Нашу батьківщину не дадуть порвати: Звільнений Чийгоз виголосив сильну мова в Києві
"Ми не знали, що нас вивезуть до Анкари, тому що перше бажання всі ці роки було поїхати в Київ. Але, може, в цьому є певна символіка. Тому що один з лідерів тюркського світу на прохання нашого президента, на прохання нашого лідера Мустафа-ага, провів дуже серйозні переговори для нашого визволення. Я не можу порівнювати це з звільненням. Звільнення - це свобода, це те, за що боролися, і не тільки за свободу окремих осіб. це свобода мого народу, моєї землі, батьківщини, країни. А з переляку проводячи таку спецоперацію, інакше я це назвати не можу, коли на папері мене повинні відпустити додому, а мене вивозять без розпізнавальних знаків люди в балаклаві", - сказав він.
Чийгоз заявив, що в очах цих людей він "через три роки тому дізнався тих фашистів, які мене забирали і відвозять незрозуміло куди".
"До останнього ми не знали. В очах читалося, що у них немає на це бажання. У мене надія була, і тих, хто там сидить, надія, що ми всі вийдемо, тому що це несправедливо, це незаконно...", - розповів заступник голови Меджлісу.
Чийгоз зізнався, що незважаючи на це, не очікував, що його з Умеровим звільнення станеться так швидко.
"Коли ми вже опинилися на території Туреччини в повітрі, я зрозумів, чому вони зляться: бажання є, а можливості немає - їм не дадуть нас розірвати", - зазначив він.
"Це звільнення - це символізм... Наш народ відчув, що за спиною є сила, що нас не кинуть. Нашу країну і нашу батьківщину не дадуть порвати, що український народ зможе постояти за свою батьківщину, за свою незалежність... Мій народ, він не терпить, мій народ і це не виносив. Може бути тому нам у в'язниці і легше, адже ми знаємо, що наші діди-прадіди століттями не ставали на коліна, хоча і помирали", - заявив Чийгоз.
"Ось ми і на своїй землі... Ми дуже скучили. Ми тут, на своїй землі, ми вдома", - уклав він.
