Нова школа по-старому. Чому вчителі списують на іспитах
"Ми розповідаємо учням, що таке риба, що таке вода і що таке водорості. Але як функціонує акваріум, вони не знають", — так пояснюють автори концепції "Нової української школи" необхідність фундаментальної зміни підходів до викладання. Реформа школи стартує вже в 2018-м "ДС" не раз писала, як має змінитися навчання, — головний акцент зроблять на творчому розвитку і формуванні компетенцій. Але, як і у випадку з медреформою, одним з головних перешкод на шляху побудови нової школи стало її ключове ядро — педагоги. Ще в ході обговорення реформи багато вчителів нещадно критикували наміри МОН. Не подобалося, приміром, 12-річне навчання — мовляв, панночкам заміж вже пора, а вони ще на шкільній лаві сидять. Критикували надто легкий підхід до навчання — розвантажимо програми, а діти дурнями зростуть. Та й взагалі, нова українська школа буде ростити виключно робочу силу для Євросоюзу. Гасіть світло, приїхали.
Насправді в реформу закладені речі кардинально протилежні, як раз ті, які повинні допомогти українським випускникам відчувати себе на рівних з однолітками з Америки, Франції чи Японії. Але цього хтось повинен навчити? І ось тут починається найцікавіше.
Нерозумно було б заперечувати, що в Україні немає прогресивних вчителів, які люблять дітей і свою справу. Причому йдеться не тільки про молодих педагогів, які працюють у приватних школах, а отже, апріорі отримують непогані гроші. Є і досвідчені вчителі, які йдуть в ногу з часом і розуміють, що нинішні першокласники будуть жити у зовсім інших реаліях, а значить, і вчити їх треба по-новому. Однак більшість нинішніх педагогів у школах працюють за інерцією, скаржачись на маленькі зарплати, дурних дітей і міністерство, яке навіщо-то затіяв безглузду реформу.
Тихе болото старих підручників і золотих ланцюжків на День вчителя надійно всмоктало вчительську братію. І зміни, які очікуються вже з вересня цього року, спричиняє учительський корпус в справжній шок. Адже мало того, що вчити дітей доведеться по-новому, так вчитися доведеться самим вчителям. Здавалося б, необхідність постійно отримувати нові знання самим педагогом — аксіома. Проте в українських реаліях цей процес часто закінчується разом з отриманням диплому. Є, звичайно, курси підвищення кваліфікації. Але на загальну картину це впливає мало. У минулому році в Чернівецькій області провели ЗНО для вчителів — виявилося, лише 15% вчителів знають свій предмет на "відмінно", кожен третій вчитель отримав трійку.
Щоб навчити вчителів, як працювати з дітьми в рамках нової української школи, Міносвіти придумали онлайн-курс підвищення кваліфікації вчителів початкової школи. Пройти його повинні 22 тис. педагогів, які з вересня почнуть працювати з першокласниками. Як написала радник міністра освіти Іванна Коберник, невинний онлайн-курс для тисяч педагогів перетворився в справжнє пекло. Найбільше вони боялися не встигнути зареєструватися, не розібратися в роботі порталу, зробити помилку. І вимагали офіційних листів від МОН, а швидше наказу, в який потрібно не вникати, а якому потрібно підкорятися.
Але найцікавіше, що заради хороших результатів вчителі почали підказувати один одному правильні відповіді і навіть публікувати правильні рішення, щоб їх можна було списати. На несміливі запитання, чи дозволяють вчителя списувати своїм вихованцям, педагоги відповідали, що в житті потрібно вміти крутитися. У МОН, звичайно, пообіцяли припинити цю порочну практику. Але ж свідомість людське в одну мить не переробиш.
І виходить, що в нову українську школу просочаться педагоги, які не бачать нічого поганого в тому, щоб замість читання підручників просто списати правильні відповіді. Чи вчителі, які панічно бояться зробити помилку. І ті й інші будуть вчити дітей за новою програмою, але зі старими установками. Про те, що з учителем сперечатися не можна, що всі повинні сидіти тихо, як мишки, що відхиляться від програми — непрощенна вільність. Хоча реформа якраз затіяна для того, щоб позбутися рудиментів радянської епохи.
Головна реформа, яка повинна пройти для успішного старту нової школи, — це реформа в головах вчителів. Вони повинні зрозуміти, що можуть самі формувати програму з свого предмету, що вони можуть замість уроку піти в парк або показати дітям, як летить до Марса червоний родстер Маска. Позбутися страху перед МОН, райвно, директором і працювати в тісній зв'язці з учнями та батьками — недарма в концепції нової школи закладена педагогіка партнерства. Поки що це все звучить як утопія. Але хіба не утопія малювати в підручниках для першокласника відеомагнітофони, коли його батьки обговорюють курс биткоина?