Новий шлях. Як МОЗ вирішив відмовитися від медреформи
Ось вже місяць Україна реформує "вторинку", однак Міністерство охорони здоров'я продовжує шукати "новий шлях"
1 квітня в Україні офіційно стартував другий етап медичної реформи, який стосується спеціалізованої медичної допомоги - наприклад, консультативно-діагностичних центрів, районних та міських лікарень. Згідно з планом реформування докорінно змінився принцип фінансування: гроші почали ходити за пацієнтом та у сфері спецдопомоги. Лікарні більше не отримують кошти з бюджету субвенцій, всі гроші тепер розподіляються через Національну службу здоров'я України (НСЗУ). Кожна медустанова, яка хоче отримувати фінансування, має укласти договір з НСЗУ на надання пакета послуг, після чого відомство виділяє фіксовану ставку за кількістю проведених консультацій, маніпуляцій і операцій у цій конкретній лікарні. Додаткове фінансування медзаклади повинні отримувати з місцевих бюджетів. Наприклад, так повинні оплачуватися ліки, які не підпадають під централізовані закупівлі, комунальні послуги, переоснащення лікарень, оновлення медичного обладнання, ремонт палат та загальних приміщень.
Концепцію реформування "вторинки" розробляла ще команда Олександра Квіташвілі, проте активно за її втілення в життя взялася Уляна Супрун. Саме при ній був прийнятий закон, який передбачає реформування системи у чотири етапи. Перший рівень медреформи - робота з сімейними лікарями, терапевтами та педіатрами і перерозподіл фінансування у цій сфері - пройшов більш ніж вдало. Ось тільки коли команда Супрун пішла у відставку, з МОЗ почали відбуватися дивні метаморфози.
Практично всю свою виборчу кампанію команда Володимира Зеленського будувала на критиці дій попередньої влади. Діставалося від "слуг народу" і реформі медицини. Критикували і саму особистість Супрун та її методи, і план медреформи. Сам же Володимир Зеленський висловлювався вкрай неоднозначно: в одному інтерв'ю запевняв, що медреформа - це чудова ідея і її обов'язково потрібно продовжувати, в іншому - посміювався над прізвиськом "Лікар Смерть", яке дали Супрун недоброзичливці, в третьому - говорив про недоліки реформи. Тому у виборців складалося враження, що як тільки команда "зелених" прийде до влади, реформу швидко почнуть згортати. Однак главою МОЗ була призначена Зоряна Скалецька, і ніяких дій з її боку так і не було. Потім набирала силу пандемія коронавірусу, і міністри охорони здоров'я почали змінюватися зі швидкістю світла, протягом одного місяця в Україні змінилися цілих три керівники відомства: Скалецкую на посаді замінив Ілля Ємець, а його, у свою чергу, Максим Степанов.
У шаленому вихорі українського політичного життя й озирнутися не встигли — настало 1 квітня, другий етап медреформи стартував, гроші на підтримку лікарень безпосередньо з бюджету перестали надходити. І ось тут почалося найцікавіше.
Спочатку міністр Степанов був досить оптимістичний щодо реформи "вторинки": запевняв, що все йде за планом і цілком можливо провести зміни таким чином, щоб залишилися задоволені і пацієнти, і лікарі. Проте вже через кілька тижнів він заговорив про "тривожні сигнали".
Насамперед стурбованість Степанова викликало можливе скорочення медпрацівників, зниження рівня зарплати і оформлення неоплачуваних відпусток для працівників. За його словами, Національна служба здоров'я провела аудит, за результатами якого стало очевидно, що з понад 1600 лікарень, які підписали договір з НСЗУ, більше половини - 984 лікарні - мають дефіцит. А це означає, що цього року вони отримують на 10–50% менше коштів, ніж попереднього. Особливо гостро відчувається брак коштів в установах протитуберкульозної служби, психіатричних лікарнях, екстреної медичної допомоги.
Проблеми з фінансуванням були очікуваними, і про скорочення штатів лікарень почали говорити ще задовго до старту другого етапу медреформи. Оскільки принцип "гроші ходять за пацієнтом" передбачає значний перерозподіл коштів, можна було очікувати, що в деяких лікарнях, особливо в населених пунктах з невеликим населенням, доведеться звільняти працівників. Ось тільки тоді передбачалося, що лікарів, медичних сестер та середній медичний персонал будуть звільняти в останню чергу, а під оптимізацію потраплять працівники харчоблоків, пралень та адміністративної частини.
Однак коронавірус вніс свої корективи в плани МОЗ. По-перше, у другий етап реформування довелося в екстреному порядку включати інфекційні лікарні і терміново шукати гроші для них. По-друге, в рамках секвестру бюджету дуже урізали місцеві бюджети, з яких повинні були отримувати додаткове фінансування медзаклади. Плюс влада пообіцяла підвищити усім медикам, які працюють з хворими на коронавірус пацієнтами, зарплату до 300% окладу.
У підсумку грошей на всіх категорично не вистачає. Тепер у міністерстві прогнозують скорочення бригад швидкої допомоги, звільнення медичних працівників, а також збільшення часу очікування приїзду швидкої. Минулого тижня в деяких містах медики вже вийшли на протести, вимагаючи грошей. У Кабміні закликають до терпіння і просять поставитися до затримок з розумінням, але очевидно, що паски доведеться затягувати дуже туго.
Оптимістичний спочатку Степанов вже розгубив свій впевнений настрій. Тепер він похмуро і стримано коментує брак фінансування й статечно киває на "папєрєдніків": мовляв, вони годували нас казками, а ми їм повірили! Більш того, на одному з нещодавніх брифінгів він заявив, що від другого етапу медреформи, можливо, доведеться і зовсім відмовитися. "Ми найближчим часом запропонуємо конкретні механізми, яким чином будемо фінансувати всі медустанови, яким чином будемо реформувати нашу медицину - ми не підемо тим шляхом, який був раніше", - уточнив він.
Водночас президент Володимир Зеленський у своєму новому зверненні критикує медреформу і закликається виправити її помилки. Він, звичайно ж, не може допустити, щоб через нові механізми фінансування "50 тис. медиків втратили роботу, під загрозою опинилися екстрена допомога, багатопрофільні лікарні, онкоцентри, госпіталі ветеранів, більшість дитячих лікарень, психіатрична і туберкульозна служби". Тому Зеленський закликав міністра Степанова, голову комітету з охорони здоров'я Михайла Радуцького та головного санітарного лікаря Віктора Ляшка невідкладно запропонувати шляхи вирішення цих болючих питань. По суті, теж знайти новий шлях.
Який він - цей новий шлях, який буде прокладати для нас МОЗз, стало відомо вже через кілька годин. За даними ЗМІ, міністерство планує просто скасувати контракти з усіма 1645 лікарнями і продовжити розподіляти гроші за старим принципом. Завдяки такому підходу, згідно з задумом чиновників, вдасться уникнути скорочення персоналу і закриття деяких лікарень. Крім того, щоб заощадити ще більше, МОЗ планує відмовити пацієнтам у деяких безкоштовних пакетах послуг: за ендоскопію, пологи, неонатологію тепер доведеться платити. По суті, МОЗ відмовляється від реформування "вторинки".
Однак для прийняття таких рішень доведеться виносити на розгляд Верховної Ради зміни до закону про медреформу і державний бюджет на 2020 р., і велике питання - чи знайде розколота монобільшість голоси, щоб підтримати пропозиції МОЗ.
Яким чином буде працювати "вторинка" в таких умовах, поки не розуміють ні лікарі, ні пацієнти. Але прогнози досить невтішні - найімовірніше, реформування системи охорони здоров'я знову відкладається на невизначений час, до кращих часів. Мабуть, поки що українцям доведеться задовольнятися розповідями про "новий шлях".
