Нові правила пітчингів від Держкіно. Всі продюсери рівні, але деякі рівніші

Літо, та ще й обтяжене карантином, для кінематографа мертвий сезон за визначенням: ні премʼєр, ні фестивалів, а кінотеатри, які зі скрипом відкрилися, показують те, що показували ще на початку весни. Проте українській кіноспільноті спокій тільки сниться. Не встигли влягтися пристрасті після 13-го, так званого дебютного пітчингу Держкіно (тоді, нагадаємо, перемогли сім проєктів, проте одному проєкту, який набрав прохідний бал, з абсолютно незрозумілих причин Рада з державної підтримки кінематографії в цій самій підтримки відмовила), як апаратники підкинули нову причину для сумʼяття.

Говорячи офіційно, Міністерство культури та інформаційної політики України запропонувало на громадське обговорення проєкт наказу "Про затвердження Порядку та критеріїв проведення творчого конкурсу (пітчингу), а також порядку прийняття рішення Радою з державної підтримки кінематографії про надання державної підтримки у формах, передбачених пунктами 1-3 частини першої статті 7 Закону України "Про державну підтримку кінематографії в Україні".

Найбільше всіх приголомшив захований в надрах великого документа розділ "Попередня оцінка кінопроєктів". Щоб зрозуміти, чому він так всіх хвилює, його варто процитувати повністю.

"Досвід продюсера і режисера-постановника оцінюється за такими критеріями, які передбачають наявність в активі:

1) фільм (ів):

не менше одного завершеного виробництвом або який перебуває у провадженні неігрового (документального), просвітницького, анімаційного, авторського фільму, фільму для дитячої аудиторії;

не менше двох завершених виробництвом ігрових фільмів для широкої глядацької аудиторії / телевізійних фільмів хронометражем не менше 70 хвилин або двох телевізійних серіалів з загальним хронометражем усіх серій не менше 400 хвилин;

2) премʼєр(и) в рамках конкурсних програм кінофестивалів (акредитованих Міжнародною федерацією асоціацій кінопродюсерів) згідно з переліком, опублікованим на офіційному веб-сайті Держкіно;

3) номінацій(і) / включень(ня) в шорт-лист Американської кіноакадемії/Американської телевізійної академії/Голлівудської асоціації іноземної преси/Європейської кіноакадемії/Британської академії телебачення і кіномистецтва (у будь-яких номінаціях);

4) нагород(и) на міжнародних кінофестивалях (акредитованих Міжнародною федерацією асоціацій кінопродюсерів) згідно з переліком, опублікованим на офіційному веб-сайті Держкіно;

5) нагород(и) на міжнародних кінофестивалях (з безперервною історією проведення заходу протягом останніх семи років) згідно з переліком, опублікованим на офіційному веб-сайті Держкіно;

6) нагород(и) Американської кіноакадемії ("Оскар". — К. Л.)/Американської телевізійної академії/Голлівудської асоціації іноземної преси ("Золотий глобус". — К. Л.)/ Європейської кіноакадемії/Британської академії телебачення і кіномистецтва (БАФТА. – К. Л.) (в будь-яких номінаціях);

7) нагород(и) українських кінофестивалях (з безперервною історією проведення заходу протягом останніх семи років) згідно з переліком, опублікованим на офіційному веб-сайті Держкіно;

8) нагород(и) українських кінокритиків;

9) нагород(и) Української кіноакадемії (у відповідних номінаціях);

10) фільму, що зібрав понад 100 тис. глядачів для фільмів широкої глядацької аудиторії або 50 тис. глядачів для авторських фільмів в кінотеатральному прокаті в Україні;

11) фільму, що зібрав у кінотеатральному прокаті в Україні не менше 40% кошторисної вартості його виробництва або перевищив її;

12) міжнародного комерційного кінотеатрального прокату фільму (не менш ніж у трьох країнах);

13) показу фільму/телевізійного фільму/телевізійного серіалу в ефірі загальнонаціонального телеканалу України, який входить до топ-10 телеканалів за рейтингом серед телевізійної аудиторії, оприлюдненому на офіційному веб-сайті Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, або іншого загальнонаціонального телеканалу України, або зарубіжного телеканалу;

14) фільму/телевізійного фільму/телевізійного серіалу, який за результатами дослідження телевізійної аудиторії під час трансляції (демонстрації) фільму має показник перегляду від початку до кінця не менше 30% глядачів (без урахування глядачів, які подивилися менше 10% фільму);

15) розповсюдження фільму/телевізійного фільму/телевізійного серіалу на платформах індивідуальної доставки фільмів глядачам за допомогою телекомунікаційної або інтернет-мережі (VOD), доступних в Україні (з кількістю користувачів, що мають підписку, не менше 200 тис.);

16) власного фінансового внеску у виробництво фільму/телевізійного фільму/телевізійного серіалу;

17) повнометражного фільму будь-якого виду, створеного без залучення державних коштів, який був випущений в широкий кінотеатральний прокат/представлений у конкурсній програмі міжнародного кінофестивалю, акредитованого Міжнародною федерацією асоціацій кінопродюсерів і включений у відповідний перелік кінофестивалів, оприлюднений на офіційному веб-сайті Держкіно/показаний в ефірі телеканалу;

18) фільмів, на основі українських оригінальних версій яких зарубіжними субʼєктами кінематографії створені фільми, які були випущені в широкий кінотеатральний прокат".

По суті, це розвиток ідеї, висловленої ще колишнім міністром культури Володимиром Бородянським, про введення додаткових критеріїв при оцінці кінопроєктів експертами на пітчингу.

Як це працюватиме?

Очевидно, що у експертів, які оцінюють заявки режисерів і продюсерів, додасться роботи: вони будуть виставляти додаткові бали по кожній з перерахованих вище позицій. Хто набере більше балів, той і отримає фінансування. Втім, думки експертів про якість сценарію, про оригінальність ідеї майбутнього фільму – взагалі-то вирішальні чинники — підуть на другий план.

Залишимо осторонь питання, чи багато у нас в країні номінантів або володарів "Оскара", "Золотого глобуса" і БАФТи (підказка – жодного). Спробуємо зрозуміти загальну картину.

Що означають ці нововведення?

Вони означають смерть незалежних продюсерів і малобюджетних студій, а також величезні труднощі для початківців і молодих режисерів і сценаристів.

Давайте будемо чесними: при тій кількості кінотеатрів на душу населення вимога стотисячних відвідувань і окупності бюджету за рахунок продажу квитків – з області утопії.

Далі. Кінофестивалів, акредитованих Міжнародною федерацією асоціацій кінопродюсерів, в Україні рівно один – "Молодість". Знаходиться зараз у стані глибокого занепаду, що втратив власну молоду, студентську аудиторію після перенесення строків проведення на кінець травня.

Якщо все це буде прийнято, а така ймовірність дуже велика, то виграють насамперед великі телеканали і студії-"мейджори", а також продюсери з хорошими "кредитними історіями", звʼязками і грошима. Таких в Україні дуже небагато. Здебільшого кіно тримається на дрібних продюсерах, на ФОПах. Згаданий закон "Про державну підтримку кінематографії в Україні" якраз і був прийнятий заради розвитку таких низових індустріальних ініціатив. Нові правила все це де-факто відміняють.

Ініціаторам цієї вбивчої системи хотілося б нагадати, яким довгим був шлях наших успішних кінематографістів до тих вершин, які вони посідають. Найбільш яскравий приклад – Валентин Васянович, який, перш ніж підкорити паралельний конкурс Венеціанського фестивалю з "Атлантидою", зняв три невдалих повнометражних фільми; але якщо б він їх не зняв, то і ніякої "Атлантиди" не було б. Навіть талановитий автор або продюсер спочатку повинен добряче набити гуль, перш ніж щось реально почне виходити, а набуття досвіду в кіно вимагає грошей. Фільми – не романи, знімати в стіл не вийде.

Так, звичайно, ситуація, коли головним – практично єдиним – донором кіноіндустрії є держава, ненормальна. Але приватний бізнес вкладатися в наше кіно не поспішає. Занадто слабка інфраструктура, занадто великі ризики, надто туманні правила гри. Хороший авторський фільм, який потім увійде в національний золотий кінофонд, може і не окупить вкладених коштів, і це вірно не тільки для України – досить подивитися касові збори робіт Бунюеля або Фелліні. А що стосується меценатів, то створювати для них сприятливі умови держава не поспішає. Так що єдиною надією залишаються пітчинги. Від яких тепер хочуть відрізати більшу частину власне кінематографістів.

Зараз громадське обговорення триває. У нього активно включилася Українська кіноакадемія. Часу залишилося небагато: до 27 липня. Як реагують бюрократи на думку громадськості, ми занадто добре знаємо.