Спадщина Табачника. Хто відповість за зрив вступної кампанії
Початок вступної кампанії в Україні за традицією ознаменувався скандалом. І це притому, що в Міносвіти запевняли: у цьому році все буде по-новому, система ламатися не буде і всі абітурієнти без проблем подадуть заяви на обрані спеціальності. Адже з початку літа Єдина електронна база з питань освіти, яку стікаються всі дані про абітурієнтів (а також безліч іншої інформації про сферу освіти в країні), заробила на новому програмному забезпеченні. "ДС" розібралася, кому довірили створити в рекордно короткі терміни, чому за всією цією історією маячить тінь колишнього міністра освіти Дмитра Табачника і буде зірвана вступна кампанія в країні.
Труднощі реєстрації
Ось уже кілька років початок подачі електронних заяв у вузи супроводжується новинами про те, що система завзято "лежить". У Міносвіти зазвичай пояснюють, що абітурієнти занадто активно приступають до процесу і система не справляється. В цьому році, щоб зменшити навантаження на ЕГЕБО, процес розбили на два етапи. Так, із 29 червня абітурієнти отримали можливість створити електронний кабінет, в який потрібно завантажити всі необхідні для вступу документи. А з 12 липня у цьому самому кабінеті почався процес подачі електронних заяв - право подавати паперові документи залишили лише невеликої категорії пільговиків.
Але дива не сталося - система електронного вступу, незважаючи на нове програмне забезпечення, з першого дня почала працювати з перебоями. ЕГЕБО час від часу видає помилки, абітурієнтам радять телефонувати в сервіс підтримки, куди додзвонитися практично неможливо, а 17 липня з бази взагалі зникли сотні заяв. Експерти починають говорити про зрив вступної кампанії, а Міністерство освіти намагається переконати всіх, що переживати не варто.
У листі від 14 липня Міносвіти наголосило, що під час реєстрації абітурієнтів в електронній базі з питань освіти виникають "технічні помилки", у зв'язку з чим дозволила абітурієнтам здавати іспити без реєстрації в системі, а інформацію про них вносити в базу вже після цього. У той же день МОН дозволило абітурієнтам, які отримали відмову в реєстрації електронних кабінетів з-за розбіжностей в реєстраційних даних, подавати заяви і документи в паперовій формі.
У понеділок, 17 червня, виявилося, що заяви абітурієнтів, у яких не відображався конкурсний бал, просто анулювали. І запропонували ще раз подати заяви. А вранці 18 липня на сайті державного підприємства "Інфоресурс" з'явилося повідомлення з назвою "Основні проблеми вступної кампанії 2017 року". В ньому більше трьох десятків питань, серед яких, наприклад, скарги на те, що через недосконалість системи вузи не можуть формувати рейтингові списки - доводиться все рахувати вручну. У системі немає показників держзамовлення, ні вступники, ні внз не можуть скасувати "сільський коефіцієнт", якщо він помилково зазначено в заяві. І ще десяток скарг, відповідь на більшість з яких - "питання найближчим часом буде вирішено виробником програмного забезпечення". Простіше кажучи, сирувата програма.
Як Табачник і Згуровський дипломи не поділили
На початку лютого цього року міністерство розіслало керівникам навчальних закладів лист, в якому попередило про те, що "у розпорядника ЕГЕБО виникли деякі труднощі у взаємодії з власником майнових прав на програмне забезпечення, за допомогою якого функціонує ЕГЕБО". Справа в тому, що з моменту створення електронної бази доступ до неї забезпечувався за допомогою програмного забезпечення, що належить приватній компанії. У приватні руки потрапляли не тільки відомості про все освітньому процесі в країні, але й живі гроші: вузи щороку платили за можливість користуватися системою, нав'язаної їм Міносвіти. У лютому минулого року прем'єр Арсеній Яценюк заявив, що за рік за доступ до даних ЕГЕБО державне підприємство "Інфоресурс" заплатило 13 млн грн. Дякувати ж і за створення "Инфоресурса", який є оператором електронної бази, і за ідею самої бази варто Дмитра Табачника, міністра освіти часів Віктора Януковича.
У липні 2011 р. Кабінет Міністрів прийняв постанову "Про створення єдиної державної електронної бази з питань освіти" (ЕГЕБО). Оператором бази стало ДП "Інфоресурс". Спершу планувалося, що основним завданням створення такої бази стане проведення вступних кампаній - система "Електронний вступ", яка діяла в країні до цього, не справлялася. Через пару років в базу почали додавати дані про школярів і навіть дошкольниках, включаючи інформацію про місце роботи батьків. Табачника тоді звинуватили в тому, що насправді система призначена для збору компромату на батьків напередодні виборів. В рамках створення бази навчальні заклади змушували купувати програмне забезпечення харківського ТОВ "Нові знання". Тобто держава начебто було власником даних, але отримати доступ до них можна було тільки за допомогою спеціального забезпечення, за використання якого потрібно було платити приватній особі. У 2012 р., приміром, вартість підключення одного робочого місця у вузі до бази становила понад 700 грн, власного інтерфейсу - 9 297 грн. Навіть після втечі з країни Януковича і його поплічників схема не змінилася: гроші за доступ до бази все так само йшли в приватні руки.
Між тим, в історії з ЕГЕБО є ще один цікавий момент. Злі язики подейкують, що до вирішення створити таку базу та ДП "Інфоресурс" Табачника підштовхнуло бажання взяти під контроль процес виготовлення дипломів, а також студентських та учнівських квитків. Справа в тому, що ще в 2007 р. Міносвіти підписало договір з ПРАТ "Науково-дослідний інститут прикладних інформаційних технологій", за яким інститут став адміністратором спеціальної бази даних інформаційно-виробничої системи "Освіта". Ця база необхідна для виготовлення учнівських і студентських квитків, а також дипломів. Як зазначають "Наші гроші", приватне підприємство отримало можливість друкувати дипломи та студентські завдяки патентів, захищає авторське право на виробництво таких документів. Такий собі міні-ЄДАПС. Власниками цих патентів виявилися п'ятеро працівників сфери освіти, найвідоміший з яких - екс-міністр освіти і ректор КПІ Михайло Згуровський. Між Табачником і Згуровським тоді розгорівся неабиякий конфлікт - за допомогою ДП "Інфоресурс" міністр мав намір ліквідувати монополію НДІ ПІТ. Однак у силу різних обставин міністр у підсумку від цієї ідеї відмовився.
Лише після перемоги Революції гідності НДІ ПІТ вдалося позбавити монопольного становища на ринку. Хоча підприємство досі продовжує укладати договори на використання системи "Освіта". І отримувати гроші за виготовлення документів. Так, за даними системи ProZorro, з 1 серпня 2016-го по 10 квітня 2017-го на виготовлення студентських та учнівських квитків у країні було використано 9,15 млн грн, з яких 4,53 млн дісталися саме Науково-дослідного інституту прикладних інформаційних технологій. У квітні цього року Антимонопольний комітет навіть наклав на підприємство штраф у розмірі 433 347 грн за зловживання монопольним становищем на ринку. Договори на виготовлення документів з НДІ ПІТ раніше укладає ДП "Інфоресурс" - навіть відділ забезпечення і реалізації фотокомп'ютерних документів про освіту держпідприємства розташований за тією ж адресою. що й інститут. І саме НДІ ПІТ стало переможцем тендеру на розробку програмного забезпечення для ЕГЕБО.
Найшвидші програмісти у світі
У Міністерстві освіти зізнаються: про розробку нового програмного забезпечення задумалися не для того, щоб зруйнувати створену ще Табачником схему, а тому, що в травні закінчувалося дозвіл власника софта на його використання. "Вже в листопаді розробники фактично не виконували роботи з адаптації системи, виходячи із завдань майбутньої вступної кампанії, оскільки чекали остаточного рішення про вибір розробників", - заявив два тижні тому директор департаменту МОН Олег Шаров.
Незважаючи на те, що вступна кампанія в країні стартує у липні, тендер на розробку програмного забезпечення для функціонування ЕГЕБО оголосили лише у січні, а переможця визначили у березні цього року.
Згідно з даними сайту ProZorro, Науково-дослідний інститут прикладних інформаційних технологій отримав за розробку програмного забезпечення 8,9 млн грн. У коментарях до умов тендеру, оприлюдненого ДП "Інфоресурс", потенційні учасники торгів прямо писали: розробити таке в такі стислі терміни просто нереально. Так, наприклад, на розробку техніко-робочого проекту за планом відводилося близько тижня. "Запропоновані тимчасові вимоги неможливо пояснити необхідністю Замовника, а їх виконання взагалі є неможливим з точки зору адекватності", - зазначено в одному з коментарів. Потенційних учасників тендеру обурили ще й величезні неустойки за зрив термінів реалізації проекту. Приміром, вартість прострочення на 15 календарних днів оцінювалася в розмірі 1 млн грн. Крім того, в коментарях неодноразово звучить думка про те, що всі умови прописувалися під конкретного переможця.
Як би там не було, створювати програмне забезпечення для бази з питань освіти довірили саме НДІ ПІТ. За місяць до початку вступної кампанії, 6 червня 2017-го, Міносвіти затвердило Протокол випробування програмного забезпечення, в якому було зазначено, що все готове до експлуатації. Правда, ніяких інструкцій про те, як працювати з новою системою, членам приймальних комісій не видали - інструкції почали розсилати відносно недавно, причому ці документи досі оновлюються кілька разів на день. У абітурієнтів та їх батьків система взагалі викликала подив, оскільки розібратися в ній досить непросто, а зміни вносити не можна - для того, щоб поправити в заяві хоч одну букву, потрібно звертатися до внз. Плюс до цього система регулярно видає повідомлення про проведення технічних робіт.
Ситуація з електронною базою з питань освіти до болю нагадує ще один "електронний реєстр століття" - систему е-декларування. Спершу її відмовилися сертифікувати, потім перезапустили, але система все одно не працювала. А адже заповнювати е-декларації зобов'язали не тільки міністрів і нардепів, але і всіх держслужбовців країн - усього близько 800 тис. чоловік. Люди цілодобово намагалися завантажити необхідні дані, але реєстру завзято показував дулю. А пізніше з'ясувалося, що писали її студенти мало не на коліні. Хто знає, не займалися написанням ПО бази з питань освіти ті ж самі студенти Київського політехнічного інституту, які працювали над системою е-декларування. Адже Михайло Згуровський досі причетний до діяльності НДІ ПІТ і досі займає посаду ректора КПІ.
Чого чекати абітурієнтам
Історія з е-декларуванням вилилася, за влучним визначенням інтернет-користувачів, "національний технічний ганьба". Історію з новим програмним забезпеченням ЕГЕБО успіхом теж не назвеш. Поки МОН та "Інфоресурс" рапортують, що нічого страшного не відбувається - всі проблеми оперативно вирішують, члени приймальних комісій намагаються розібратися з черговим "покращенням", абітурієнти з стосом паперів у руках штурмують виші, а батьки вступників п'ють валер'янку.
У Міносвіти вже заявили, що продовжувати терміни вступної кампанії не будуть. Хоча і визнали масштаб проблеми: перший заступник міністра освіти і науки Володимир Ковтунець заявив, що близько 40 тис. абітурієнтів не змогли подати заявки належним чином - їх виправляють в ручному режимі. При цьому чиновник зазначив, що проблема не в розробленому ЗА, а в неправильних діях ДП "Інфоресурс". Мовляв, там не розрахували потужність і система зависла. У той же час у приймальних комісіях дивуються: як бути, приміром, абітурієнтам, які зареєстрували заяви і роз'їхалися по морях. А тепер виявляється, що треба все переробляти заново.
Усіх учасників вступної кампанії турбує одне питання: якщо такі проблеми виникли на етапі реєстрації заяв, то чого чекати від наступного етапу - рекомендацій до зарахування та навчання за гроші держбюджету? Враховуючи те, що держзамовлення у цьому році скоротили майже на 21%, боротьба за бюджетні місця і без того розгорнеться неабияка. А "технічні проблеми" в системі - найпростіший спосіб приховати від громадськості "правильні рішення". До того ж, плутанина з конкурсними балами - а саме від них залежить, яке місце в рейтинговому списку займе абітурієнт і потрапить на бюджет - напевно в черговий раз дозволить підняти дискусію про те, чи хороша система "широкого конкурсу". Пам'ятається, саме Дмитро Табачник всіляко ратував за те, щоб скасувати ЗНО та повернутися при прийомі до внз до старих добрих іспитів.
