По слідах "Аполлона". Як, коли та навіщо людство повертається на Місяць

Цю дату відкладали п’ятдесят років. В період з 1969 по 1972 роки на Місяці побувало 12 астронавтів, включаючи, звісно, Ніла Армстронга та Базза Олдріна, які це зробили першими, але не включаючи Майкла Коллінза – бо він у липні 1969 року залишався у місячному модулі на орбіті супутника Землі і на поверхню не спускався (уявляєте, як воно – бути Майклом Коллінзом? Або Джеймсом Ловеллом, який літав на Місяць двічі, але в обох випадках "чекав у машині"?). Здавалося, вже у вісімдесятих на Місяці будуть збудовані якщо не колонії, то як мінімум перше поселення з салуном та банком. Але — не сталося. Радянський Союз здався і вийшов з гонки – совєти так і не змогли побудувати достатньо велику ракету, яка б змогла доправити на Місяць радянських космонавтів – щось типу американського "Сатурна-5". Але те, як раптово Америка втратила будь-яку зацікавленість до Місяця, породило багато теорій змови – досі можна знайти в інтернеті "стенограму" переговорів астронавтів про НЛО над Місяцем або докази існування там військових баз чужинців. Насправді причина вкрай банальна: гроші. Тільки "Аполон-11" вартував Штатам 4% річного бюджету, а тут ще війна у В’єтнамі, виборці взагалі перестали цікавитись космосом, зосередившись на земних проблемах, тож Ніксон прийняв рішення програму прикрити – і це при тому, що вже було побудовано три нових "Сатурна", готових до старту. Ну а далі – то криза, то не на часі, то епідемія – все було не до того.

Не можна сказати, що людство взагалі відмовилось від мрії про Місяць — свої кораблі до нього відправляли Китай, Індія, примудрився розбити об поверхню супутника свій апарат навіть Ізраїль. Але людей більше там не було. І от раптом США обіцяють висадити нових астронавтів на Місяць у 2024 році (зараз дату перенесено як мінімум на 2025 рік), а Китай планує висадитись на супутник Землі у 2030 р. Що буде з китайською програмою поки невідомо, обережніше треба обирати партнерів. То був спільний проєкт з Росією, а оскільки РФ свої космічні кораблі може відправити хіба що навздогін воєнному, китайцям доведеться справлятися самостійно. А от американська програма повторного завоювання Місяця стартує на наших очах: днями в NASA оприлюднили офіційні дати запуску першого етапу, місії Artemis I, або як нам звичніше після роману Енді Вейера – "Артеміда I".

Рекордно велика та фантастично дорога ракета SLS (Space Launch System) з космічним кораблем Orion стартує з Землі в одну з цих дат:

• 29 серпня о 8.33 ранку EDT (15.33 за Києвом), двогодинне вікно запуску, посадка 10 жовтня
• 2 вересня о 12.48 EDT (19.48 за Києвом), двогодинне вікно запуску, посадка 11 жовтня
• 5 вересня о 17.12 EDT (00.12 6 вересня за Києвом), 90-хвилинне вікно запуску, посадка 17 жовтня.

Залежно від дати запуску політ продовжиться від 39 до 42 днів. В який саме день злетить SLS, буде залежати від погодних умов та техніків, які зараз перевіряють системи та закінчують налагодження ракети після "генеральної репетиції" пуску у червні, яка таки виявила невеличкі проблеми. Сподіваємося, встигнуть. Якщо ж ні, запуск доведеться перенести мінімум на середину жовтня – деякі системи, зокрема, система самознищення ракети у випадку невдалого старту, потребують перезавантаження та заміни елементів живлення, що неможливо зробити на стартовому майданчику. Тож тоді SLS перевезуть в ангар і все почнеться спочатку. Але будемо сподіватися, що все вдасться, і SLS таки виведе Orion на потрібну траєкторію.

Хоча здавалося б – чого чекати? Вже ж були там не раз, багато що знаємо і "Артеміда" не обіцяє якихось вибухових сенсацій. Здається, в NASA теж всіма силами намагаються додати трохи перцю в цю історію, щоб привернути більше уваги. В серіалі "Заради всього людства" (дуже цікава альтернативна історія) використано багато фактів з реальних подій, але фантастична складова як раз в головному: до сьогодні на Місяці були виключно білі чоловіки. Тож в NASA одразу порекомендували білим чоловікам розслабитися, адже тепер на Місяць може потрапити тільки жінка та чоловік з іншої раси.

Звісно, не в межах Artemis I – цей запуск буде безпілотним, і навіть не в Artemis II. Перший політ, що має стартувати через місяць, буде повністю автономним. Другий – керованим, в "Оріоні" вже розміститься екіпаж, але він буде точнісінькою копією першого – без висадки на Місяць. А от Artemis III стане першим візитом на поверхню за останні 50 років. Тут є деякі нюанси, наприклад, за правилами NASA, нова ракета може нести модуль з екіпажем тільки через декілька автономних стартів без жодної помилочки. Але хто ті закони придумав, той може і відмінити, тим більше для SLS. Цю велетенську ракету почали будувати у 2011 році і сьогодні в NASA її часто називають найбільшою за вантажопідйомністю за всю історію космонавтики. Хоча за заявленими характеристиками у своїй максимальній комплектації (є три версії оснащення) SLS виводить на низьку опорну орбіту 130 метричних тон, а вищезгаданий "Сатурн-5" у місії "Аполон-17" виводив 140 метричних тон, тож скромніше буде сказати "найпотужніша із нині існуючих". При конструюванні SLS використовувалися технології Space Shuttle, тож щодо її надійності сумнівів немає, та й Orion вже бував у космосі, штука надійна. Тому Artemis IІ дуже ймовірно полетить за графіком і вже з астронавтами на борту. От щодо третьої місії питань ще дуже багато – новий місячний скафандр, через який знову посварилися Маск та Безос, досі не готовий, і буде завершений у кращому випадку у 2025 році, не побудовані місячні ровери, та що там казати – поки не зрозуміло, чи буде готовий до місії у 2025 року Starship – корабель Space X, який буде відповідати за посадку на Місяць. Але час ще є, то поки чекаємо першого етапу, від якого далі будуть залежати всі інші.

Виникає законне питання – а навіщо взагалі і чого чекати? Що там, на Місяці, може бути такого цікавого чи корисного? Найчастіше у відповідь можна почути – корисні копалини. Мовляв, рано чи пізно ми почнемо видобувати у космосі щось нам дуже потрібне (певно, всі чули про "золоті" астероїди), то чому б не на Місяці. Сьогодні у космічному центрі Ліндона Джонсона, Г’юстон, штат Техас, зберігається 382 кг місячної породи – здобуток усіх місячних місій США. До речі, всі радянські апарати доставили на Землю аж 326 г реголіту. Тому не дивно, що місячний ґрунт, який можна побачити в музеї космосу у Житомирі (18 часточок вагою 9 мг), то подарунок NASA, а не радянське надбання. У 2020 році ще біля 2 кг місячної породи доставив на Землю китайський апарат "Чан’е-5" — скільки точно, китайці не розповідають. У 2018 році на аукціоні Sotheby’s три частинки ґрунту, доставлені на Землю апаратом "Луна-16" у 1970 році, були продані за 855 тис. доларів. Ви теж знову подумали про музей у Житомирі? Не варто, то був єдиний випадок продажу місячного реголіту приватній особі, навряд чи таке можна повторити. Проте, начебто дуже коштовні пилюка та каміння з Місяця, які дуже цікаві науковцям та інколи приватним колекціонерам, поки що абсолютно нічого не значать для бізнесу – нема там нічого цінного. Тож поки реально розглядається тільки доставка з Місяця рідкого ізотопу гелій-3, який начебто може використовуватись на термоядерних електростанціях… які ми ще не винайшли. Є невеличка надія на те, що на Місяці дуже гарні умови для перетворення вуглецевих сполук на алмазні, але ті алмази ще треба знайти, і взагалі, навіщо нам стільки алмазів. Звісно, цілі "Артеміди" зовсім інші.

Якщо перші три етапи будуть вдалими, польоти на Місяць з 2028 року стануть регулярними (а там ще китайці обіцяють підтягнутися). На супутнику Землі з’явиться Artemis Base Camp – такий собі табір з місячного модуля, мобільної житлової платформи та транспортного засобу для мандрів Місяцем. Спочатку то буде LTV (lunar terrain vehicle) – відкритий всюдихід для недовгих подорожей, а потім астронавти розживуться і герметичним транспортним засобом, в якому буде достатньо місця, щоб зняти скафандр і комфортно мандрувати місячними маршрутами. У цьому кемпінгу астронавти зможуть жити до двох місяців за "зміну", шукати та видобувати воду та якщо хочете, алмази. І це вже буде генеральною репетицією іншої великої події – колонізації Марсу і перетворення Місяця на базу для стартів марсіанських місій. Дивно звучить? Ще й як. Навіть трохи сюрреалістично. Але – це правда, ми є свідками початку освоєння людством глибокого космосу. Чекаємо 29 серпня.