Не коронавірусом єдиним. Чи варто Україні готуватися до епідемії бубонної чуми

Спершу спалах чуми зафіксували у двох районах західної Монголії. Житель сомона Цэцэг в аймаку Ховд був доставлений в лікарню після того, як з'їв м'ясо бабака. Крім нього у критичному стані госпіталізували молоду жінку, а вона, в свою чергу, була в прямому контакті з більш ніж 60 людьми і опосередковано - з більш ніж 400 людьми. У регіоні на невизначений час був введений карантин.

Однак хвороба встигла поширитися - вже через кілька днів чуму зафіксували в китайському місті Байаннур (автономний регіон Внутрішня Монголія). Після виявлення хворого - ним виявився місцевий фермер, - в місті оголошено третій рівень попередження про профілактику чуми і боротьбі з нею. Попередження триватиме до кінця 2020 р.

В даний час в місті існує ризик поширення бубонної чуми серед людей, тому закликають жителів строго дотримувати вимоги по попередженню і боротьбі. Крім того, влада не рекомендують полювати на диких тварин, а при виявленні випадків захворювання або підозри на захворювання негайно повідомляти уповноваженим відомствам.

Історія "чорної смерті"

Чума - одна з найдавніших причин епідемій і пандемій. Перша пандемія цієї хвороби виникла в Давньому Єгипті - тоді загинуло понад 100 млн осіб, друга пандемія в Середньовіччі забрала життя 50 млн, в середині XIX ст. третя пандемія чуми спалахнула все в тому ж Китаї - тоді померли 12 млн осіб. З появою антибіотиків цю хворобу почали успішно лікувати. Але з планети вона так і не зникла.

За останні 20 років на планеті зафіксовано майже 50 тис. випадків захворювання, яке зараз класифікується Всесвітньою організацією охорони здоров'я як хвороба, яка заново з'являється. За даними ВООЗ, у період від 2010-го до 2015 р. в світі було зареєстровано понад 3 тис. випадків чуми, з них 584 стали смертельними. Три найбільш ендемічні країни - Демократична Республіка Конго, Мадагаскар і Перу.

У 2017-му на Мадагаскарі всього лише за чотири місяці було зафіксовано 2034 випадки захворювання чумою. При цьому 165 осіб внаслідок хвороби померли. Тоді представники ВООЗ назвали ситуацію жахливою і висловили побоювання, що захворювання може вийти за межі острова - надто багато було заражених навіть для Мадагаскару, де це захворювання не вважається чимось винятковим.

Чума викликається бактеріями, що передається через укуси бліх і заражених тварин і може розвиватися у двох різних формах. Бубонна чума викликає набухання лімфатичних вузлів, а легенева чума вражає легені. Остання форма характеризується вкрай високою здатністью заражати - кашлянувши, хворий створює навколо себе "чумну завісу" радіусом до п'яти метрів.

Ще кілька століть тому смертність при бубонній формі чуми досягала 95%, при легеневій - практично 100%. Сьогодні смертність становить 5-10% - звичайно ж, за умови правильного лікування. У середні століття чуму, що викашувала цілі міста, практично не лікували, адже ніхто не знав, у чому причина хвороби. Заразившимся вирізали або припікали чумні бубони (збільшені лімфатичні вузли), які прописували мудровані кошти, жодним чином не впливають на перебіг хвороби. З-за швидкості розповсюдження і високої летальності хвороба прозвали "чорною смертю".

Вперше ефективну проти бубонної чуми створили вакцину на початку XX ст. в 1947-му чуму почали лікувати за допомогою стрептоміцину - це був справжній прорив у медицині. Сьогодні хворих чумою лікують за допомогою антибіотиків, сульфаніламідів і протичумної сироватки.

Проте будь-який випадок захворювання чумою в розвиненій країні - надзвичайна подія. Адже чума - біологічна зброя. Існує припущення, що в Європу хвороба потрапила через золотоординського хана Джанібека, чиї воїни при облозі міста Кафу (нині Феодосія) підкинули труп померлого від чуми людини у фортецю. І якщо ця історія викликає у вчених скепсис, то віспу серед індіанських племен колонізатори поширювали цілком навмисно - передавали ковдри, заражені збудником. Сьогодні бактеріологічною зброєю вважаються збудники чуми, холери, сибірської виразки і ботулізму.

Симптоми бубонної чуми

На відміну від коронавіруса, який багато хворі переносять практично безсимптомно, "проморгати" у себе бубонну чуму неможливо. Серед основних ознак хвороби слід виділити наступні:

• висока температура і лихоманка;
• головний біль;
• нудота і блювання;
• збільшення лімфатичних вузлів;
• важка інтоксикація;
• геморагічний синдром.

В перші 24 години після зараження у людини з'являються симптоми, схожі на респіраторне захворювання: задишка і кашель, нерідко відходження мокротиння з кров'ю.

Чи чекати епідемії чуми в Україні

Останній випадок захворювання чумою в Україні було зафіксовано понад сто років тому в Одесі. Сьогодні ж ризик потрапляння хвороби в країну досить малий. В нашому регіоні не водяться гризуни, які є носіями чумної бактерії, так і таких тварин в Україні не вживають в їжу. Бубонна чума теоретично могла б потрапити на територію нашої країни так само, як коронавірус - люди подорожують і здійснюють трансконтинентальні перельоти за кілька годин. Ось тільки у зв'язку з карантинними заходами з-за пандемії коронавіруса кількість авіаперельотів у світі значно скоротилася, у зв'язку з чим впала і мобільність населення.

Однак не можна не відзначити, що спалах бубонної чуми могла б стати серйозною проблемою для України. На даний момент у нашій країні немає служби, яка займається епідеміологічної захистом. До вересня 2014-го функція контролю та нагляду за епідситуацією належала Державній санітарно-епідеміологічній службі, але Кабмін ліквідував цю організацію після чергового корупційного скандалу. Функції СЕС розділили між Міністерством аграрної політики і Міністерством охорони здоров'я, при якому створено Центр громадського здоров'я. При цьому новій структурі не дали права проведення перевірок з эпидбезопасности - її робота лежить переважно в сфері моніторингу. На початку 2020-го влади заявили про намір відновити СЕС, однак цю ідею, схоже, відклали на дальню полицю.

Серйозною проблемою для українців може стати і недовіра до вакцинації. Адже головні ворота для будь-якої небезпечної інфекції - відсутність імунітету. Більшість хвороб, наводили на людей жах ще сто років тому, вдалося приборкати за допомогою вакцин. Але останнім часом в нашій країні щеплення не в моді - в світовому рейтингу показників вакцинації дітей Україна входить у вісімку країн з найнижчими цифрами. Як результат - епідемія кору, яку в Україні не можуть приборкати більше двох років.