Мультяшна зрада. Заплюють чи ура-патріоти "Руслана і Людмилу"
Днями в Мережі з'явився трейлер мультфільму про Руслані і Людмилі, який знімає анімаційна студія Animagrad (Film.ua Group). В український прокат картина має вийти в березні наступного року. Назва стрічки кілька разів змінювали: спершу вона називалася "Руслан і Людмила", потім - "Викрадена принцеса", в результаті поки що зупинилися на варіанті "Викрадена принцеса: Руслан і Людмила".
Історія мультфільму почалася ще в 2013-му - тоді було оголошено про розробку проекту "Руслан і Людмила" за однойменною казкою Олександра Пушкіна. Продюсер Єгор Олесов заявив, що це - нове прочитання класики. Історія відбувається у часи прекрасних принцес, відважних лицарів і чаклунів. Мандрівний артист Руслан закохується в дочку київського князя Володимира Людмилу. Як водиться у казках, між молодими людьми негайно спалахує пристрасть, але не тут-то було: Людмилу нахабно краде злий чарівник Чорномор. І Руслану, звичайно ж, не залишається нічого іншого, як вирушити на пошуки коханої. Як і в оригінальній казці, тут є вчений кіт. Крім того, стараннями сценаристів з'явився літописець Нестор у якості одного головного героя, а також шкідник Хом'як Вінницький і навіть синичка Юлька.
Проект повинен був бути готовий в 2014-му, малювали його в 2D. Але в підсумку концепцію переглянули, вирішили створювати мультик в 3D і позиціонувати його як міжнародний проект - фільм знімали на англійській, а характери персонажів допомагали розробляти голлівудські консультанти. Може бути, тому критики і зазначають: герої українського мультика дуже схожі на продукцію заокеанських мультиплікаторів. При цьому в більшості випадків таку схожість скоріше схвалюють - мовляв, наші-то, виявляється, "не гірше Діснея можуть". Незважаючи на те що картина ще в розробці, права на її прокат вже продані в більш ніж 30 країн, включаючи Китай, Францію, Польщу, Німеччину.
У минулому році мультфільм став переможцем дев'ятого конкурсного відбору Держкіно: при загальному бюджеті в 95 млн грн державне фінансування складе 19,5 млн грн (майже 20%).
В український прокат стрічка має вийти в березні, а герої казки будуть говорити голосами зірок вітчизняного шоубізу. Так, Руслана озвучив Олексій Завгородній, більше відомий як Позитив з дуету "Время и стекло". Міла буде говорити голосом напарниці Позитиву по дуету - Наді Дорофєєвої. Сергій Притула озвучив Нестора-літописця, Юрій Горбунов - кота вченого, а Олег Михайлюта (Фагот) - чародія Фіна.
Трейлер нового мультика представили кілька днів тому і порцію зради його творці вже встигли відтяти. Причому претензії до творцям найрізноманітніші: кого-то, приміром, обурює наявність бороди у князя Володимира - автентичні портрети правителів Київської Русі свідчать, що ніяких борід вони не носили. Втім, і до хештегу #НеКрадітьНашихПринцес при бажанні теж можна причепитися - звідки принцеси в Київській Русі.
Проте питання з бородою - найбезпечніший. Куди більше критиків зачіпає той факт, що стрічка знята за казкою Пушкіна. Невже не можна було щось українське знайти? Тут доречно буде згадати, що та ж студія Animagrad працює над анімаційною картиною "Мавка", де українського колориту - хоч відбавляй. Але на Пушкіна критики не зупиняються. Творців дорікають в тому, що їх герої носять зовсім не українські імена (усі пам'ятають історію про Лізу та Ірині Фаріон?), музика в мультику теж не українська, так і знятий він на англійській - про якому українському мультфільмі мова? І це в Мережу тільки трейлер виклали, а скільки гнівних коментарів буде після прем'єри - уявити складно. Мовляв, українського занадто мало, знову нас обдурили і краще взагалі нічого не знімати, ніж Пушкіна рекламувати.
Частина з критичних зауважень дійсно не позбавлена сенсу. Але огульне хаяння проекту в черговий раз підтверджує: українцям складно уявити собі, що зроблені нашими фахівцями проекти можуть бути комерційно успішними і на батьківщині, і в інших країнах. А для того щоб проект був успішним, доводиться діяти за канонами жанру. У минулому році фурор в Україні справив мультфільм "Микита Кожумяка" - перший український анімаційний фільм у 3D. Ось тільки захоплені відгуки в пресі не зробили стрічці касу - при бюджеті в $4 млн картина зібрала в українському прокаті $0,44 млн. Все ж касові збори склали $1,98 млн. тобто левову частку коштів картина заробила за кордоном, але і це не дозволило творцям навіть окупити стрічку, не кажучи вже про прибуток. Тим часом з-за хронічної нестачі коштів над картиною працювали близько 10 років.
Бюджет "Руслана і Людмили" - близько $5 млн. За ці гроші творці намагаються вичавити і своїх героїв, і з технічних засобів максимум. Оскільки кіно - це не тільки "душі", це ще, як б прикро не було, про гроші. Наприклад, бюджет мультика "Заплутана історія" про Рапунцель, на головну героїню якого підозріло схожа українська Міла, становить $260 млн. Для наших кінематографістів - нечувані гроші. Але навіть з тим мізерним бюджетом, якими володіють українські аніматори, вони намагаються зробити конкурентний продукт, на який підуть не тільки в Україні - пустити чергову сльозу під пісню "Рідна мати моя", але і в інших країнах світу, де весь цей національний колорит - як не прикро визнавати - може виявитися зовсім не до місця. Добре, якщо після перегляду картини діти погуглят, де це - Київ і в якій країні він знаходиться.
Адже Тут проблема ще в тому, що картину знімають не для дорослих, які зазвичай вимагають від кіношників "надіти все красиве відразу", а для дитячої аудиторії. А їй потрібна яскрава красива історія, зрозуміла дітям різних вікових груп, народностей і соціальних груп. Залучення до озвучці солістів дуету "Время и стекло" теж хід, спрямований на залучення дитячої та юнацької аудиторії, - як би не крутили носом борці за "правильну українську музику", саме проекти на кшталт "Час і скло" сьогодні збирають зали. Тобто ніякої крамоли в мультику-то і немає. Зняли історію по Пушкіну? Так он на підході Мавка - історія кохання лісової мавки з Лукашем, створена за мотивами п'єси Лесі Українки.
Простіше кажучи, мультики різні потрібні, мультики різні важливі. Особливо якщо ми хочемо, щоб наша кіноіндустрія почала приносити плоди - як культурні, так і фінансові. А брак патріотизму - питання спірне і дуже доросла. Іноді куди патріотично зробити стрічку, з якої мільйони людей по всьому світу дізнаються про існування Києва, ніж зняти ура-патріотичну стрічку, нецікаву навіть українцям. У століття цифрових технологій і фактичної відсутності кордонів робити ставку на українське потрібно з тонким розрахунком. Якщо ми, звичайно, хочемо зробити собі ім'я.
