Нестача укриттів і навчання в три зміни. Яким буде новий навчальний рік в українських школах
1 вересня в Україні стартує навчальний рік. У першому півріччі цього року лише 15% закладів освіти працювали очно, та, схоже, зі збільшенням кількості укриттів цей відсоток може дещо зрости
Цьогоріч Міністерство освіти і науки вирішило організувати освітній процес у трьох форматах: очному, онлайн та змішаному. Там, де це можливо, планується організація очного формату навчання, а де умови безпеки не дозволяють, ㅡ учні вчитимуться дистанційно. Цей план дублює план навчання попереднього року в умовах війни, тож, попри зміну міністра, фундаментально нових ідей в організації навчання поки що не з’явилося.
Які будуть формати навчання
Остаточне рішення щодо формату у кожній школі ухвалювали обласні військові адміністрації та засновники закладів освіти. Дедлайном для цього рішення і є 1 вересня.
Структура та тривалість навчального тижня, дня, занять та форми організації навчального процесу визначалися педагогічними радами. Вони мали врахувати можливості будівель, у котрих розташовані школи. Зокрема, наявність у них надійних обладнаних бомбосховищ та чи можуть ці бомбосховища вмістити всіх учнів школи, педагогів і персонал.
Крім того, якщо у школи немає можливості розмістити усіх дітей та дорослих в укритті у разі повітряної тривоги, його керівництво могло обрати позмінну організацію навчання: упродовж дня, тижня, місяця або семестру.
Деякі навчальні заклади мали змогу обрати змішаний формат, за яким практичні та лабораторні заняття проходять в очному режимі, а лекційні — у дистанційному. Водночас початковій школі у МОН рекомендували обирати лише очний формат, адже дітям у цьому віці критична соціалізація.
У Києві кожен заклад освіти обирав формат самостійно. "Мають бути враховані технічні можливості укриттів, що знаходяться безпосередньо в закладі освіти або в пішій доступності до нього. Розклад занять керівники шкіл будуть складати відповідно до кількості охочих навчатися очно і місткості укриття. Звісно, ми просимо за можливості надавати перевагу саме очному навчанню", — сказав заступник голови КМДА Валентин Мондриївський.
Якщо батьки не погоджувались з обраним очним форматом навчання, можна було обрати іншу форму, а саме, — дистанційну, сімейну (домашню) або екстернатну. Також зберігається змога зміни формату навчання упродовж року, залежно від безпекової ситуації у кожному населеному пункті України. Як і торік, навчання під час повітряної тривоги має перериватися, а учні та вчителі повинні попрямувати до сховища і перебувати там до відбою.
Ситуація з укриттями
Станом на 11 серпня в Україні облаштовано приблизно 68% укриттів для шкіл, садочків, закладів вищої освіти та профтехів, стверджують у МОН. У садочках обладнано 67% захисних споруд, у школах — 75%, а у профтехах та вишах найкраща ситуація — 85%. "Це дозволяє забезпечити укриттям 4,7 млн учасників освітнього процесу", — уточнив міністр освіти Оксен Лісовий.
Однак батьки нарікають, що відсоток облаштованих укриттів не змінюється місяцями, а наявні укриття неякісні, не відповідають вимогам або ж не вміщають усіх дітей і є затісними. Популярною претензією є і відсутність дошкільного навчання навіть за наявності укриттів: багато батьків прагнуть соціалізації своїх дітей і виступають саме за очне навчання, але багато закладів освіти ухвалюють рішення про дистанційний формат. І у цього рішення також ще з початку повномасштабного вторгнення зберігається велика база прихильників серед батьків, які переконані, що під час повітряної тривоги дітям безпечніше вдома, аніж у школі чи дитячому садку.
Відсоток укриттів все ж зростає. Станом на кінець липня заступник міністра освіти і науки Андрій Вітренко заявляв про 65% закладів освіти, забезпечених укриттями. Тобто за два тижні показник зріс на 2%.
"Держава виділила окрему субвенцію для забезпечення і додаткового облаштування укриттів — це 1,5 млрд гривень. Була постанова про її розподіл, і ця субвенція вже пішла по регіонах, і регіони мають облаштовувати укриття там, де їх немає. Але я впевнений, що за цей період, який залишився до першого вересня, регіональна влада зробить все можливе для того, щоб діти могли навчатися очно в закладах освіти", – повідомив Вітренко і нагадав, що обов’язковою умовою очного навчання є саме наявність укриттів.
Оксен Лісовий уточнив, що на цю субвенцію до кінця 2023 року мають бути облаштовані ще близько 250 сховищ у школах.
Зв’язок з українськими дітьми за кордоном
Для дітей, які нині перебувають за кордоном і навчаються в іноземних школах, в Україні створили нову освітню програму, за якою вони можуть вивчати лише український компонент 6-8 годин на тиждень. Оцінки з решти предметів можуть бути перезараховані за спрощеним механізмом. Таким чином діти зможуть уникнути подвійного навантаження від навчання у двох школах одночасно, повідомив міністр освіти. Також таким чином знизиться навантаження й на вчителів.
Ця реформа є відповіддю на численні скарги українських батьків про складність подвійного навчання для їхніх дітей, які й без того разом з батьками переживають важкий процес адаптації у нових країнах і вимушені вчити нові, раніше незнайомі мови.
Також МОН нагадав про проєкт "Залишаємось з Україною" і запропонував реєструвати школярів 5-11 класів на безкоштовне вивчення української мови, літератури та історії України. Проєкт працював і торік і охопив близько 1320 дітей у понад 20 країнах. Заняття на цих курсах проходять увечері у будні або у вихідні, щоб учням було зручно поєднувати їх з основним навчанням у їх закордонних закладах освіти і при цьому підтримувати зв’язок з домом.
Чи є надія на успішний навчальний рік?
Повітряні тривоги, проблеми зі світлом та теплопостачанням через російські обстріли та, відповідно, низький відсоток закладів освіти, що працювали очно, призвели до значного погіршення результатів навчання минулого року. Так, 57% педагогів у селах розповіли про зниження успішності з української мови, 44% — у містах, 52% та 47% учителів відповідно кажуть, що в учнів погіршились результати з іноземної мови, 45% та 40% — з математики, 37% та 25% — з інформатики. "Ми бачимо, що поступово втрачаємо розумовий потенціал нашої молоді, тож необхідно шукати шляхи для виправлення цієї ситуації", — зазначили у МОН.
Однією з причин такої ситуації є також відсутність необхідних гаджетів для дистанційного навчання в учнів і вчителів. Схоже, що цим літом МОН працювало над виправленням проблеми, закупивши 96 тисяч ноутбуків для вчителів і 36 тисяч девайсів для учнів, які живуть у регіонах, де неможливо організувати очне навчання. Та забезпечити усіх, кому це необхідно, навряд вдалося.
До того ж, навіть сучасна техніка може не допомогти у разі нових масштабних російських обстрілів і проблем з електропостачанням у холодну пору року. А їхня ймовірність є, і досить велика. "Очевидно, що цієї осені та зими ворог спробує повторити терор проти української енергетики", — вважає президент Володимир Зеленський.
Тож якщо відключення світла будуть хоч частково співмірними за масштабами з минулорічними, і тим паче, якщо вони виявляться сильнішими, надію на успішне дистанційне навчання українських учнів зможуть зберегти хіба якісно облаштовані пункти незламності, власне, гаджети, які добре тримають заряд, та батьки, які зможуть придбати (або вже придбали) техніку, що гарантує безперебійний інтернет та світло. Звичайно, останній варіант можуть дозволити собі далеко не всі українські родини і навіть він не забезпечить дітям одну з ключових переваг навчального процесу, доступну у мирні часи, — соціалізацію.
А отже, перший час осені закладам, які все ж приступили до очного навчання, слід витиснути максимум з можливості повчити дітей у відносно комфортних умовах, паралельно будуючи плани дій при гірших сценаріях.
