Обстріл поза зони розведення. Чому світ на Донбасі залишиться бутафорією (КАРТА)
Поки президент України Володимир Зеленський звітує перед європейськими лідерами про успішне завершення розведення сил на останньому з трьох певних ділянок, прес-центр штабу ООВ не втомлюється повідомляти про ворожі обстріли, в тому числі зовсім поруч із згаданими "зон безпеки", пише Depo.ua.
Зокрема, в районі ділянки розведення №3 поблизу населених пунктів Богданівка і Петровське в Донецькій області збройні формування Російської Федерації та їх посіпаки з "ДНР" не перестають вести вогонь по позиціях Об'єднаних сил неподалік від кордону вищевказаного ділянки.
Так, у п'ятницю, 15 листопада ворог вів вогонь із великокаліберного кулемета з напряму Вікторівки по наших позиціях в районі Новогнатовки. У суботу, 16 листопада, російські окупанти стріляли з мінометів калібру 82-мм і великокаліберних кулеметів по укріплень Об'єднаних сил неподалік від Старогнатовки. Вогонь вівся з напряму Петровського.
При цьому в межах ділянки розведення №3 панує показушна мирна ідилія: ніхто не стріляє і триває очищення територій від вибухонебезпечних предметів.
Що характерно, мало чим відрізняється ситуація і поблизу Золотого і Станиці Луганської. Днями окупаційні війська нанесли удар по позиціях 46-ї десантно-штурмової бригади в районі, що безпосередньо примикає до ділянки розведення у Станиці Луганській. А для Золотого в штабі ООС навіть придумали спеціальне визначення для характеристики ворожих обстрілу: "за межами зони розведення".
Таким чином всі ці "ділянки світу" на Донбасі нагадують ні що інше, як "Потьомкінські села" - декорації, створені з метою окозамилювання і створення оптичної ілюзії світу. А насправді, якби керовані Росією бойовики "Л-ДНР" хотіли світу, то їм для припинення обстрілів не потрібно було б ніяких ділянок розведення сил.
Разом з тим треба визнати, що президент Зеленський змушений грати в таку гру, тому що він пов'язаний певними міжнародними зобов'язаннями, і до обраної ним стратегії поведінки дійсно багато, якщо не все, залежить від цього бутафорного клаптикового світу на Донбасі. Однак не варто забувати, що Зеленський сам загнав себе в цю ситуацію, зробивши головну ставку на досягнення миру шляхом переговорів з Росією.
І хоча поки що все йде за сценарієм Зеленського: сили і засоби розведені, Макрон і Меркель у захваті і тиснуть на Путіна щодо зустрічі в "нормандському форматі", Путін нервує і не може придумати причин для чергового перенесення цієї зустрічі на невизначений термін. Ніби все добре, але є ряд "але".
По-перше, всі ці обстріли з боку підконтрольних Росії бойовиків "Л-ДНР" поряд з ділянками розведення сил спрямовані на те, щоб спровокувати сили ООС на вогонь у відповідь, який росіянами буде зафіксований як "вогонь в межах ділянки розведення" і використано проти України під час міжнародних переговорів у Мінську, в "нормандському форматі".
По-друге, чому Зеленський взагалі вирішив, що зустріч у "нормандському форматі", заради якої він демонстративно пішов на поступки національними інтересами, буде вдалою для України? Адже Німеччина є стратегічним партнером Росії в проекті "Північний потік-2", а Франція при президентові Макроне взагалі відкрито підтримує Росію, вбачаючи в ній геополітичний противагу Китаю. Так, зараз обидві країни чинять тиск на Москву в питанні проведення "нормандської зустрічі", але провести зустріч і отримати від неї користь для України - це різні речі.
Наприклад, Росія може включити режим миротворця" і запропонувати на цій зустрічі продовжити розведення сил уздовж всієї лінії розмежування. Враховуючи реалії сьогоднішнього дня, цей процес затягнеться на роки (поки будуть розводити війська в одному місці - продовжаться провокаційні обстріли в іншому), так і не вирішивши ситуацію по суті. Зате проти Росії не будуть введені додаткові санкції, а то і частково будуть скасовані вже введені - адже "вона ж за мир і пропонує варіанти".
Путін давно дав зрозуміти, що його не цікавить український Донбас, як територія - інакше його анексували б шляхом псевдореферендума ще влітку 2014 року, за аналогією з Кримом. Путіна війна на Донбасі цікавить, в першу чергу, в якості такої собі гирі на ногах України, яка буде гальмувати її економічний розвиток (на війну щороку йдуть колосальні ресурси, які могли б іти на реформи і розвиток) та євроатлантичну інтеграцію.
Тому, як вже зазначалося раніше, поки що вся історія відносин президента Зеленського і президента Путіна виглядає так, що Зеленський сідає грати в карти з шулером. З усіма заздалегідь очевидними наслідками.
Сьогодні вранці, 19 листопада, стало відомо в Харківському військово-медичному клінічному центрі Північного регіону помер командир 128-ї окремої гірничо-штурмової бригади полковник Євген Коростельов, поранений 12 листопада в районі розведення сил.
