Полювання на зраду. Навіщо у школярів випитують про любов до Росії

Обговорення "сепаратистського" опитувальника для дітей перетворилося на цькування Міністерства освіти
Фото: УНІАН

"Це примітивна НЛПовщина, зомбирующая українських дітей. Ми війну виграли або ми здаємося і привчаємо наших дітей до рабства?" — гнівно запитував 14 листопада лідер фракції "Самопомічі" Олег Березюк на засіданні погоджувальної ради. Приводом для збуреного спічу нардепа стала інформація про соцопитуванні, що проводиться серед учнів 7-11 класів під егідою МОН. Правда, і опитування вже не проводять, і здаватися ніхто не збирався.

Скандал розгорівся після того, як громадська активістка, дитяча письменниця Лариса Ніцой опублікувала на своїй сторінці в Facebook лист департаменту загальної середньої та дошкільної освіти МОН з проханням сприяти центру "Соціоінформ" у проведенні опитування школярів 7-11 класів на тему: "Медиаграмотность, демократичні цінності та громадська активність школярів".

Проте обурення громадськості викликав не сам факт опитування, а питання, викладені в анкеті. Ще й підготовленій російською мовою. Наприклад, школярам запропонували оцінити твердження "Україна і Росія мають бути однією державою" та "Українська і російська культури абсолютно однакові" по шкалі від "повністю не згоден" до "повністю згоден". "Мало того, що такого питання не повинно бути в принципі, так на нього ще пропонуються вісім варіантів відповіді!!!" — пише Ніцой. Найбільше громадськість критикувала формулювання "Я б не голосував (ла) за кандидата-жінку на пост президента", "Я б хотів(ла), щоб Україна приєдналася до політичного та економічного союзу з Росією", "Україна розпадається на кілька окремих держав".

У підсумку в соцмережах розгорнулася ціла кампанія по звинуваченню Міністерства освіти "свідомих антидержавних діях": обурені користувачі кинулися писати листи в СБУ і вимагали негайно розібратися з чиновниками-сепаратистами, які сіють в незміцнілі дитячі душі насіння "російського світу".

Правда, якщо уважно вивчити документи, то "зрада" виглядає не дуже переконливо. Так, наприклад, лист з аналогічним проханням надати сприяння "Социоинформу" у проведенні опитування департаментам освіти на місцях МОН розсилав восени минулого року. Підкреслюючи, що участь в опитуванні проводиться на добровільних засадах і на умовах анонімності. Дослідження провели навесні 2016-го, відповідні сертифікати надав Український науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи Національної академії педагогічних наук. Дослідження проводилося в рамках програми формування медіаграмотності серед школярів і фінансувався Міністерством закордонних справ Данії.

Результати опитування 2153 українських старшокласників про те, як вони використовують медіа, соцмережі і де черпають новини, "Соціоінформ" представив у травні. Тоді, до речі, виявилося, що лише 8% підлітків не стежить за новинами, а більшість школярів джерелом новин назвали інтернет-публікації (57%). Що, власне, не дивно: майже у 90% учнів є персональний комп'ютер, у 83% — смартфон, більш ніж у половини — планшет. Що стосується соцмереж, то 85% українських школярів щодня спілкуються "ВКонтакте", а ось Facebook не шанують, він навіть менш популярний, ніж Google+.

У жовтні цього року департамент загальної середньої та дошкільної освіти МОН знову розіслав листи з проханням надати сприяння у проведенні опитування: нове дослідження було заплановано на листопад-грудень. Як відзначають в міністерстві, опитування повинен був визначити дієві механізми для формування критичного мислення в середовищі української молоді. Однак ще 3 листопада лист було відкликано — закінчився термін дії сертифіката Українського науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи НАПН.

Попереднє опитування проводили за тією ж анкеті, яка сьогодні викликала хвилю обурення. До речі, тоді 47% опитаних підлітків заявили, що бачать Україну частиною Європейського Союзу, ще 29% хочуть, щоб Україна була позаблоковою державою, і лише 6% бачить Україну в складі Росії. Так що розмови про те, що питання анкети підсвідомо налаштовують школярів "любити Росію", безпідставні. Як і критика з приводу того, що анкети складені російською. Спочатку опитувальник був підготовлений українською. Більше того: на російську питання перевели тільки зараз, а право вибирати, якою мовою відповідати, залишається за школярем.

Що, втім, не заважає численним користувачам соцмереж продовжувати обурюватися. "Справив враження питання про мовою спілкування вдома. Хочуть прийти захищати своїх?", "Таке відчуття, що воскрес Геббельс. Якщо Академія педагогічних наук задає такі питання, ще й неповнолітнім, то Путіна нам не треба — він вже в Києві", "Вважаю, що в нашому міністерстві працюють зрадники", — це лише частина коментарів. Щоправда, критики при цьому не кажуть, як у такому разі вивчити реальні настрої серед підлітків з проблемних питань. А без цього складно зрозуміти, як працювати з підростаючим поколінням. "Опитування — це не "моделювання сепаратизму", а відкритий і чесний спосіб оцінити загрозу українській державності", — написав на своїй сторінці в Facebook член колегії МОН Сергій Горбачов. Недарма українські соціологи не бачать нічого крамольного в подібних опитуваннях. Щоправда, нарікають на непрофесіоналізм укладачів самої анкети.

Соціолог та директор Фонду "Демократичні ініціативи" Ірина Бекешкіна: "В анкеті є помилки, які свідчать про недостатній професіоналізм. Наприклад, питання про те, як ви ставитеся до політичних і економічних союзів з Росією. Тут типова помилка "два в одному". Цілком можливо, що респондент приймає економічні зв'язки, але відкидає якісь політичні союзи. На жаль, по абсолютно непрофесійним анкетами у нас постійно проводяться якісь опитування. І якщо б мова йшла не про школи, то це питання навіть би і не підняли

Я читала, що ніякого тиску з боку міністерства не було. Тепер саме МОН практично звинувачують в сепаратизмі. Не можу сказати, що дітям можна задавати будь-які питання. Зрозуміло, що не можна питати дітей, а б'є тато маму або гуляє твій батько. Однак запропоновані в анкеті питання постійно фігурують в опитуваннях для дорослих. Ніякого сепаратизму тут, звичайно, немає. Адже як можна дізнатися громадську думку з чутливих питань, якщо їх не ставити?"