На ті ж граблі. Чому у вишах бум філологів, а не ІТ-лікарів

За даними Міністерства освіти, цьогоріч майже 1,5 млн випускників шкіл подали заяви для вступу у вищі навчальні заклади України, а найпопулярнішими спеціальностями серед абітурієнтів стали:

• філологія;
• право;
• менеджмент;
• комп'ютерні науки;
• середня освіта;
• журналістика;
• інженерія програмного забезпечення;
• психологія;
• маркетинг;
• економіка.

Незважаючи на те, що бюджетних місць на популярні спеціальності з кожним роком стає все менше (до прикладу, на бюджет за напрямком "Право" цьогоріч зарахували лише 869 вступників), вступити на них намагаються десятки тисяч абітурієнтів. Така ситуація є не новою. Протягом останніх років рейтинг фахів, які мають найбільший попит серед абітурієнтів, майже не змінюється. Тим часом у країнах західної Європи студенти найчастіше обирають вивчення IT-сфери, інженерії, електротехніки, біології, бізнес-інформатики, медицини та аналізу даних.

Зарплати у сферах, які обирають українські та західні студенти, також помітно відрізняються. За даними сайту з пошуку роботи work.ua, з популярними для українців з вищою освітою фахами — менеджер з продажу, SMM-менеджер, маркетолог, бухгалтер, юрист чи рієлтор — можна заробити до 18 тисяч гривень, тоді як компʼютерні інженери, IT-фахівці бізнес та системні аналітики заробляють щонайменше тисячу доларів на початку карʼєрного шляху, а з мінімальним досвідом — від $2,5 тисяч.

Обираючи повʼязану з технологіями спеціальність, можна працювати й на закордонні компанії дистанційно, отримуючи ще більші суми. Однак лише диплома в сучасних реаліях для цього недостатньо. Аби зацікавити як українського, так і закордонного роботодавця, потрібно регулярно займатися самоосвітою. "ДС" поговорила з експертами, аби дізнатися, чому українці досі орієнтуються на "спеціальності минулого", та в яких напрямках слід працювати, аби змінити ситуацію.

Хто потрібен Україні

Тенденцію орієнтиру на технології підтвердило і МОН. У проєкті Стратегії розвитку вищої освіти на 2021-2031 роки зазначено, що найпопулярнішими професіями майбутнього будуть спеціальності, повʼязані з технологіями, а також життям і здоровʼям людини, а саме:

1. Технології майбутнього: архітектор територій; фахівець з робототехніки; інженер-проєктувальник різного профілю; фахівець з 3Dдруку; розробник, диспетчер безпілотних апаратів; космогеолог.
2. ІТ-технології й дані: проєктувальник "розумного середовища", "розумних будівель"; програміст; аналітик даних; фахівець, аналітик з кібербезпеки; розробник технологій блокчейн; розробник віртуальної, доповненої реальності; фахівець з цифрового контенту; цифровий лінгвіст.
3. Екологізація виробництва та життя: екоаналітик у будівництві; фахівець з альтернативної (сонячної, вітрової тощо) енергетики; біоетик; ресайклінг-дизайнер; фахівці з "сіті-фермерства".
4. Здоров'я людини: біогенетик; біоінженер; біоінформатик; біофармаколог; телехірург, ІТ-лікар; медична сестра; фізіотерапевт; нейропсихолог.

Водночас професії, пов'язані із забезпеченням здоров'я, навчанням, наданням індивідуальних послуг та творчістю також залишаться актуальними, оскільки не можуть бути заміщені автоматизованими системами навіть із використанням штучного інтелекту.

Причинами таких змін МОН називало тенденцію до неоіндустріалізації, розвиток ІТ-технологій та екологічні проблеми, які у найближчі 5-10 років змінять ландшафт найпотрібніших професій.

Такої думки притримується і президент Володимир Зеленський. Він заявив, що з жовтня 2023-го Україна запустить Президентський університет — вищий навчальний заклад, який готуватиме "людей майбутнього", а програма у ньому буде трирічною — як в Європі. У виші навчатимуть інформаційним технологіям, кібербезпеці, штучному інтелекту, нанотехнологіям, аерокосмічним технологіям, біотехнології, науці про здоров'я, енергетичним технологіям, глобалізації та міжнародним комунікаціям. 

Чому українці обирають гуманітарні професії

Освітній омбудсмен Сергій Горбачов у коментарі "ДС" розповів, що цьогорічні показники є відображенням реального попиту на ринку вищої освіти. "Люди вважають, що ця (гуманітарна — ред.) спеціальність для них буде перспективною або бажаною. Я не можу судити, чому це відбувається, але, скоріш за все, — проводиться така профорієнтаційна, так би мовити, нативна робота. Зокрема й у медіа", — сказав омбудсмен.

Горбачов припустив, що причиною може бути й поганий рівень математичної середньої освіти в Україні. Так, понад третина учасників ЗНО цьогоріч не подолали мінімальний поріг у 10 тестових балів. "З математикою у нас, мʼяко кажучи, не дуже, а на IT-спеціальності потрібно складати іспит. Туди йдуть ті, хто почувається впевнено у математиці, а результати ЗНО цього року з цього предмету досить сумні", — зазначив омбудсмен.

Горбачов сказав, що випускники обирають ті предмети, які можуть скласти. Як наслідок — з гуманітарними предметами у сертифікатах ЗНО неможливо вступити на технічну спеціальність. Омбудсмен вважає цю проблему достатньо складною — як економічно, так і профорієнтаційно, адже це означає, що школярам погано пояснюють перспективи у тій чи іншій професії.

З омбудсменом погоджується і завідувачка відділу досліджень демографічних процесів Інституту демографії Ірина Курило. У коментарі "ДС" вона зазначила, що попри те, що конкурс на компʼютерно-технічні спеціальності зростає, право, менеджмент, журналістика, психологія та філологія все одно займають топові місця серед випускників шкіл. На її думку, це повʼязано з популярним в Україні кліше про те, що "діти переважно гуманітарії". Експертка вважає, що накладають його батьки та вчителі. "Якщо у дітей не дуже складається з математикою, фізикою чи хімією, вони воліють піти на спеціальності, які вважають гуманітарними", — зазначила експертка.

Серед інших причин завідувачка називає стереотипи, вплив батьків та погане викладання точних наук у загальноосвітніх школах. Саме через це, на думку Курило, випускники не наважуються складати фізику та хімію на ЗНО. "Ухил на гуманітарку, ще починаючи з 90-х років, незважаючи на потреби ринку праці, продовжується", — підсумувала Курило.

Аби побороти цю тенденцію, потрібно проводити інформаційно-просвітницьку роботу, скорочувати бюджетні місця на гуманітарні спеціальності, вважає експертка.

Згідно з дослідженням аналітичного центру Cedos від 2020 року, значну вагу у прийнятті рішень українськими випускниками грають спроможність оплачувати навчання, престижність університету в суспільстві, зручність добиратися до нього від батьківського дому та бажання вчитися з друзями. За результатами опитування, найчастіше мотивацією для отримання диплому була майбутня робота з високою оплатою (59%) та опанування знань та навичок, що будуть необхідними для обраної професії (45%).

Проте на рішення також впливали й не пов'язані з навчанням причини, наприклад, бажання отримати досвід студентського життя (16%), переїхати в інше місто (10%) або на цьому просто наполягла родина (11%). При цьому вплив школи на вибір вищої освіти вважають невеликим, попри профорієнтаційні тести та зустрічі з представниками вишів. У своїх висновках центр порадив професійно-технічним вишам покращити комунікацію з закладами середньої освіти.

Потреба в самоосвіті

HR-експертка Тетяна Пашкіна вважає, що в Україні зараз існує багато професій, за якими ще не існує навчальних програм вищої освіти, але які добре оплачуються. Зокрема, це діджитал-маркетологи та 3D-журналісти, які вміють працювати з технікою, "яку ще не бачили в інституті журналістики". "Тоді роботодавець бере випускників курсів, які вивчили щось онлайн, які пройшли сертифікацію, тому що інших варіантів просто немає. Але дивиться, чи є у нього бекграунд, з якого він буде рости далі, або це базис, з якого людина стартує", — вважає Пашкіна.

Водночас, за її словами, у професії продавця-консультанта диплом не потрібен, але він стане у нагоді, якщо людина дійде до менеджерської позиції, адже людина без диплома не може керувати персоналом. "Немає диплома —немає системності сприйняття, немає базису, щоб людьми керувати системно, і ось тоді потрібна вища освіта", — вважає експертка.

Крім того, багато IT-професій також потребують додаткової самоосвіти, адже диплому економіста/інформатика/фінансиста/інженера програмного забезпечення буде недостатньо для того, аби працювати у масивному аналізі даних. Цю професію можна опанувати самостійно, але саме через те, що українські виші цій науці не вчать, фахівців не вистачає і зарплати на ринку для неї високі, а конкуренція — низька. Як наслідок, українці, які ще 10 років тому обрали гуманітарну освіту, зіштовхуються з фінансовими проблемами, проходять курси та йдуть працювати в IT, діджитал чи веб-дизайн. 

Ситуація за кордоном

У США дипломи з медицини та бізнес-спеціальностей складають понад третину усіх документів про вищу освіту, які видаються за рік. В обох сферах спостерігається значний попит, що полегшує студентам працевлаштування після отримання освіти. Також ці сфери в Америці пропонують великі перспективи як у сфері оплати праці, так і в карʼєрному зростанні. Далі за популярністю йдуть суспільні науки та історія, інженерна справа, біологічні науки, психологія, комунікації та журналістика, компʼютерні та інформаційні науки.

Своєю чергою, Швейцарія має два типи найпопулярніших університетів: орієнтовані на фундаментальні дослідження та федеральні політехнічні інститути. За ними йдуть університети прикладних наук, які є більш практичними і останнім часом приваблюють все більше та більше студентів. Тим часом експерти з Китаю стверджують, що найпопулярнішими спеціальностями є інженерія, технології, інформатика, інформатика, бізнес та менеджмент, медицина, економіка, право та машинобудівництво. Схожа тенденція спостерігається й у рейтингу фахів німецьких університетів.

За звітами, планами та програмами Україна також націлена проводити роботу, аби збільшити кількість технофахівців в Україні, але поки ані високи зарплати, ані інші перспективи не стимулюють підлітків посилено вивчати математику. Ситуація може змінитися з підвищенням рівня профорієнтаційної роботи з учнями та якістю викладання точних наук у середній школі.