Ні мови, ні математики. Чим завершилося ЗНО-2019

Дівчатка розумніші хлопчиків, гуманітарні спеціальності більш затребувані, ніж точні науки, але при цьому 16% школярів провалили тести з української мови. "ДС" розбиралася, які результати показали в цьому році учасники зовнішнього незалежного оцінювання.

Найпопулярніші предмети: лірики знову виграють у фізиків

В цьому році ЗНО складали майже 354 тис. осіб — на 114 тис. більше, ніж торік. Втім, збільшення кількості тестованих не відбилося на переліку предметів, які вони вибирали для тестів: як і в минулі роки, після обов'язкових української мови та літератури в рейтингу найпопулярніших йде історія України — її обрали понад 62% учасників ЗНО. Незважаючи на зусилля держави по популяризації точних спеціальностей (і збільшення держзамовлення, і введення спеціальних коефіцієнтів), а також стогони роботодавців, яким хронічно не вистачає інженерів, українські школярі математику здавати не поспішають. Причому 38% учасників ЗНО, які обрали для тестування цей предмет, майже кожен п'ятий провалив тест. У Міносвіти заявили, що мають намір змінити цю сумну статистику та з 2021-го математика стане обов'язковим тестом. У МОН підкреслюють, що тести будуть двох рівнів складності — для тих, кому сертифікати з математики не знадобляться при вступі, і для тих, хто все-таки вирішив йти на спеціальності, з нею пов'язані. Втім, як показують результати вступної кампанії-2019, навряд чи це вплине на вибір майбутньої професії - у цьому році за традицією найпопулярнішими стали спеціальності "Право" та "Міжнародні відносини".

З інших тестів найпопулярнішим став англійська мова — його складали 17% учасників. Слідом за англійським йдуть біологія (16%) та географія (14%). Втім, популярність предмета ще не означає, що тестовані до нього готувалися — приміром, майже третина учасників тестування з географії впевнені, що Антарктида знаходиться у Північній півкулі.

Інші іноземні мови опинилися в кінці списку тестових переваг — і німецька, і французька здавали менше відсотка всіх тестованих, а іспанський і зовсім став переможцем антирейтингу — тести з нього здали всього 114 школярів. Але при цьому 65% учасників ЗНО, які отримали за тести з іноземної мови більше 150 балів, здавали саме іспанська. Ще один рекорд ЗНО-2019: кожен п'ятий досліджуваний (20,6%), вибрав німецьку мову, не зміг подолати поріг "склав/не склав". Це найвищий показник серед усіх предметів.

Примітно, що тести з іноземної мови здавали не тільки випускники цього року серед учасників тесту з іспанської 25% складали випускники минулих років, на тестах з іншим іноземним мовам кожен десятий прийшов за сертифікатом повторно, серед учасників ЗНО були навіть студенти вузів.

Мовне питання

Антирекорд учасники ЗНО-2019 встановили не тільки з німецької. За підсумками тестування виявилося, що державна мова українці знають чи не гірше іноземного, як і історію своєї країни. До мінімального бали з цих предметів не дотягли 16% учасників ЗНО — це на 2% більше, ніж у минулому році. Для порівняння: англійська провалили 12% тестованих.

Найбільший відсоток тих, хто не зміг впоратися з тестами з української, — на Закарпатті, а також у Чернівецькій та Одеській областях. При цьому в 2019-му Міносвіти встановило так званий адаптивний поріг для осіб з особливими освітніми потребами та тих, хто отримує повну загальну середню освіту мовою нацменшин, не належить до слов'янської групи мов, або мовою корінних народів (в Україні, крім українців, це ще кримські татари). Для них пороговий бал з української мови та літератури знизили майже вдвічі — з 23 до 14. Але навіть з такими послабленнями результати виявилися гнітючими: у Закарпатській області подолати поріг "склав/не склав" не змогли 14,3% учасників, в Чернівецькій — 13,7%, в Одеській — 12,5%. Так що у захисників закону про освіту, за яким в початковій і середній школах нацменшин викладання має вестися українською, з'явилися додаткові аргументи на захист цієї норми. За даними товариства української мови "Просвіта", в тому ж Закарпатті понад 40% школярів дуже слабо володіють українською, а 12% взагалі його не розуміють.

Введення адаптивного порогу дозволило отримати сертифікат з української 1600 учасникам, які в звичайних умовах тест б не здали. Ось тільки скільки з них обрало для вступу українські вузи — поки невідомо. Як і у випадку з математикою, в Міносвіти з 2021-го вирішили ввести дворівневий іспит: базовий рівень — українську мову як державну, а також окремо тест на поглиблене вивчення української мови та літератури.

Адаптивний поріг — не єдиний крок назустріч представникам нацменшин. Як і в минулі роки, абітурієнти могли здавати тести російською, угорською, польською, молдовською та кримськотатарською. Втім, популярністю користувався тільки російська (наприклад, більше 10% учасників тестування з фізики замовили тест російською), тоді як охочих здавати тести на інших мовах були буквально одиниці, а тести на кримськотатарською і зовсім виявилися незатребуваними.

Натомість троє учасників ЗНО скористалися можливістю використовувати тести, надруковані шрифтом Брайля, і всі вони показали дуже високі результати. Можливість пройти ЗНО люди з вадами зору отримали в минулому році, тоді надрукували шрифтом Брайля завдання з української мови та літератури, математики та історії України, учасниками тестування стали 10 осіб. В цьому році до переліку додалася біологія, а ось охочих скласти тести поменшало.

Де живуть найрозумніші. І не дуже

Найкраще обов'язкові українську мову та літературу, історію України/математику здали в Києві та Львівській області. У столиці 62 учасника ЗНО отримали максимальні 200 балів хоча б з одного предмета, один з учасників отримав 200 балів відразу з двох предметів. На другому місці за кількістю відмінників — Львівська область, тут 41 учасник отримав 200 балів з одного з дисциплін. На третьому — Харківська область з 25 відмінниками. У країні виявилося вісім учасників, які змогли отримати 200 балів з двох предметів (у 2018-му таких було 12), а єдиним учасником, який отримав максимальний бал за трьома предметами, стала дівчина з Харкова. У минулому році таких вундеркіндів не було взагалі. Цікаво, що найвищі результати на тестах з математики (98 осіб отримали найвищий бал) і хімії (77 осіб з 200 балами).

У цьому році, втім, як і в минулому, дівчата склали ЗНО краще за хлопців. За даними УЦОЯО, вони сильніше в семи з одинадцяти предметів — це українська мова та література, історія, фізика, біологія, англійська, французька, німецька та іспанська. Результати з математики та німецької відмінностей немає, а от хімію та географію хлопці здали краще дівчат.