ДНР в Києві. Як з'явився "ларьок" біля Десятинної церкви

Шевченківський райсуд Києва обрав запобіжний захід у вигляді арешту на 60 діб з альтернативою внесення застави в розмірі 2,2 млн грн для Олексія Шемотюка і Олександра Горбаня, яких підозрюють у спробі підпалити незаконну будову поряд з фундаментом Десятинної церкви. Шемотюк і Горбань - архітектори. У соцмережах моментально з'явилися заклики "Свободу архітекторам", а широка громадськість в черговий раз задумалася про долю Десятинної церкви. Вірніше, про те, чому ось уже десять років поруч з фундаментом першого в Київській Русі кам'яного храму стоїть споруда, гордо іменується Володимиро-Ольгинским храмом Десятинного монастиря Різдва Пресвятої Богородиці (УПЦ МП).

Відбудувати Десятинку

Про те, що робити з фундаментом Десятинної церкви, археологи, історики, архітектори і чиновники сперечалися не один десяток років. У більшості випадків суперечки йшли про те, чи накривати фундамент церкви або створити тут музей. Але ідея "відбудувати Десятинку" не покидала уми діячів культу - мовляв, неодмінно потрібно звести на цьому святому місці храм. На державному рівні про зведення храму заговорили в 2000-му - за підписом президента Леоніда Кучми з'явилося розпорядження "Про першочергові заходи щодо відродження церкви Богородиці (Десятинної) в Києві". Тоді історики і археологи в один голос заявили, що відбудувати храм не можна - немає документів, на підставі яких можна було б відтворити вигляд храму. А значить, будь-яке будівництво нової Десятинної церкви буде фальсифікацією. До того ж у столиці сотні пам'яток, які дійсно потребують термінової реконструкції. У 2004-му Кучма підписав розпорядження про музеєфікацію залишків церкви. А вже в 2005-му про те, що потрібно відбудувати храм, заговорив новий президент - Віктор Ющенко. У цьому ж році столичний голова Олександр Омельченко доручив розпочати роботи з проектування та будівництва Десятинної церкви. Тоді ці роботи оцінили в 90 млн грн.

Тоді ж на фундаменті почалися розкопки. Незважаючи на обурення громадськості, про зведення нової Десятинної церкви почали говорити, як про вже доконаний факт. У Мінкульті, щоправда, зазначали, що стан залишків храму дозволяє лише в загальних рисах зрозуміти його структуру, відомі функціональне призначення окремих частин храму, кількість куполів, місце розташування окремих елементів та прикрас. Але прихильники відродження Десятинки проблем в цьому не бачили. Мовляв, можна просто побудувати храм в тому стилі, в якому будували в ті часи. Були навіть ідеї звести церкву на палях, щоб залишити фундамент відкритим. Але найголовнішим стала суперечка про те, кому повинна належати відбудована Десятинка. Голосніше за всіх права на місце, звідки на Русі пішло православ'я" заявляла УПЦ (МП). Археологічні розкопки на місці пам'ятника затягнулися, чиновники вирішувати долю гіпотетичного храму не поспішали, активісти протестували проти будь-якої забудови, так що представники УПЦ (МП) вирішили взяти справу в свої руки.

Від намету до мармуру

В 2007-м поруч з розкопками фундаменту Десятинної церкви з'явилася непримітна намет. За запевненням представників УПЦ (МП), спершу в скинії (пересувному храмі) планували відслужити лише одну літургію - якраз до Великодня. Але тут сталося диво: після вечірнього богослужіння у храмі з'явилася Богородиця. І тоді священики вирішили, що треба залишатися. Так що намет обшили металом. Через три роки на цьому місці вже красувався дерев'яний храм. Поки археологи копалися в землі, а чиновники думали, будувати щось на місці або не будувати, на намоленому місці як-то сам собою виник Десятинний монастир Різдва Пресвятої Богородиці - рішення про це було прийнято на засіданні Священного Синоду УПЦ у 2009-м. Влітку 2012-го дерев'яний храм обклали камінням і мармуром. Простіше кажучи, застовпили місце. На сайті монастиря чітко зазначено: "Наше з вами завдання відродити Великий оплот Християнства, відродити свою культуру і національну самосвідомість, так як Десятинна церква є свого роду барометром життя нашої держави! Відродивши велику святиню, Господь простить нам гріхи, і ми побачимо, як розквітне наша Православна країна!"

Про те, що храм зведено без будь-яких дозвільних документів, не перший рік говорять і політики, і громадські активісти. Церковнослужителі не просто захопили шматок землі - вони ще й незаконно користуються електрикою, самовільно підключившись до міських мереж. Але міська влада "ларьок", як охрестили монастир в соцмережах, вперто не помічали. Навіть більше: у свій час ключі від воріт, через які можна було потрапити на розкопки фундаменту Десятинки, зберігав настоятель монастиря архімандрит Гедеон (Харон).

У лютому 2011-го в столиці оголосили конкурс на кращу концепцію "відновлення Десятинної церкви". Конкурс пройшов з купою скандалів і фактично нічим не закінчився. В кінці 2011-го представник президента Януковича в Раді Юрій Мірошниченко зареєстрував законопроект "Про відродження унікального Символу православ'я - церкви Богородиці (Десятинної) у місті Києві". Згідно з документом до 2013-го мала бути відбудована церква (до святкування 1025-річчя хрещення Київської Русі), а в 2015-му планувалося відкрити Національний православний комплекс - якраз до 1000-річчя Успіння Святого рівноапостольного князя київського Володимира.

У 2012-му храм намагалися спалити - тоді споруди сильно постраждали, але через рік храм знову освятили. Ніхто толком не знає, як так вийшло, що прямо між Історичним музеєм і фундаментом Десятинної церкви виникло культова споруда.

І розбиратися з цим на рівні міської влади ніхто не поспішає. Ще восени 2012-го голова Київської міськдержадміністрації Олександр Попов заявив про те, що каплицю забетонували незаконно. Після візиту в монастир Державна архітектурно-будівельна інспекція дала церковникам 10 днів для "разбетонирования". Але віз і нині там. До того ж ще з 2011-го поруч з храмом стоять звичайні будівельні вагончики. Злі язики кажуть, що в цих вагончиках ченці цілком успішно торгували трунами.

Змагання патріархатів

По правді кажучи, в історії з Десятинною церквою відзначилася не лише УПЦ (МП), міцно застолбившая за собою намір якщо вже не відбудувати Десятинку, так хоч поряд примоститися. Оскільки шанси УПЦ (КП) на свою церкву на місці Десятинки невеликі, там вирішили відрізати місце неподалік. У 2002-му УПЦ (КП) для експлуатації та обслуговування адміністративних і господарських приміщень були передані будинки у провулку Десятинному, 3 і 5. Але церковники вирішили знести історичні будівлі і звести сучасний комплекс будівель з житловими приміщеннями і приміщеннями службового призначення. Незважаючи на численні акції протесту і навіть судові рішення, будівництво все ж завершили.

Сьогодні тема відродження Десятинної церкви відійшла на другий план. Хоча в УПЦ (МП) не приховують, що з їх боку тимчасове затишшя. І переносити монастир вони теж не мають наміру - незважаючи на те, що звели його самовільно. По суті, стоїть у нас в центрі Києва така Десятинна церковна республіка - і ніхто її не чіпає. Навіть більше: за спробу зіпсувати незаконно встановлене майно можна ще й за ґрати загриміти.