Нова хвиля коронавірусу. Чи одягне Україна маски знову

Через повномасштабне вторгнення Росії в Україну пандемія COVID-19 відійшла на задній план. Коронавірус зник і зі шпальт європейських газет: через зменшення захворюваності країни послаблювали чи скасовували обмеження. Та тепер питання необхідності носіння масок та вакцинації знову актуальні у світі.

"ДС" розпитала інфекціоністів, чи слід перейматися, як і де зараз зробити бустерну дозу, які вакцини доступні і чи є сенс повертатися до ковідних обмежень.

Чи справді в Україні нова хвиля коронавірусу  

Наприкінці вересня-початку жовтня з майже 43 тисяч захворілих на ковід виявилося понад 5 тисяч дітей і 848 медиків. Ці цифри набагато нижчі за "рекордні" 30-40 тисяч людей на добу, які фіксували, наприклад, ще цієї зими. Але і значно вищі за літню статистику, яка говорила про 5-10 тисяч хворих за тиждень. Член експертної групи при МОЗ Федір Лапій заявляв, що щотижня кількість хворих на коронавірус в Україні зростає на 30-40%.

Також зростає і показник шпиталізацій — за минулий тиждень до лікарень потрапило понад 7 тисяч людей, Коли МОЗ лише починав говорити про нову хвилю на початку вересня, у лікарні з ковідом опинялись близько 3 тисяч людей за тиждень, що менше понад вдвічі, ніж зараз. 

Також за минулий тиждень є 202 летальних випадки. Вони переважно серед людей літнього віку, адже Україна має низькі показники вакцинації серед тих, кого в першу чергу слід щепити — це люди віком понад 60 років, з хронічними та онкозахворюваннями, а також цукровим діабетом. Також випадки смертей зустрічаються і серед дітей.

Дитячий інфекціоніст Сергій Крамарьов розповів "ДС", що у лікарні, в якій він працює, за останній місяць у кілька разів зросла кількість дітей з ковідом. "Якщо влітку у нас було 2-3, до 10 пацієнтів з ковідом, то зараз майже вся лікарня у нас ковідна", — каже лікар. У його лікарні не визначають конкретний штам пацієнтів, але Крамарьов зауважує, що і в Україні, і у світі нині переважають BA.4 і BA.5 штаму Омікрон. 

Осінній період — класичний для підвищення захворюваності на коронавірус. За словами головного санітарного лікаря Ігоря Кузіна, вже третій рік поспіль у вересні фіксується підвищення рівня захворюваності, який спадає в березні-квітні або ж на початку травня.

Чи можна зараз зробити бустер

Щепитися можна безкоштовно у будь-якому пункті вакцинації, що працює. Як нагадали у МОЗ, адреси та контакти пунктів можна знайти за посиланням або за телефоном 0 800 60 20 19. Можна також записатися на вакцинацію через медичну платформу Helsi чи свого сімейного лікаря. Також бустерні дози роблять організовано працівникам підприємств та освітніх закладів. Станом на вересень працювало 2,5 тисячі пунктів вакцинації, 106 відповідних центрів і близько 400 мобільних бригад.

Якщо ви робили останнє щеплення понад 5 місяців тому, вже слід робити бустерну дозу, адже попередній захист міг вже ослабнути. Літнім людям та людям із хронічними хворобами слід щепитися повторно кожні 4 місяці.

Охочі отримати бустер чи першу дозу стикаються з тим, що наразі працює дещо менше пунктів вакцинації, ніж до 24 лютого. Це може бути пов’язано як з меншим ажіотажем навколо щеплень, так і з тим, що частина медичних працівників залучена на фронті чи у регіональних шпиталях, у яких допомагають пораненим.

Так, Ігор Кузін розповідав, що у червні та липні робили менш як 250 тисяч щеплень на місяць. У серпні рівень вакцинації знову почав зростати. Сам санлікар пов’язав такі темпи з війною, також влітку переважали нижчі показники захворюваності. Крім того, раніше багато вакцинованих робили щеплення заради виїзду за кордон, але така мотивація поки неактуальна: більшість країн світу взагалі скасували таку вимогу для українців, дехто — для всіх мандрівників. Зараз же попит на вакцинацію повертається, але повільно.

"Одну дозу вакцини отримали майже 52% громадян України. Дві — 50%. Перший бустер — 6,3%. По суті, йдеться про те, що 724 тисячі осіб не отримали другої дози. І 13,3 мільйона осіб не отримали першої бустерної, тобто не мають повноцінного захисту", – розповів Кузін.

Чим можна щепитися

З вакцинами ж Україна нині не має проблем. Якщо раніше уряд робив масові закупівлі доз від різних виробників, зараз Україні постачають її безоплатно, до того ж передають ті препарати, які найкраще працюють проти варіантів Омікрону BA.4 і BA.5

Наприклад, так вчинила Швеція, яка на початку жовтня передала Україні понад півмільйона доз вакцини Comirnaty Original/Omicron BA.1 від Pfizer. Україна стала однією з перших країн світу за межами ЄС, які отримали оновлену вакцину. Препарат вже розвезли в більшість областей країни.

"Вакцина, яку надає Швеція, призначена лише для першого та другого бустерного щеплення тих, хто вже має первинний курс вакцинації від COVID-19", — зазначили у МОЗ. Також у міністерстві нагадали, що первинний курс вакцинації в Україні нині складається із:

• двох доз вакцини Pfizer;
• двох доз CoronaVac/Sinovac;
• або з однієї дози вакцини Janssen/Johnson.

Всі ці вакцини є у достатній кількості. Раніше, у серпні, за гуманітарним механізмом COVAX, Україна отримала 200 тисяч доз вакцини Janssen. Нині МОЗ говорить, що для первинної вакцинації і для бустерної можуть бути використані вакцини від різних виробників.

Чи повернуться карантинні обмеження

20 травня цього року МОЗ повідомив, що у зв’язку із воєнним станом у країні скасовуються рівні епідбезпеки в областях, масковий режим починає носити лише рекомендаційний характер, обов’язкові ковід сертифікати для відвідування ресторанів закладів культури та спортзалів — скасовуються і не вимагаються для поїздок Україною, а відсторонені нещеплені працівники можуть повертатися до роботи. Водночас у міністерстві просили не створювати додаткове навантаження для лікарів, які й так часто перевантажені через військові дії.

Незабаром після заяви про нову хвилю коронавірусу, 19 вересня, МОЗ попередив, що не планує вводити контроль за наявністю COVID-сертифікатів та обов’язкове носіння захисних масок у громадських місцях. "На національному рівні не планується впровадження загальнонаціональних локдаунів або якихось обмежувальних заходів", — сказав Ігор Кузін.

При цьому він закликав владу на місцях за потреби застосовувати профілактичні обмеження. Його послухались у Києві, Тернополі та Івано-Франківську, де влада рекомендувала носити маски у місцях масового скупчення населення, громадському транспорті, ТРЦ, магазинах, закладах громадського харчування, закладах культури і мистецтв, релігійних установах.

Але з юридичної точки зору нині ніхто не може вимагати носити і одягати маски. Тож у Києві маски знову почали носити хіба співробітники та іноді пацієнти лікарень. У метро, магазинах, ТРЦ не вимагають одягати маски на вході, не перевіряють температуру.

Інфекціоніст Сергій Крамарьов пов’язує таку реакцію з низькою свідомістю населення. "По-перше, люди втомилися за два роки носити маски, а по-друге — я вважаю, що свідомість ще недостатня", — сказав він. Однак лікар порадив все ж користуватися засобами індивідуального захисту, адже ковід досі є небезпечним захворюванням, яке особливо важко і навіть летально можуть переносити люди з груп ризику.

Осінніх карантинів у школах, де діти навчаються офлайн, поки не запроваджували — ані через ковід, ані через інші інфекційні захворювання. Однак Сергій Крамарьов прогнозує, що на карантин у навчальних закладах слід чекати не раніше листопада, коли буде пік захворюваності на COVID-19. 

Своєю чергою, Федір Лапій нагадав, що вже доведена ефективність маски від розповсюдження коронавірусу хворою людиною. "То чому б нею зараз не скористатися? Якщо ви самі хочете захиститися, то треба використовувати респіратор другого рівня. Аби убезпечити інших від коронавірусу, то одягайте медичну маску. Бо зараз надати допомогу у стаціонарі значно складніше, ніж це було до 24 лютого", — зазначив лікар.

Чи слід чекати на наступні хвилі 

 Інфекціоніст Ігор Марков сказав у коментарі "ДС", що попри нову хвилю захворювань — коронавірус відійшов на другий план, і ті, хто хворіє на нього зараз, переважно хворіють утретє, учетверте чи взагалі уп’яте. "І він (коронавірус — "ДС") стане звичайною респіраторною вірусною інфекцією ліпшою за грип. Бо грип залишиться важким для невакцинованих і тих, хто з ним не зустрічався, а коронавірус після того, як на нього усі перехворіють, більше не даватиме якихось жорстких форм", — вважає Марков.

Водночас у ВООЗ думки з цього питання різняться. Генеральний директор організації охорони здоров'я Тедрос Гебреєсус у середині вересня говорив, що "ми ще ніколи не були такі близькі до того, щоб покінчити з пандемією". Однак, на його думку, якщо світ зараз не скористається можливістю, то загроза появи нових штамів та нових летальних наслідків лише зросте. Він закликав виконувати рекомендації урядів, а вже 5 жовтня його колежанка, експертка ВООЗ Марія ван Керкхові категорично заявила, що "вірус продовжує мутувати, ми житимемо з цим вірусом, він нікуди не дінеться".

Водночас вона зазначила, що світ має методи діагностики, лікування, вакцини, які залишаються ефективними інструментами для боротьби із захворюванням. Та українці все ж не так охоче ними користуються: за словами Федора Лапія, Україна ледь перетнула 40-відсоткову межу щодо вакцинації однією дозою. Це є найнижчим показником серед європейської спільноти. 

Науковці ЄС та США говорять про легкий перебіг Омікрону, але у цих регіонах — дуже високий рівень охоплення вакцинацією серед груп ризику, які мають дві дози плюс бустер. В Україні ж нині спостерігається лише підйом зростання кількості померлих. Тож з таким ставленням до вакцинації наступні хвилі та важкий перебіг хвороби для частини заражених — залишаються імовірним сценарієм.