній абзац. Два - якщо дуже коротко, то, цитуючи Довженка - "Їх не учили Батьківщині". У СРСР не було місця внутрішньому духовному і моральному обов'язку. Тому що це апріорі здатність становило альтернативу "казенній" ідеолоогії. "Ідеологічне виховання" серйозно не сприймалося ніким, крім хіба бажаючих вибитися "нагору" - і то тільки, як інструмент до кар'єр кур'єри. А ще - у "совку" хронічно тривала негативна селекція - все, що було здатне відповідати за себе, думати про майбутнє, мало якийсь внутрішній стрижень - усе йшло або під мур, або у внутрішню еміграцію. А людина оточує собі подібними.
В результаті і маємо у деклараціях фестиваль хапально-накопичувального рефлексу, який переважує все.
Що з цим робити?
Легше сказати, що не робити. Насамперед - не зневірюватися. Друга - пам " ятати, що факт декларацій з БПП не перетворює Януковича на ангела з крилами.
І третє - хто не звернув увагу, то у Президента декларація ще цілком ОК - а він, нагадаю, гроші заробив у бізнесі. Заробив. Не завжди, може, чесно, альо - а ви дасте собі раду в нашому податковому і всякому іншому кліматі все робити чесно і отримувати прибуток?
Мені особисто набагато більше засмучує свідомість того, що велика частина громадян, яка зараз щиро обурюється деклараціями, поводилася б на місці депутатів не набагато краще. Просто можливості не ті і нахабства не всім Бог дав...