Oasis повертається. Чи зможуть брати Галлахери забути про розбіжності та повернутися у топи хіт-парадів

Чи можуть Ноел і Ліам скасувати майбутній реюніон і знову посваритися, наприклад, ще задовго до репетицій? Чи можуть обдурити надії більш ніж відданих шанувальників? Особливо враховуючи той дивовижний факт, що перевиданий за день до початку продажу квитків (так, квитки вже продаються) дебютний альбом гурту 1994-го "Definitely Maybe" днями знову очолив офіційний британський хіт-парад – як і тридцять років тому?

Що ж, враховуючи як Ліам та Ноел ставилися один до одного і за часів існування "Оазису", і особливо після розпаду гурту у 2009-му – можливо все. Так, Галлахери (особливо Ліам, який був надто "рок-н-рольним" навіть для свого старшого брата) ніколи не показували особливого братнього кохання — на відміну від, скажімо, братів Мейлів зі "Sparks" або, скажімо, братів Вілсонів з " Beach Boys". Ті ж "Бітлз", які були і залишаються божествами для Галлахерів, виявляли один до одного набагато тепліших і навіть споріднених почуттів — хоча, звичайно ж, не були братами.

Диктат Ноела та пік слави

Нагадаємо, що на початку дев'яностих Ліам співав у манчестерському гурті "Rain" — і тоді до них у гараж на репетицію заявився Ноел, який з усією впевненістю заявив, що музика гурту нікудишня і тепер учасники мають виконувати виключно пісні його авторства. Дивно, що вже тоді Ліам не прибив Ноела на місці — але молодший брат все-таки розумів, що в матеріалі Ноела і справді є і потенціал, і якийсь особливий "нерв", завдяки якому група, яка змінила назву на "Oasis" зможе підкорити світ.

Так і сталося – після виходу згаданого "Definitely Maybe" про групу заговорила вся Великобританія та континентальна Європа. Потім, 1995-го, вийшла друга платівка "(What's the Story) Morning Glory?" — і "Оазис" стали зірками у Штатах. Це був пік популярності музикантів – до того ж на той час зусиллями англійських журналістів було влаштовано "війну" між "Оазисом" та ще одним надпопулярним брит-поповим гуртом того часу, лондонцями "Blur". У серпні 1995-го обидва колективи навіть випустили свої нові сингли в один день, група Деймона Албарна першого тижня продала на кілька десятків тисяч свого "Country House" (проти оазівського "Roll With It") більше — після чого Ноел публічно висловив надію, що музиканти з "Blur" "підхоплять СНІД та помруть". В результаті Галлахеру-старшому довелося вибачитися.

Хворе горло та холодне пиво Ліама

Брати й самі почали сваритися між собою, не витримуючи напруження та слави – часто доходило до рукоприкладства та жбурляння один в одного інструментами на зразок тамбуринів просто на сцені. Відбувалися і взагалі дивні, якщо не сказати комічні випадки. 1996-го гурт повинен був записувати свій виступ у лондонському "Royal Festival Hall" — для все ще суперпопулярної на той час програми "MTV Unplugged". Ліам відмовився виступати — пославшись на те, що в нього болить горло. У результаті всі пісні на все-таки концерті, що відбувся, за брата заспівав Ноел (все-таки автором був він і йому не доводилося похапцем вивчати тексти) — сам же Ліам весь час шоу чудово провів на балконі, попиваючи холодне пиво, голосно передражнюючи Ноела і всіляко заважаючи виконанню. За кілька днів група виїхала в тур за океан – без Ліаму. Галлахер-молодший таки знову возз'єднався з "Оазисом" — але в нього з'явилася звичка показувати непристойні жести старшому братові, тоді як він потів над черговим соло. А міг і просто звалити зі сцени, попередньо старанно заливши її тим самим пивом.

Що стосується самої музики, то справи теж стали дещо гіршими. 1997-го "Оазис" нарешті до великої радості фанів випустили диск "Be Here Now", свій третій альбом. Він став найшвидшим в Англії на той час – тільки в перший день з полиць зникло майже півмільйона екземплярів. Але що стосується самих пісень та аранжувань, то "Be Here Now" був більш громіздким та неповоротким альбомом – довгі треки, яким явно не вистачало свіжості та азарту двох перших класичних дисків.

До того ж у рік, коли вийшов шедевр "Radiohead" під назвою "OK Computer", а також однойменний альбом "Blur", що рішуче змінювали напрямок, надихнувшись американськими інді-групами — робота "Oasis" здавалася консервативною та позбавленою уяви. Якщо чесно, то майже через тридцять років ставлення до альбому змінилося на краще – але тоді, в дев'яностих, це було схоже на гучне тупцювання на місці.

Наступна платівка "Oasis", альбом "Standing On the Shoulder Of Giants" 2000-го року, виявилася найекспериментальнішим записом групи, з різким і помітним ухилом у важку психоделію другої половини шістдесятих, але з поправкою на якийсь час і актуальний звук. Але в групі все ще було не все гаразд – одного разу, після скасованого концерту в Іспанії (барабанник пошкодив руку), Ноел і Ліам всю ніч вдавалися до пияцтва. Це була не дружня пиятика – брати знову сильно посварилися. Цього разу першим полетів до Англії Ноел — і заявив, що більше ніколи не виступатиме за межами Об'єднаного королівства. Решту європейського туру довелося догравати без нього.

Ситуація, якщо судити за зовнішніми ознаками, стабілізувалася наступні роки. Ліам теж почав писати хіти – і цілком непогані. У групу прийшло кілька нових членів, "Оазис" знову почали виступати за межами Британії, а музика, особливо на платівці "Don't Believe the Truth" 2005-го стала тією, що грають дорослі та поважають себе музиканти – яким уже нема чого й нікому доводити. До речі, на альбомі чудово зіграв син Рінго Старра Зак Старкі – теж чудовий барабанник.

На альбомі 2008-го року "Dig Out Your Soul" (що виявився останнім, принаймні на цей час, у дискографії гурту) ще більше пісень написав Ліам – це була ще одна міцна робота і складалося враження, що Ноел і Ліам будуть ще довгими. роки, якщо не десятиліття, створювати та грати музику разом. Зрештою, лідери інших відомих англійців, групи "Ролінг Стоунз" — Мік Джаггер і Кіт Річардс — теж нерідко сварилися, а в середині вісімдесятих навряд чи довели великий колектив до остаточного розпаду. Але, мабуть, Ліам і Ноел ненавиділи один одного набагато більше, ніж Мік та Кіт. Сварки останніх часто були схожі на з'ясування стосунків між закоханими – між братами Галлахерами жодної любові не відчувалося й близько.

Ларингіт чи похмілля?

У серпні 2009-го року у Ліама стався ларингіт і гурт скасував черговий фестивальний виступ – лише через два роки Ноел заявив, що насправді брат мав жорстоке похмілля. Може, це і було правдою, і Галлахери вкотре скандалили саме через це – але Ліам подав на брата до суду за наклеп, і Ноелу довелося перепрошувати.

28 серпня того ж 2009-го "Оазис" мали виступати на фестивалі у Франції – але вокалісту гурту "Bloc Party" Келе Окереці довелося оголошувати багатотисячній публіці, що запрошені англійці не вийдуть на сцену. Буквально за кілька годин на офіційному сайті групи можна було побачити офіційну заяву Ноела про те, що він йде з групи. Реакція британських шанувальників нагадувала шок від новини весни 1970-го про те, що "Бітлз" залишає Пол Маккартні. Хіба можна було уявити "Oasis" без основного автора та гітариста Нола Галлахера? Жодним чином. "Я просто не можу працювати з Ліамом ні день більше" — зокрема, написав старший Галахер. Потім Ноел розповідав про те, що останньою краплею нібито було те, що Ліам мало не розбив йому гітарою голову.

Музиканти з Ліамом, що залишилися, на чолі чесно перейменували себе в "Beady Eye" — і записали під цією назвою два досить непогані альбоми. Вони мали б, звичайно ж, набагато більшу популярність, якби назва "Oasis" була збережена. Потім Ліам почав записувати сольні платівки під своїм ім'ям — так, у його уяві мали завжди звучати "Оазис". Ноел організував проєкт "Noel Gallagher's High Flying Birds", музика якого принципово відрізнялася від його старої групи.

Чудо реюніону

Всі ці роки брати взагалі не спілкувалися з другом, Ноел навіть міг сказати в телевізійну камеру, щоб Ліам "не наважувався йому дзвонити". Але наприкінці літа на акаунтах у соцмережах обох братів з'явилася загадкова дата "27.08.2024 8 am", причому написано це було класичним "оазісівським" шрифтом. Що таке мало анонсуватися цього дня? Ну не вихід чергової збірки хітів, справді.

Після цього Англія натурально збожеволіла, поповзли чутки про реюйон, а весь інстаграм жителів островів був заповнений схожими один на одного відео з сюжетом про те, як якийсь чоловік середніх років приходить на роботу або повертається додому з вкрай нахабним виглядом і вражаючи тамбурином у явному наслідуванні Ліаму, включаючи окуляри та одяг. Ну а тим часом в акаунтах братів 27-го серпня справді з'явився пост з'явився пост про майбутнє возз'єднання і концерти, і ще один, одночасно пафосний і зворушливий — "гармати замовкли, кінець довгого очікування". Не схоже, що Ліаму та Ноелу потрібні гроші – швидше за все вони просто подорослішали.

Вранці 31 серпня квитки на концерти влітку 2025 року дійсно з'явилися у продажу – понад мільйон з цінами від 74 до 506 фунтів. Спочатку було заплановано 17 концертів на великих аренах у Кардіффі, Манчестері, Лондоні (кілька шоу поспіль на стадіоні "Уемблі"), Единбурзі та Дубліні. Через величезний попит багато фанів просто не могли оформити заявку на сайтах, а ціни на найпопулярніші стоячі квитки стали зростати зі 135 до 355 фунтів. Кілька днів тому "Оазис" анонсували ще два додаткові концерти на "Уемблі" — 27 та 28 вересня 2025 року.

Чи відбудуться справді ці концерти? Якщо ні, то це буде одним із найбільших розчарувань у житті британських меломанів.