Мін'юст хоче збільшити кількість носіїв електронних браслетів
Заступник міністра розповів про те, що в даний час українські слідчі ізолятори заповнені в середньому на 85%, Лук'янівське СІЗО - на 99%.
Чернишов відзначив, що частково розвантажити слідчі ізолятори можливо за рахунок розширення практики застосування "електронного браслета".
За словами чиновника, в установах пенітенціарної системи містяться люди, засуджені за статтями, за якими в інших країнах утримання під вартою може бути замінено на іншу обмежувальну міру, наприклад, носіння електронного браслета".
Представник уряду зазначив, що впровадження такої практики в Україні заощадить кошти платників податків, розвантажить СІЗО, наблизить українську пенітенціарну систему до моделі, при якій система покарання буде виправляти і ресоціалізовувати.
"За допомогою міжнародних експертів з Норвегії, Литви та інших країн Мін'юст впритул зайнявся створенням бази змін до законодавства щодо реалізації системи електронного моніторингу", - зазначив заступник міністра.
Він зазначив, що у відомстві вивчають питання, як розширення практики застосування системи електронного моніторингу (носіння електронного браслета") для більшого числа як підозрюваних у злочинах, так і засуджених.
За словами Чернишова, інші країни застосовують електронний моніторинг набагато ширше, ніж в Україні. З його допомогою продовжують контролювати людей після умовно-дострокового звільнення (УДО). Також ця міра покарання застосовується у відношенні, наприклад, педофілів і ґвалтівників, навіть після повного відбуття терміну.
Чиновник зазначив, що електронний моніторинг може замінити відбування покарання в установі за низкою статей, такий вид контролю застосовується і у відношенні підозрюваних.
Однак, за словами Чернишова, у випадках, у яких високий ризик повторного вчинення злочину, тиску на свідків і на слідство, про зміну запобіжного заходу на електронний моніторинг "не може бути й мови".
"Але і в українському КПК є маса статей, при яких немає сенсу відправляти людину в СІЗО. Така практика дозволила б знизити витрати бюджету", - зазначив заступник міністра.
За його словами, у ряді країн електронний моніторинг не тільки скорочує витрати держбюджету на утримання підслідних та ув'язнених в установах, але і є джерелом наповнення бюджету.
Зокрема, Він згадав про практику, коли суб'єкти електронного моніторингу самі платять за браслети. В США - це близько 20 доларів в добу, в країнах ЄС - у середньому близько 22 євро на добу.
Чиновник, однак, сказав, що міністерство поки лише розглядає можливість розширення сфери дії електронного моніторингу в Україні і вивчає міжнародний досвід.
За словами заступника міністра, тільки на обговорення необхідних змін до законодавства та їх підготовку піде не менше року. Але навіть коли вони будуть схвалені, експеримент точно не буде проводитися в масштабах всієї країни. Для початку він буде реалізований на кількох пілотних прикладах.
"Зараз це Біла Церква і один з районів Харкова, оскільки там є сильна пробація і наукова база", - зазначив заступник міністра.
Представник Кабміну резюмував, що із-за недостатнього фінансування у багатьох установах пенітенціарної системи неналежні побутові умови, вік будівель деяких установ перевищує 100 років.
За його словами, в 2018 році на капітальні інвестиції в пенітенціарні установи фінансування не передбачено. У проекті бюджету на 2019 рік збираються виділити 220 млн грн на ремонт Лук'янівського СІЗО та двох установ у Херсоні: Херсонське СІЗО і лікувальний заклад для хворих на туберкульоз.
