Не тільки пінгвіни. Навіщо Україні витрачати кошти на Антарктичну програму

Як розпочався скандал?

Кампанію проти українських полярників розпочав у своїх соцмережах проросійський блогер Анатолій Шарій, який нині проживає в Іспанії. Шарій — персонаж яскравий, і у часи до повномасштабного вторгнення мав доволі широку аудиторію, якій транслював пропагандистські наративи, а також був головою проросійської забороненої політичної партії "Партія Шарія". Логічним вінцем його кар’єри в Україні стали включення в базу "Миротворця" та низка кримінальних справ.

У 2021 році Служба безпеки оголосила підозру Шарію в державній зраді. Окрім того, його підозрюють у порушенні рівноправ’я громадян за різними ознаками. У травні 2022 року блогера затримали в Іспанії, але на час суду він був відпущений під підписку про невиїзд. Відтоді тривають заочні судові слухання, і навряд чи Шарій планує повертатися до України найближчим часом.

Попри явну ненадійність першоджерела і однозначну репутацію Шарія, інформація про виділення Україною 463 млн грн на "пінгвінів" з посиланням на тендер на Prozorro розлетілась по популярним Телеграм-каналам, пізніше інфопривід підхопили і деякі ЗМІ. Найперші повідомлення не містили жодних реакцій і коментарів самих полярників.

Тендер відбувся 26 квітня. Перемогла у ньому естонська компанія WINOT OU. Згідно з тендером, гроші планують виділити на закупiвлю матеріально-технічних засобiв, пально-мастильних матерiалiв, харчових продуктів, забезпечення доставки на судно учасникiв антарктичних експедицiй тощо.

Так, серед продуктів, які замовляють для учасників експедиції, є 28 кг восьминогів, 118 кг філе лосося і 140 кг – стейку лосося, 5040 курячих яєць, 168 пляшок червоного вина, 112 – білого, 4 кілограми ікри тощо.

У соцмережах почали звинувачувати науковців у "занадто дорогому харчуванні". Наприклад, що полярники "беруть із собою в експедицію смаколики, вино, шампанське, червону ікру, маслини та оливки", поки в Україні "триває війна і мобілізовані не забезпечені усім необхідним".

"Інформаційна атака": пояснення від полярників

У Національному антарктичному науковому центрі (НАНЦ) назвали подібні повідомлення цілеспрямованою інформаційною атакою, оскільки кошти Антарктичної програми неможливо витратити на військові потреби. Так, ця програма фінансується з гуманітарної частини держбюджету з грошей, які надають міжнародні партнери. За умовами цих партнерів, їхні гроші можна спрямовувати винятково на цивільні потреби: "Тобто ці гроші не можуть піти на закупівлю дронів, патронів, зарплату бійців чи будь-які інші військові потреби".

"Крім бюджетних коштів, програма фінансується за рахунок міжнародних проєктів та співпраць. Наприклад, Польська антарктична програма вже третій рік частково фінансує експедиції нашого наукового судна "Ноосфера", а в програмах Єврокомісії "Горизонт" НАНЦ на конкурсній основі виграв фінансування вже трьох проєктів, ще чотири – на розгляді", – зазначили у науковому центрі.

Окрім того, у НАНЦ спростували й інформацію про збільшення бюджету на полярників удесятеро: бюджет Антарктичної програми залишається стабільним з 2022 року і підтвердження цих даних є у відкритих джерелах.

"Наша улюблена маніпуляція – про "гроші на пінгвінів", яку поширили навіть деякі поважні медіа. Основними дослідженнями на нашій станції завжди були геофізичні та метеорологічні, а пізніше додалися біологічні. З 93 наукових заходів Держпрограми пінгвіни фігурують у двох. У відсотках це – 0,035% від загальних видатків на роботу в Антарктиці", – зазначили у науковому центрі і підкреслили, що Антарктичну програму неможливо призупинити на час війни: її можна або продовжувати, або ліквідувати зовсім.

"Безперервні спостереження для світової науки мають величезну цінність саме тим, що робляться постійно в один час за одними методиками, тобто доступні для порівняння. Ряди даних з "дірками" не мають цінності для науки, тобто перервати спостереження зараз – це обнулити українські зусилля та інвестиції попередніх трьох десятиріч, разом із півстолітніми зусиллями та інвестиціями Британії", — наголосили науковці.

Крім того, якщо не доглядати за інфраструктурою станції та поставити в "холодний відстій" криголам, станція зруйнується, а судно піде на металобрухт. Для України цей криголам новий: Україна викупила його у Британії лише у 2021 році за 5 млн доларів і здобуття нового судна стало великою позитивною новиною.

Як ще одне підтвердження до тези про цілеспрямовану інформаційну атаку на українську науку, у центрі нагадали, що бюджет Антарктичної програми був оприлюднений на інфографіках МОН ще в листопаді 2023 року і це завжди була відкрита інформація.

А як щодо "шикарного" харчування?

Науковці НАНЦ не оминули увагою звинувачення, що полярникам закуповують "тонни делікатесів".

"По-перше, в Антарктиці немає магазинів, тож всі продукти купують одразу на рік на 14 людей. По-друге, продукти закуповують в Чилі, і там те, що для нас виглядає як "делікатес", може бути звичною їжею, дешевшою в закупівлі, ніж традиційні нам продукти. По-третє, ми ніколи не приховували, що на станцію купують вино та солодощі, адже полярники за рік зимівлі зустрічають там дні народження та інші свята. 

Якщо провести елементарні підрахунки, то на тиждень на одного полярника припадає 300 грамів сухого вина (два келихи) і 200 грамів шоколаду та цукерок. Самі судіть, багато це чи мало в умовах монотонної важкої праці в полярну ніч", — пояснили у науковому центрі.

Свої підрахунки з приводу кількості "делікатесів" на людину опублікував і Євген Дикий: це — 45 грамів вина на людину на день, або 316 на тиждень; шоколаду — 10 г на день; цукерок і батончиків — 4 грами. Також Дикий порахував, що якщо цілком згорнути усю Антарктичну програму з її здобутками і пустити вивільнені гроші на, наприклад, зарплати вчителям, що технічно дозволяє зробити гуманітарна частина бюджету, — кожен вчитель в Україні отримав би лише по 3 долари надбавки до місячної зарплати.

Чому Україні варто витрачати гроші на Антарктичну програму?

Після розпаду СРСР Росія не віддала Україні жодної союзної антарктичної станції, а нинішню станцію (імені Вернадського) Україна отримала безкоштовно від Великої Британії. Для цього свого часу українські науковці та дипломати доклали колосальних зусиль. І після цього Україна зробила багато інвестицій, щоб бути антарктичною державою.

"Зупинка Антарктичної програми просто все це перекреслить", — підкреслили науковці.

У науковому центрі також зазначили, що Антарктична програма має також політичне значення, адже Україна – одна з кількох десятків країн, які мають цілорічні станції в Антарктиці та право голосу в Договорі про Антарктику. Зупинка досліджень може призвести до втрати цього впливу.

"Після Перемоги нам доведеться будувати все це з нуля, а це незрівнянно (на порядки величин) більші видатки, ніж кошти на підтримку програми. До речі, Росія має кілька станцій в Антарктиці, фінансує їх всі, а деякі й модернізує навіть під час "сво" та буде дуже рада, якщо Україна припинить дослідження Антарктики та участь у Договорі", — додали полярники.

Деякі ряди геофізичних та метеорологічних спостережень на "Вернадському" є найдовшими в усій Антарктиці: кліматичні ведуться щодня з 1947 року, магнітного поля Землі – з 1954-го, рівня озону в атмосфері – з 1957-го.

"Завдання наших вчених – збирати, обробляти та передавати ці дані в міжнародні та українські організації. Ними потім користуються для найрізноманітніших потреб – від навігації суден та літаків до побудови кліматичних моделей або ж звичайних прогнозів погоди", — також пояснили у НАНЦ.

Загалом Державною програмою передбачено виконання 93 наукових заходів для реалізації 20 глобальних наукових завдань за сімома науковими напрямами. Тож Україні дійсно не слід відмовлятися від одного зі своїх найвищих наукових здобутків, адже наука — те, що йде поряд з армією, культурою, освітою, економікою, політикою чи спортом, коли на міжнародній арені обговорюють силу та вплив тієї чи іншої держави. І втрата Антарктичної програми може значно вплив України послабити.