Нова візитка. Чому Atlas Weekend крутіше "Євробачення"
Фестиваль стартував на День Конституції, запросивши киян відсвяткувати відкриття разом і при цьому безкоштовно. Настрій створювали "Воплі Відоплясова", "Брати Гадюкіни", "Жадан і Собаки", Арсен Мірзоян, "Табула Раса", а хедлайнером вечора стала Вєрка Сердючка. Виявилося, що кліше "попсовий" і "рокерський" - надто нудно, адже головне - якість, а фетиш епохи - різноманітність, а не рамки.
Розмаїття було предостатньо - фестиваль гудів п'ять днів на восьми сценах, а між виступами 200 артистів пропонувалося освіжити сприйняття на 30 розважальних локаціях. Концепт "розважаються тільки молоді, дорослі і хорти" залишили в безславний радянському минулому. На Atlas Weekend зустрічалася публіка різного віку - від пенсіонерів до немовлят. До речі, дітей до 12 років на фестиваль пускали безкоштовно і облаштували для них окрему розважальну зону.
Неможливе можливо
Надмасштабна за українськими мірками дійство примудрилися вмістити в чіткі часові рамки. Якщо в минулому році виступи затримувалися на два-три години, в цьому артисти з'являлися на сцені з бездоганною пунктуальністю. Свого роду сенсація для тусовщиків, які вважають нормою понудьгувати 30 хв., а то й дві години перед концертом улюбленого виконавця.
Щоб музиканти не надто відривалися від четвертого виміру, на сценах фестивалю встановили електронні годинник, який відраховував хвилини і секунди до кінця кожного концерту.
"Вперше таке бачу. Створюється враження, що сцена вибухне, якщо ми вчасно не підемо", - міркувала російська поетеса Віра Полозкова, пояснюючи глядачам, чому не стане читати ще один вірш.
Також збільшили перерви між виступами на сценах. Завдяки більш "повітряному" графіком можна було почути більше кількість музикантів.
Кумири Made in Ukraine
Фаворитами фестивалю стали легендарні британські електронщики The Prodigy. Вмикаючи сирени і звуки короткого замикання на старті виступи, рэйверы миттю перетягнули більшість меломанів з інших сцен, хоча найстійкіші залишилися кайфувати під джаз від Ніно Катамадзе і слухати російських альтернативників Therr Maitz.
The Prodigy виступали півтори години, хитаючи хіти під похмурий відеоряд і сюрреалистичное миготіння стробоскопів. З публікою майже не спілкувалися, крім знакових всюдисущих фраз "F*cking Kyiv" і "My F*cking People". Протягом декількох годин соцмережі заполонили аматорські відео зі смартфонів - знімати виступ групи на професійну апаратуру заборонили навіть медійникам.
Також головними героями дійства стали Джон Ньюман, раніше призвучавшийся хітом Love Me Again, і рок-гурт Kasabian, представила на фестивалі нову платівку For Crying Out Loud.
Втім, виступи українських музикантів - Onuka, Boombox і Ріапобой - також зібрали натовпу. Складалося враження, що, приміром, Onuka прийшло послухати куди більше людей, ніж хедлайнера сцени Алекса Клер.
"Ми не Prodigy, але під нас теж можна займатися любов'ю. Тільки по-іншому", - підбадьорював лідер Ріапобой Дмитро Шуров притихшую після дощу публіку. До середини виступу гості надихнулися і відпалювали на повну.
Без ексцесів на фестивалі не обійшлося: лідера російської групи "Дельфін" Андрія Лысикова і Найка Борзова не пустили в Україну з-за виступу в окупованому Криму. І якщо Борзова просто прибрали з лайнапа, "Дельфін" відіграв годину з гаком без фронтмена. Слова деяких пісень виводили на екран, щоб публіка могла взяти роль вокаліста на себе.
Майже як Sziget
Гості вже другий рік активно порівнюють Atlas Weekend з угорським Sziget, на який в Будапешт з'їжджаються сотні тисяч туристів. Мовляв, концепція і атмосфера багато в чому схожі, ось тільки Sziget масштабніше, а Atlas чистіше. У фестивальному ражі далеко не кожен угорець вважає за потрібне дотягнути пивний кухоль до найближчої урни.
Не секрет, що Sziget - одна з візиток угорської столиці, адже влітку далеко не всім туристам хочеться крокували запорошеними вулицями, відзначаючи на карті побачені пам'ятки. "Підзарядитися, послухати музику, потусити", - вельми популярний в Європі і США формат, який до недавнього часу в українській столиці вперто не приживався. Більш старі фестивалі просто не претендували на такий масштаб і намагалися триматися в рамках обраного музичного жанру.
Зате Atlas цілком може стати візитівкою Києва нарівні з Андріївським спуском і Золотими воротами, як би при такому порівнянні не скреготали зубами любителі сил. Адже сучасні візитки часто створюються на рівні перфомансів, а не каміння. І візитка - це не тільки пафосне слово, але й мільйонні вливання в бюджет міста. Половина гостей на тому ж Sziget іноземці, і таким чином фестивальна культура стає статтею експорту нарівні з IT-послугами, а на англомовних сайтах вже в 2017-м можна знайти туристичну пропозицію відправитися на Atlas. А що до масштабу - наш фестиваль проводиться лише втретє, а угорська - вже 25-й, так що дотягнутися і переступити цілком реально.
І в цьому плані, в тому числі в медіапросторі, Atlas Weekend недооцінений порівняно з тим же "Євробаченням" - постійним об'єктом скандалів, пристрастей і фобій, незалежно від того, яке місце займає Україна на пісенному конкурсі. А статус господаря шоу продовжує аукатися організаторам: спочатку - звинуваченнями у дбайливого поводження з бюджетними коштами, тепер - значним штрафом за недопуск росіянки Юлії Самойлової і, стало бути, небажання змінювати закони своєї країни на догоду російському лобі.
Що ж до популярного "туристам сподобається у нас, і вони повернуться", перспективи залишаються досить туманними. Адже фанати "Євробачення" наступного разу не поїдуть в Київ, а в інше місто, що приймає шоу у себе. Зате хороша організація місцевого фестивалю - в даному випадку Atlas Weekend - мотивує іноземців приїжджати до нас знову і знову.
