Народні прикмети на 12 липня: як зустрічати середину літа

Свято Петра і Павла займає важливе місце, оскільки святий Петро вважається першим серед апостолів, їхнім пастирем, передає "ДС" з посиланням на Depo.ua.

Петро був одним з учнів Спасителя, але спочатку носив ім'я Симон. Його батько був простим рибалкою, і Петро займався аналогічним промислом. Ісус, покликавши Петра в учні, нарік його Петром, це ім'я в перекладі означає "камінь". Петро був покликаний разом зі своїм братом Андрієм. Він був свідком багатьох подій, які відбувалися в житті Ісуса. Його вважають першим папою Римським і засновником християнської церкви.

12 липня вшановується також пам'ять святого Павла. Він не входив в число 12 апостолів і прийшов до віри вже після вознесіння Христа на небо, так і не зустрівшись з ним. Павло увірував в Бога і став проповідувати християнську віру. Саме його послання складають більшу частину змісту всього Нового заповіту.

Святом Петра закінчується Петрівка — піст, який тривав протягом кількох тижнів. Цього поста не дотримувалися так суворо, як Великого та різдвяного посту. Запаси борошна і круп підходили до кінця, а до нового врожаю ще далеко. Тому під час косовиці та початку жнив сили підтримували скоромними стравами, особливо в найважчі робочі дні. Правда, в раціон вводили багато свіжої зелені, молодих овочів, картоплі та грибів. Варили зелений борщ, робили холодник (холодний борщ), голубці у молодому буряковому листі.

Свято Петра — дуже шановане серед українців. Це середина літа. До цього дня білили та чепурили будинок, ікони прикрашали свіжими рушниками, підмазували підлогу, білили і розмальовували піч. До церкви йшли у святковому одязі, дівчата плели вінки з волошок і маків. Петро і Павло вважалися покровителями скотарів, тому до свята для пастушків обов'язково пекли мандрики (мандриги) з сиру. У різних регіонах вони мали різні варіанти, але основною формою цієї випічки були пончики з пшеничного борошна, сиру, яєць, масла.

Після Петра вже переставала кувати зозуля, тому говорили: "Зозуля мандриком вдавилася". За легендою, вона була покарана. Колись їй вдалося вкрасти мандрик у святих, але він не приніс їй користі. Тепер після Петра зозуля мовчить. Почути кування зозулі після Петра вважалося поганим знаком, тому говорили: "Нехай зозуля кує до Петра, а на Петра мандриком вдавиться".

Розговлялися мандриками після повернення з церкви, роздавали їх дітям, які відвідували в цей день усіх родичів та сусідів. Вірили, що з'їдений на Петра мандрик буде рятувати людину від лихоманки протягом року.

Пастухи до свята зберігали незайману ділянку луки та ліси, де залишалася особливо соковита трава. Якщо на Петра корови, кози і вівці добре напасались, це має віщувати всіляке добро. Бички повинні добре набирати вагу, корови, кози і вівці — давати багато молока, і взагалі худоба після цього повинна була добре плодитися. Часто пастушки, зібравши вранці мандрики та інші продукти і вигнавши худобу на пасовищі, в обід влаштовували бенкет: розводили вогнище, смажили сало, діставали огірки, часник, хліб і їли все це, закушуючи мандриками.

Народні прикмети на 12 липня:

Двічі протягом дня дощ пішов — прикмета, що буде багатий урожай

Зозуля кує після Петрового дня — літо буде довгим, і зима настане нескоро

Листя з дерев починає опадати 12 липня — скоро осінь настане

Соловей після Петра ще кілька днів співає — зима почнеться після Покрови.