Мирослав Гай: Все-таки українці - толерантна нація
Ось вже день пройшов з моменту цього трагічного, кричущого інциденту в центрі Москви, коли няня з Узбекистану пророботавшая рік в одній родині, відрізала голову дівчинки і бігала з нею по центру Москви кричачи Алах-Акбар. Поліція приїхала лише через годину після дзвінка, значить теоретично вона бігала з головою дитини набагато довше. До того ж вона спалила квартиру де жила дівчинка.
Жоден з моїх друзів не написав про це ні слова, рідкісні перепости з змі. Ні криків - Це Вам за Крим, Сирію і Донбас. Ні аналізу і радості, що ось вони, дзвіночки тих жахів в Росії якими супроводжується розпад імперії, коли влада вже остаточно втратили контроль.
В Україні тиша. Хвилина мовчання. Але між собою люди все це обговорюють. На багатьох це справило страшне враження. Моя дружина була шокована, вражена і у неї навіть почався розлад від цієї новини. І так у багатьох.
Все-таки українці більше эмпаты і здатні сопережить чуже горе.
Батькам дівчинки співчуття. Ми сумуємо, хоч Ви і вороги.