Нова реформа. Коли пацієнти перестануть платити за ліки
Вже через кілька років пацієнтам, який лягає на операцію, не доведеться бігати по аптеках з довгим списком медикаментів - Кабмін має намір закласти вартість лікарських засобів та товарів медичного призначення в вартість послуг, які надають пацієнтові. Простіше кажучи, у державних і комунальних клініках діятиме та ж система, що і в приватних: пацієнту просто говорять вартість операції, а вже всі необхідні медикаменти і медичні вироби для втручання готує сама клініка. Але якщо в приватних медичних центрах за все платить пацієнт або страхова компанія, то хто заплатить за пенсіонера, у якого стався інфаркт?
Щоб відповісти на це питання спочатку треба подивитися на те, як реформується система охорони здоров'я України. В цьому році в країні стартував перший етап реформи - українці почали укладати договори про обслуговування з сімейними лікарями. Тепер лікар буде отримувати зарплату, виходячи з кількості обслуговуваних пацієнтів, а гроші з бюджету будуть виділятися не на поліклініку в цілому, а на конкретну кількість пацієнтів. У квітні цього року Кабмін затвердив тариф на оплату медичної послуги первинної медичної допомоги - вона складе 370 грн на рік за обслуговування одного пацієнта, що підписала декларацію з лікарем. При цьому введено ще і ряд коефіцієнтів - наприклад, за обслуговування дитини до п'яти років лікар буде отримувати майже півтори тисячі гривень, а за пацієнта старше 65 років - 740 грн. Якщо доктор підпише договори з 2000 пацієнтів (саме на цю цифру розраховують в міністерстві), то установі, де працює лікар, заплатять за рік від 740 тис грн до 1 млн грн. Половина коштів має піти на зарплати лікаря і медсестри, половина - на обладнання робочих місць, витратні матеріали та медикаменти (наприклад, швидкі тести на ВІЛ, вірусний гепатит, сифіліс). З наступного року базову ставку мали намір підвищити до 450 грн, однак до затвердження бюджету-2019 у Моз цю тему намагаються не коментувати.
Але ці тарифи стосуються лише первинної медичної допомоги. Якщо ж пацієнту потрібна консультація вузькопрофільного спеціаліста, або, наприклад, операція, починають діяти інші механізми. Пацієнт з направленням сімейного лікаря йде до лікаря. Доктор робить операцію. Лікарня виставляє рахунок за операцію Національної служби здоров'я. Служба здоров'я повертає кошти медустанові. Щоб уникнути маніпуляцій і різнобою у вартості однієї і тієї ж операції будуть сформовані тарифи на кожну медичну послугу. Так що за розтин абсцесу та видалення апендикса у всіх регіонах країни лікарням будуть відшкодовувати однакові суми. У первісному варіанті медреформи передбачалося, що частина коштів за такі операції буде перераховувати держави, решту компенсуватиме сам пацієнт або місцевих бюджетів. Але в підсумку принцип співфінансування депутати стверджувати відмовилися. Так що за медичні послуги (крім стоматології та пластичної хірургії) українцям платити не доведеться. В ідеалі пацієнт знатиме, що держава готова заплатити за лікування перелому ноги, приміром, 20 тис грн. І зможе сам вибирати лікарню, де йому нададуть цю послугу. Щоправда, у скільки це все коштуватиме державі поки невідомо. Цим питанням повинна зайнятися Національна служба здоров'я, яка заробила навесні цього року. Поки що у відомстві прогнозують, що основний перелік безкоштовних медичних послуг буде опублікований в середині 2019 - на початку 2020 років.
Але жодне лікування неможливо без ліків. В цьому напрямку за останні кілька років відбулися дійсно революційні зміни, а в середу, 26 вересня, на засіданні Кабміну представили нову реформу, яка стосується процесу закупівлі ліків.
Як зазначив глава уряду Володимир Гройсман, довгі роки в Моз велася боротьба не за здоров'я, а за потоки - мільйони гривень з бюджету і кишень українців осідали на рахунках "фарммафии", яка торгувала ліками з великими націнками. З 2015-го частину держзакупівель передали міжнародним організаціям - дитячому фонду ООН (ЮНІСЕФ), програмою розвитку ООН (ПРООН) і британському закупівельному агентству Crown Agents. Завдяки цьому вдалося заощадити до 30% державних коштів і закупити на 40% більше ліків. Приміром, ЮНІСЕФ закупив для України вакцину від поліомієліту "Імовакс" в вісім разів дешевше, ніж Моз купував до 2015-го, а препарат для лікування раку крові "Іматініб" сьогодні закуповують у 67 разів дешевше, ніж чотири роки тому. Сьогодні міжнародні організації займаються забезпеченням 40 державних програм (це близько 500 медикаментів і 700 предметів медичного призначення).
Але в 2019-му році закінчується дія закону, за яким закуповувати ліки за держпрограмами можуть міжнародні організації. Вже з наступного року в країні має заробити Національне закупівельну агентство. Частину ліків буде закуповуватися централізовано, частина ліків буде включена в програму "Доступні ліки", ще ряд медикаментів мають намір включити у вартість послуг.
За словами заступника міністра охорони здоров'я Ольги Стефанишин однією з основних функцій агентства стануть переговори з виробниками лікарських засобів щодо зниження закупівельних цін, а також допомога медустановам у придбанні медикаментів. Процес обіцяють зробити максимально прозорим. Так, наприклад, лікарні зможуть вибирати постачальників ліків завдяки онлайн-каталогах. Пацієнтам теж залишили право вибору: в рамках програми по реімбурсації "Доступні ліки" вони зможуть отримувати безкоштовно препарати за встановленою державою ціною, або купувати препарат подорожче і доплачувати різницю. Сьогодні в списку Доступних ліків" 261 препарат від серцево-судинних захворювань, діабету 2 типу та бронхіальної астми, з них 59 препаратів можна отримати безкоштовно. У МОЗ зазначають, що виробники зацікавлені в такому співробітництві. Так, щоб потрапити в список препаратів, вартість яких відшкодовується з держбюджету, словенська компанія КРКА знизила ціну на один з препаратів на 72%. З нового року програма "Доступні ліки" повинна перейти у відання Нацслужбы здоров'я, а з 2020-го програму реімбурсації планують значно розширити. До цього часу повинні заробити і Агентство по закупівлі ліків, і електронні каталоги препаратів.
Вже сьогодні перевірити наявність ліків в лікарнях можна в інтернеті - кожна лікувальна установа зобов'язане публікувати дані про залишки ліків і медичних виробів, закуплених за державні кошти, на своїх сайтах. Крім того, можна перевірити наявність ліків на сайті Єліки, хоча до цієї ініціативи поки підключилася лише частина медустанов країни. Глава Кабміну наголошує: люди повинні знати, чи дійсно в лікарні немає препарату, який їх змушують купити за свої гроші.
Головною перепоною на шляху реформування системи держзакупівель ліків та системи охорони здоров'я можуть стати політики: наступного року країну чекають президентські і парламентські вибори, а значить, і змагання в тому, хто більше всіх любить простий народ - тут вже не до реформ. До того ж, у пам'яті багатьох нардепів ще живі мільйонні відкати у сфері закупівлі ліків - майже відразу після початку роботи Рада провалила
законопроект, який міг зруйнувати монополію на патентування в фармацевтичній сфері, що дозволило б здешевити ліки для населення.
