Не тільки корупція. Чому в загибелі дітей в Одесі винні всі ми
За фактом пожежі в дитячому таборі "Вікторія" прокуратурі Одеської області ще належить провести комплексне розслідування. Вже сьогодні відомо, що пожежа 16 вересня, який забрав життя трьох дітей, можна було запобігти. Принаймні спробувати. Рік тому в таборі була встановлена нова протипожежна сигналізація. Її вартість, ні багато ні мало, 11 млн грн. Але, як з'ясували активісти, сигналізація не була включена в ту злощасну ніч. Чому? - Причина не настільки банальна, як може здатися на перший погляд.
Представники громадськості провели власне розслідування. В результаті інспекції корпусів табору вони прийшли до висновку, що нехтування вимогами безпеки почалося ще на етапі проекту. Відсутні пожежні проїзди, гідранти, неправильно розташований пожежна водойма. У дитячому спортивно-оздоровчому комплексі, побудованому з дерева, геть відсутня система активного пожежогасіння. Виявилося, що для будівництва будівель використовувався матеріал, який не відповідав заявленим характеристикам. Замість просоченого протипожежними сумішами дерева той шар, який був нанесений на поверхню, нагадував оліфу. Тобто був пальним сам по собі. І головне! Нова сигналізація, на яку списали мільйони, виявилася системою простих димових датчиків. Там, де сучасні сигналізатори все ж були - по 4 на корпус, - вони були дуже низької потужності, і їх явно бракувало для забезпечення протипожежної безпеки. Крім того, в двох корпусах сигналізація взагалі не працювала. Як з'ясували члени волонтерської інспекційної групи, вартість комплекту такої сигналізації не може перевищувати $600-650 на корпус. "Якщо я правильно зрозумів суму, яка була витрачена на протипожежну безпеку (близько 11 млн), то можна зробити висновок про гиперкоррупции. Це тисячі відсотків відкату", - розповів активіст Владислав Балинський.
Прокуратура відкрила кримінальне провадження за ч. 2 ст. 270 КК "Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки". Від посади відсторонені голова Київської райадміністрації Одеси Володимир Сушков, директор табору Саркісян та його заступник, який відповідав за пожежну безпеку закладу.
Директор департаменту освіти Олена Буйневич написала заяву про відставку. Але хіба це все, хто проявив злочинну недбалість і піддав небезпеці життя дітей? Хтось робив проектну документацію, економлячи на пожежних проїздах. Хтось візував проект і давав дозвіл на будівництво. Хтось, наплювавши на наслідки, будував з необробленого відповідним чином дерева. А хтось, розуміючи, що оліфа - це не протипожежна просочення, використовував її з міркувань "економії". Спеціальні організації, що мають ліцензії, встановлювали замість сигналізації димові датчики. Хто-то на рівні звичайних виконавців не міг не розуміти, що начальство займається банальним злодійством і що так не можна будувати. Але промовчав, не зв'язався з активістами, пресою, не написав заяву в прокуратуру. Трагедію наближали набагато більше людей, ніж постануть перед судом. Ось що потрібно розуміти про те, що трапилося в дитячому таборі "Вікторія", щоб запобігти подібне в майбутньому.
Суспільство звикло ставитися до влади, як до чужого елементу, відповідно сприймає будь-які правила і закони як спосіб закріпачення. Скільки разів кожному з нас доводилося чути, що ремінь в автомобілі потрібен тільки для того, щоб доставляти незручність водієві і брати штрафи з тих, хто вважає нижче своєї гідності, сівши в машину, пристебнутися? Скільки разів будівельники, обивателі, рятівники народу з числа політиків розповідали, що норми будівництва придумані для того, щоб "на радість буржуям" зробити дорожче квадратні метри? У нашому суспільстві порушити правила давно стало предметом особливої "босяцкой гордості". "Гальма придумали труси". Так і живемо. Наплювацьке ставлення до норм і правил - це ж не просто пережиток колоніалізму, про який так люблять говорити українські експерти. Це ще й байдуже ставлення один до одного. Багато хто з нас просто не хочуть думати про те, скільком трагедій вони дають хід своєю мовчазною згодою.
Філіп Зимбордо, досліджуючи причини жорстокого поводження з в'язнями Гуантанамо, виявив, що хороші люди стають служителями системи зла, коли ховаються за колективну безвідповідальність за те, що відбувається навколо. Людиноненависницькі системи створюють люди. Також як люди руйнують ці системи і впроваджують нові правила персональної відповідальності кожного за загальний простір. Зупинити тортури на Гуантанамо вдалося завдяки одній людині, який, дізнавшись про те, що відбувалося на нижньому поверсі вночі, забив на сполох і звернувся до ФБР. Той, хто зламав тортурні правила у в'язниці, ніколи не працював на тому поверсі, де відбувалося злочин. Просто йому було не все одно, і він знав, що так не повинно бути. Він зробив правильний вибір між нормою, правилом і тим, що більшість присутніх погодилися вважати "нормальним".
Безумовно, винні в одеській трагедії повинні понести покарання. Хоча б для того, щоб такі "відповідальні особи" наступного разу добре подумали, перед тим як поставити свій підпис під актом виконаних робіт. Кому-то це врятує життя, когось утримає від злочинної недбалості. Але безпечним наше простір стане тоді, коли ми всі навчимося нести відповідальність за благополуччя один одного.
