Між свободою слова та нацбезпекою. Чи зможе Ткаченко регулювати Telegram
Міністр культури Олександр Ткаченко заявив про необхідність регулювання Telegram-каналів. "ДС" розібралась, чи є майбутнє у таких ідей і чи дійсно для Telegram немає місця в Україні
Telegram – месенджер, боти, інформування та всі, всі, всі
Складно собі уявити українця, на смартфоні якого не встановлений додаток Telegram. По-перше, в Telegram є величезна кількість каналів медіа, за якими українці активно стежать, особливо зросла його популярність для споживання новин з початком війни. Понад 60% українців читають новини саме через Telegram – бо це швидко, зручно і спосіб отримання інформації позбавлений будь-яких алгоритмічних впливів. По-друге, українські можновладці активно використовують Telegram для інформування про свою роботу.
Окрім того, в Telegram є безліч ботів й каналів – корисних й не дуже. Це й чат-бот єВорог, за допомогою якого рекомендується повідомляти про пересування ворожої техніки, це канали для оповіщення про повітряну тривогу чи повідомлень від управлінь цивільного захисту.
Іще одна функція Telegram – це месенджер, який сам засновник проекту Павло Дуров називає захищеним. Хоча насправді він таким не є, принаймні у його функціях по замовчуванню відсутня головна опція безпечного месенджера – наскрізне шифрування повідомлень (воно присутнє лише у секретних Telegram-чатах).
Публічні дискусії: чи є місце Telegram в Україні?
Попри не дуже добру репутацію месенджера серед фахівців з безпеки, він є дуже популярним серед українців, які використовують його і для споживання контенту, і для обміну повідомленнями. Наразі неможливо оцінити, яка частка українців лише читає через Telegram новини, а яка використовує його як месенджер. Проте не лише надійність цього месенджера викликає сумніви. Окремі питання є до незрозумілого зв’язку з російською владою його засновника Павла Дурова, до монетизації та до багатьох інших його характеристик.
В Україні останнім часом активізувалися дискусії щодо Telegram – це безневинний месенджер, створений успішним бізнесменом Павлом Дуровим, який, будучи вимушеним продати свою частку у "ВКонтакте", своєю місією вибрав створення надійного й захищеного інструмента комунікації (приблизно такий наратив просуває команда засновників проекту)? Чи все ж це шпигунський додаток, якщо не створений у співробітництві із спецслужбами ворожої для нас країни, то, принаймні, такий, який може сприяти їхній роботі та переслідуванню українців?
Обговорення цих питань розпочалося із допису засновника Petcube Ярослава Ажнюка про необхідність заборонити Telegram в Україні.
Приховані обличчя Telegram
Аргументи, наведені Ажнюком, насправді давно відомі ІТ-експертам й тому, хто давно стежить за Telegram. Зокрема, наріжними є такі питання:
- чи дійсно Павло Дуров не має стосунків із російськими спецслужбами? Адже Telegram спочатку в Росії заблокували, а потім не лише відмовилися від блокування, а й навіть Роскомандзор створив свій канал на платформі — так само, як і провідні пропагандисти і представники влади.
- чи можуть російські служби читати повідомлення у Telegram? Окрім згаданого вище наскрізного шифрування, яке Telegram не використовує за замовчуванням, відкритим для додатку є лише код мобільних додатків, а код серверної частини закритий, то ж які там "баги" чи "програмні закладки" (приховані способи втручання в переписку користувачів) є, оцінити неможливо.
- за які гроші Telegram існував до появи платних функцій та реклами? За 8 років існування, розробки й забезпечення існування додатку на нього витратили величезні кошти, і чи вистачило на це отриманих від продажу "ВКонтакте" мільйонів – сказати складно. В тому числі через непублічність багатьох процесів, пов’язаних із Telegram.
Власне, ця непублічність є іще однією великою проблемою для Telegram.
Telegram на світовій арені
У Telegram були складнощі з роботою в інших країнах світу.
До прикладу, німецьке міністерство внутрішніх справ розглядало блокування додатку через поширення забороненого контенту, мови ненависті та персональних даних. Ця заява прозвучала після того, як компанія Telegram отримала штраф через відсутність офіційного представника Telegram у Німеччині.
Минулого тижня у Бразилії заблокували Telegram рішенням суду через те, що цю платформу використовували екстремісти для організації нападів на школи.
А ось у Індії восени 2022 року Telegram за рішенням суду розкрив дані винних у порушенні авторських прав та поширенні піратського контенту.
Як Міністерство культури планує "регулювати" Telegram
До дискусії про Telegram в Україні долучився міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко. У інтерв’ю "Інтерфакс Україна" міністр наголошував, що проблема Telegram полягає у тому, що він "створив у собі спільноту, яка закрита від суспільства, тоді як усі медіа, що підпадають під закон "Про медіа", відкриті, відомі їхні власники, є певна звітність".
Додатковими проблемами Telegram Ткаченко назвав російську активність, відсутність зворотного зв’язку, і, як наслідок – заявив про необхідність його регулювання. На додачу до цього, Ткаченко зізнався, що адміністрація сервісу не йде на контакт із представниками української влади: "вони перебувають повністю поза зоною регулювання".
Ще за рік до початку війни ми розповідали про марні спроби української влади викрити власників анонімних проросійських Telegram-каналів. Тоді ситуація не завершилась ні блокуванням, ні озвученням імен адміністраторів цих каналів. Деякі з них, до речі, працюють й до цього часу, поширюючи проросійські наративи – наприклад, "Легитимный" чи "Сплетница".
Уже після початку війни в СБУ розповіли, що спецслужбам доволі складно добитися реакції від адміністрації Telegram, яка далеко не завжди реагує на запити з боку урядових структур.
Останнє дослідження популярності Telegram-каналів в Україні, проведене Інститутом масової інформації, показало, що у десятці найпопулярніших в країні каналів є анонімні й ті, які відверто працюють на ворога. Серед них, до прикладу, канал Шарія чи популярний пропагандистський "Инсайдер UA".
Що робити з Telegram в Україні
При розмові про регулювання Telegram в Україні його варто розглядати у всіх проявах та втіленнях.
Нинішня значимість Telegram в Україні для медійного ринку й використання його в якості офіційного способу інформування та взаємодії з людьми створило таку ситуацію, що сьогодні практично неможливо заблокувати Telegram для звичайних людей, в тому числі через відсутність альтернатив. Можна спробувати баланс між шкодою цього інструменту і його користю, яка зросла з початку війни. Але чи врівноважені перше й друге – оцінити складно, адже достеменно невідомо, як працює Telegram.
Наративи щодо "регулювання Telegram", озвучені Олександром Ткаченком, були б логічними у 2020 чи у 2021 році: до війни могли б існувати якісь компроміси щодо використання та регулювання Telegram в Україні. Натомість повномасштабне вторгнення не залишило варіантів. Тим більше, що й сам Ткаченко, і представники спецслужб не приховують, що інструмент існує поза законодавчим та регуляторним полем, а компанія-власник не особливо охоче реагує на звернення з боку української влади. Досвід інших країн показує, що це загальна політика Telegram у світі.
Тому не про "регулювання", податки чи боротьбу з анонімними каналами варто говорити міністру культури, а про те, що у воюючій країні варто знайти (або створити) альтернативу цьому популярному інструменту читання новин та важливих оповіщень. І, можливо, варто самому Ткаченкові відмовитися регулярно оновлювати власний Telegram-канал, прямо чи опосередковано використовуючи інструмент, до якого є море запитань, у офіційній комунікації. І таким чином пригадати, що у назві посади звучить не лише "міністр культури" але й "інформаційної політики".
