Нацменшин дозволять розпоряджатися рідною мовою в школі, - Міносвіти
Це пообіцяв представникам кримськотатарського народу заступник міністра освіти і науки Павло Хобзей під час очних консультацій по розробці мовної статті проекту закону "Про загальну середню освіту", передає "ДС" з посиланням на "Українську правду".
"Кількість навчальних годин, що витрачається на той чи інший предмет, визначається навчальним планом. Базові навчальні плани закладені в Державний стандарт", - пояснив він.
В держстандарті передбачені 4 базових навчальних плану, зокрема, що стосуються навчання національних меншин.
"Там ми заклали, що школа сама буде визначати, скільки годин відвести на вивчення рідної мови, а скільки - на іноземну", - розповів заступник міністра.
Представники корінного кримськотатарського народу також попросили міністерство внести зміни в пункт 3 статті 7 закону україни "Про освіту", в якому говориться, що "особам, що належать до корінних народів або національних меншин України гарантується право вивчати мову відповідного корінного народу або національної меншини в комунальних і корпоративних закладах загальної середньої освіти або через національні культурні товариства".
Зокрема, мова йшла про те, щоб до слова "гарантується" додати слово "забезпечується".
"Розумієте, для нас важливо, щоб можливості вивчати рідну мову в школі також забезпечувалися державою, а не тільки гарантувалися. Тому гарантуватися - це право, яке може як підтримувати, так і не підтримуватися з боку держави", - пояснює голова громадського об'єднання "Кримський інститут стратегічних досліджень" Арсен Жумадилов.
Заступник міністра зі свого боку зазначив, що відповідна формулювання закладено в законодавство зараз, і поки на державному рівні трактується в тому числі, як необхідність забезпечення державою відповідного права.
Однак він також додав, що оскільки слово "забезпечується" жодним чином не змінює задуму і цілей статті, у Міносвіти немає заперечень щодо його додавання в відповідний пункт.
Окремою темою обговорення стало статус і підтримка функціонування Національно-культурних центрів.
Зокрема, мова йшла про те, що невизначеність правових переваг таких центрів не дає цим організаціям успішно співпрацювати з комунальними та державними установами.
Сторони погодилися, що це питання - предмет іншого закону, також знаходиться на стадії розробки, а саме закону україни "Про позашкільну освіту".
Нагадаємо, що 14 лютого міністр освіти Лілія Гриневич заявила, що угорська меншина відмовилося від консультацій щодо мови освіти.