Наступ супербактерій. Чому МОЗ вирішив відпускати антибіотики за рецептом

Ще наприкінці 2020 року тодішній міністр охорони здоров’я Максим Степанов заявив, що в рамках цифрової трансформації МОЗ збирається ввести електронну систему продажу спеціальних ліків, в тому числі антибіотиків, назвавши дату, коли це станеться – 1 квітня 2022 року. А минулої п’ятниці ці наміри підтвердив теперішній перший заступник міністра охорони здоров'я України Олександр Комаріда, який повідомив, що з 1-го квітня наступного року антибіотики можна буде отримати виключно за електронним рецептом. Також він зазначив, що до кінця 2022 року МОЗ планує розширити цю практику на усі рецептурні препарати. "Ми повністю йдемо від паперових рецептів і переходимо виключно на електронні, які у показали себе дуже добре в рамках програми реімбурсації "Доступні ліки". Ми хочемо встановити дієві механізми контролю за відпуском власне рецептурних лікарських засобів і починаємо, звісно, з антибіотиків для боротьби з антибіотикорезистентністю", — заявив чиновник.

Чому антибіотики – це зло

Головний аргумент МОЗ за подібне нововведення – українці припинять займатися самолікуванням. Особливо ця проблема стала актуальною в період пандемії коронавірусу, коли використання антибіотиків, за даними міністерства, зросло в 5-6 разів. Люди почали частіше приймати антибіотики не за призначенням лікаря, а самостійно, вважаючи, що таким чином вилікують себе від Covid-19. На думку спеціалістів, такий підхід негативно впливає на здоров'я не лише окремого індивіда, а й усієї нації. Та й на ринку насправді не так багато антибіотиків, а створення нових коштує дорого й іноді буває нерентабельним для виробників.

Вченими доведено, що використання антибіотиків призводить до розвитку антибіотикорезистентності у бактерій – тобто, викликає у мікробів стійкість до одного або кількох видів ліків. Бактерії видозмінюють свої гени під дією препаратів і вчаться їм протистояти. Це призводить до того, що антибіотики втрачають ефективність, а хвороби не піддаються лікуванню. А це, в свою чергу, небезпечно і для окремих людей, і для всієї системи охорони здоров’я. Адже інфекцію, спровоковану видозміненими бактеріями, дуже важко вилікувати, іноді це зробити взагалі неможливо. Крім того, бактерії здатні передавати стійкість до антибіотиків іншим мікробам, внаслідок чого інфіковані люди стають переносниками інфекції.

На практиці це означає, що ми втратимо можливість лікувати найпростіші хвороби, які давно вдалося перемогти. На сайті Центру громадського здоров'я України зазначено, що серед можливих наслідків будуть такі:

• бактеріальна пневмонія стане смертельною хворобою;
• при пологах частіше помиратимуть жінки;
• лікування раку ускладниться, адже часто при хіміотерапії пацієнтам профілактично дають антибіотики;
• багато захворювань, які передаються статевим шляхом, знову стануть невиліковними;
• люди частіше вмиратимуть від ускладнень після операцій;
• туберкульоз знову стане вироком.

Для боротьби з антибіотикорезистентністю Кабінет міністрів України ще у 2019 році затвердив відповідний план дій, який передбачає посилення контролю за рецептурним відпуском антибіотиків, обмеження використання антибіотиків у розведенні тварин і птахів, а також впровадження системи епідеміологічного нагляду за резистентністю бактерій.

Ще три аргументи "за"

Як зазначають у міністерстві, можливість відпускати антибіотики за е-рецептами посилить контроль за видачею самих рецептів, а значить і за тим, як і яким чином сімейні лікарі лікують українців. Крім того, у відомстві вважають, що це нововведення полегшить життя самих фармацевтів, бо буде менше бюрократичної тяганини та "папірців". Адже зараз аптеки мають зберігати паперові рецепти протягом року після їхнього використання для проведення перевірок Держлікслужбою. Третій аргумент МОЗ – це дозволить сформувати чіткіше уявлення про те, які ліки потрібні українцям, у яких кількостях, та які саме найменування лікарських засобів Україна має закуповувати за кордоном, а які виробляти на місці.

Як буде працювати система

За словами Олександра Комаріда, з 1 квітня 2022 року для придбання антибіотика пацієнту необхідно буде звернутися до сімейного лікаря, а той на власний розсуд буде вирішувати, наскільки цей препарат необхідний. Рецепт лікар випише в електронній системі охорони здоров’я. На телефон хворого надійде код, який він має показати в аптеці. Фармацевт у той самій системі охорони здоров’я дивиться, що було призначено лікарем пацієнтові.

Чи треба буде платити за антибіотики, виписані в електронній системі? Так, вони не підпадають під програму відшкодування вартості медичних препаратів "Доступні ліки". Станом на 15 грудня 2021 року є два реєстри лікарських препаратів, які можна отримати лише за електронним рецептом – щось повністю безплатно, щось із частковою доплатою. До першого реєстру, який набрав чинності 11 серпня 2021 року, увійшло 293 препарати: 16 — для лікування бронхіальної астми, 51 — для лікування діабету II типу, 226 — для лікування серцево-судинних захворювань. До другого реєстру, який набув чинності 1 жовтня 2021 року, увійшло 138 препаратів: 5 — для лікування нецукрового діабету, 57 — для лікування епілепсії, розладів психіки та поведінки, 76 — інсуліни різної тривалості дії для лікування цукрового діабету. Чи з’явиться ще один реєстр, в якому будуть тільки антибіотики, наразі невідомо.

Що думають про нововведення лікарі

Лікар загальної практики та сімейної медицини Тетяна Шпанська вважає подібний крок міністерства правильним. "Наразі люди самі собі призначають і приймають антибіотики. Від цього росте резистентність – здатність мікроорганізмів витримувати ефекти від ліків, а так не має бути. Але, думаю, що перехід на електронні рецепти буде вкрай важким і для пацієнтів, і для самих лікарів. Перші почнуть вимагати прописувати їм антибіотики як тільки у них почне підвищуватися температура, а другим знадобиться неабияке терпіння, щоб пояснити кожному, чому вони не будуть цього робити", — каже лікар.

Відомий медичний блогер Андрій Сем’янків (MED GOblin) налаштований трохи скептично, бо вважає, що в Україні лікарі в середньому призначають більше антибіотиків, аніж за кордоном — і це не завжди виправдано. "У багатьох лікарів старшого покоління відсутня культура постійного оновлювання своїх знань, вони не ставлять під сумнів те, що вчора здавалося безсумнівним. Хоча серед старшого покоління є й відкриті до знань лікарі, які чудово адаптувалися, проте більшість усе-таки відстає. Я думаю, що серед молодих лікарів цієї проблеми значно менше, адже сьогодні з усіх дірок кричать про те, що треба читати професійну періодику й бути відкритим світові", — заявив лікар в одному зі своїх інтерв’ю.

Аргументи проти

За даними міністра охорони здоров’я Віктора Ляшка, які він оприлюднив на одному з брифінгів, на даний момент 78% українців уклали декларацію з лікарями, які надають первинну медичну допомогу. А це значить, що 22% наших співвітчизників не матимуть змогу отримати рецепт. І це – головний аргумент "проти".

Імовірна причина такого зволікання – низька довіра до вітчизняної медицини загалом. За даними соціологічної групи "Рейтинг", 26% українців вважають, що якість медичного забезпечення у 2021 році тільки погіршилася. Та й на інститут сімейних лікарів є чимало нарікань – які "лікують по телефону" і не їздять на виклики до хворих. Люди скаржаться, що система працює погано, і у разі звільнення чи виходу лікаря на пенсію пацієнтів про це ніхто не інформує. А значить, можна, навіть не здогадуючись про це, залишитися і без лікаря, і без необхідних рецептів. Та й цифровізація населення, особливо у невеликих містах та селах, доволі низька, не говорячи вже про доступ до інтернету. А, значить отримати рецепт на необхідний препарат люди просто не зможуть. Тому найімовірніше, що через деякий час до списку препаратів, які наразі можна придбати на чорному ринку, додадуться ще й антибіотики. Та й ціни, скоріш за все, на них зростуть. Крім того, ні для кого не секрет, що роботу інтернет-аптек в нашій державі ніхто не контролює.

Та як би там не було, більшість експертів схиляється до того, що антибіотики необхідно відпускати за рецептом. Тільки необхідно, щоб кількість українців, які мають сімейного лікаря, наблизилась до 100%, а контроль за фармацевтичним ринком посилився.