Піар на коронавірусі. Як Зеленський зекономив мільйон доларів на українській вакцині

Розмови про розробку українського препарату від коронавірусу зʼявляються вже не вперше. У 2020 р. Степанов уже заявляв про те, що українська "вакцина" успішно пройшла випробування на живих людських клітинах. "Цей препарат є кандидатом на вакцину. Вчені отримали досить стійкий результат щодо вироблення антитіл організмами тварин після застосування препарату. Ба більше, цей кандидат на вакцину показав повну нейтралізацію вірусу вже в живих клітинах людини", – заявив Степанов у жовтні 2020-го.

Тоді він запевнив, що вакцина "перспективна". Вона була розроблена українськими вченими у біолабораторіях Туреччини та США, але для остаточного затвердження препарату потрібно було пройти три фази клінічних випробувань. Справа до них так і не дійшла, хоч міністр і називав критиків ідеї "людьми, з комплексом національної меншовартості".

Сьогодні ж, через пів року після перших тріумфальних заяв, ідею української вакцини знову витягли на порядок денний. Степанов переконує, що у світі йде справжня війна за вакцини і єдиним виходом для України є розробка власного препарату, проте у жодному контексті не згадує про долю тієї самої "перспективної вакцини", яку так жваво рекламував восени на брифінгах. "ДС" розібралася, чим завершилася минула спроба і чи дійсно Україні буде швидше і простіше створити свій препарат, а не страждати від наслідків так званої "світової війни за вакцину".

Перша спроба

Потенційну українську вакцину від COVID-19 розробляв консорціум компаній DiaPrep System Inc — альянс наукових організацій, який працює у країнах Східної Європи та Центральної Азії. Ця компанія належить Михайлу Фаворову — епідеміологу і доктору медичних наук, який обіймав посади у Центрі контролю і профілактики хвороб США і Міжнародному інституті вакцин при ООН. Участь у розробці брали й українські вчені, зокрема науковці Інституту мікробіології НАНУ.

Степанов завіряв, що розробка вакцини буде коштувати державі понад 100-150 млн грн. Проте вчені були налаштовані скептично: на таку роботу потрібні дуже потужні фінансові вливання, набагато більші, ніж 150 млн грн. Скільки грошей було урешті на неї витрачено — невідомо. Доклінічна фаза досліджень тривала 6 місяців, після чого її результати представили президенту Володимиру Зеленському. Той називав цей препарат "унікальним" і активно використовував його для власного піару. Фаворов заявляв, що майбутній препарат допоможе боротися і з новими мутаціями коронавірусу. На той час про "британський" та, тим більше, "південноафриканський" штам COVID-19 в Україні ще не чули.

Крім того, Фаворов запевняв, що початкова фаза розробки препарату — імунізація тварин, зокрема кроликів, мишей та пацюків — була вдалою, організм виробляв антитіла. Українська вакцина базувалася на використанні антигенів, тобто білків, які входять до структури вірусу. У препараті робився акцент на антиген — частину N-протеїну — нуклеокапсидний імоногенний протеїн, який часто використовують для діагностики. Науковці зазначали, що N-протеїн поки що не використовували для створення вакцин.

Розробники обіцяли, що українська вакцина буде готова через рік, однак усі процеси були заморожені, жодних пояснень від МОЗу не було і про препарат почали забувати. У січні 2021-го стало відомо, що Фаворов прищепився вакциною Modernа в американській Атланті, де мешкає останні роки. На питання "ДС" про те, чому робота над українською вакциною припинилася, Фаворов відповів просто: "Кошти не були виділені".

Скільки коштує створити вакцину

Шлях до створення української вакцини непростий. Степанов заявив, що для запуску розробки препарату потрібні зміни у законодавстві. Верховна Рада повинна надати пріоритет при держзамовленні українським фармацевтичним виробникам, які начебто готові вкладати у розробку кошти, але їм потрібні гарантії, що держава буде купувати саме в них. Конкурувати з великими фармвиробниками за ціною вони не зможуть.

Голова Комітету з питань здоров'я нації Михайло Радуцький в одному з інтервʼю заявив, що в Україні, перш за все, потрібно відродити науковий потенціал, щоб стимулювати розробки, а це справа не одного року. "Наприклад, Кабмін, може оголосити, що готовий виділити грант, умовно кажучи, 50 мільйонів гривень на винахід вакцин", — сказав Радуцький. 

Схожа спроба вже була: рік тому, 12 квітня, Зеленський пропонував українським науковцям мільйон доларів за вакцину. Навіть головний санітарний лікар Віктор Ляшко, який повідомляв про рішення президента, не міг сказати, з якого фонду планують брати гроші. Але навіть якби мільйон справді знайшли, така сума не покрила б навіть десятої частини вартості розробки вакцини. Доктор фармацевтичних наук Костянтин Косяченко розповів, що в Європі розробка одного препарату часто вартує до мільярда доларів. "Це процес, який дорого коштує. Це новітні технології. У нас дуже талановиті науковці, але часто вони їдуть за кордон і розробляють вакцини вже там", — сказав він. 

Очевидно, що про такі гроші в українських реаліях не варто навіть мріяти. Але розмови про створення українського препарату тривають. Радуцький вважає одним з імовірних рішень конкурс серед наукових установ, які представлять розробки, але фінансування дадуть лише одній з них. Депутат припустив, що, можливо, потім Кабмін посприяє практичному впровадженню розробки — дасть держзамовлення на виробництво препарату. На його думку, поки не буде грантів і конкуренції, не буде і якості наукової роботи.

Чи є шанс на власний препарат

За останні два десятиріччя в Україні виробництво вакцин фактично зійшло нанівець — його просто не фінансували. У таких реаліях створення власної вакцини від коронавірусу виглядає малоймовірним. В Україні немає, де проводити випробування, немає лабораторій з необхідним для виробництва вакцин від COVID-19 "третім" рівнем біологічної безпеки, а організація таких місць потребує значних коштів. Тож якщо й створювати українську вакцину, то у закордонних лабораторіях.

Лікарка-епідеміологиня Анна Мочан вважає, що якщо Україна вже закупила зареєстровані й затверджені Всесвітньою організацією охорони здоровʼя вакцини, не слід починати займатися власною. "Поки ми зробимо свою вакцину, поки ми її зареєструємо, пройде досить багато часу, і, можливо, та вакцина, яку ми будемо розробляти, вже буде й неефективною", — сказала вона у коментарі "ДС". Експертка також відзначала проблему нестачі коштів і потужностей. Мочан припустила, що план Степанова може бути гарним для майбутніх інфекційних захворювань, але на сьогодні він не є актуальним.

Крім того, теоретична українська вакцина має відповідати умовам зберігання, які може потягнути держава. Якщо холодильники не будуть достатньо потужними й не будуть витримувати температурний режим (як потрібно, наприклад, для Pfizer), вакцина псуватиметься. Тож для створення власної вакцини необхідно закупити потужне обладнання або ж підлаштувувати вакцину під можливості лабораторій, в яких вона зберігатиметься. Й те, й інше потребує додаткових коштів.

Швидше за все, розмови про розробку української вакцини, а тим паче про успіх цього препарату на всіх фазах досліджень та схвалення його ВООЗ, залишаться розмовами. Заяви Степанова більше схожі на спробу відволікти увагу від провалу кампанії з вакцинації. Сьогодні, коли Україна є лідером за поширенням коронавірусу в Європі, МОЗ краще зосередитися не на мріях про власну вакцину, а прискорити темпи вакцинації тими препаратами, які вже доступні.