Хвилинка терапії. З якими страхами українські бізнесмени йдуть до психологів
В Україні до психологів і психотерапевтів ходять не тільки з метою розбиратися в сімейному житті або особистих психотравмах, але і поділитися переживаннями про бізнес.
Як з'ясувала "ДС", якщо на Заході підприємці найбільше переживають про репутацію, рекламі, соціальний імідж, старіння продукту та наявності конкурентів, то в Україні все інакше. За словами психотерапевта Дмитра Бражко, на відміну від наших, західні бізнесмени набагато менше переживають через ризиків економічної кризи, податкових перевірок і можливості втратити бізнес. "Вони не бояться, що прийде податківець і буде клянчити на озеленення Місяця, що господар сусіднього ларька зіллє рекламний бюджет, клікаючи по платним посилання в пошукових системах, або що прийде "Беркут" і все відіжме. Там підприємець чекає зростання і думає, як реалізувати стратегію розвитку, у нас же піпл в першу чергу хоче "урвати", - каже психотерапевт.
Читайте також: Після Фрейда. З чим українці ходять до психотерапевтів
За словами фахівця, страхи підприємців, які звертаються за допомогою до психотерапевтів, можна розділити на дві категорії: втрата контролю над власним ділом і зіткнення з труднощами, характерними для ведення бізнесу в Україні.
Причому експерт підкреслює: західні збірники рекомендацій по веденню бізнесу лише побіжно торкаються вмісту цих страхів.
Схибленність на контролі
Найбільше українські бізнесмени бояться того, що бізнес буде настільки самостійною, що його засновнику не залишиться в ньому місця. "Кожен починаючий підприємець бачить себе через багато років лежить у гамаку з коктейлем в руках в тіні пальм. Але коли мова заходить про те, щоб перетворити свій бізнес в закриту, автоматизовану систему, починається саботаж", - пояснює Бражко.
Найманий персонал, який володіє життєво необхідним ресурсом ініціативи, починає дратувати і дратувати керівництво на особистісному рівні, візити контролюючих органів стають особливо частими (з точки зору підприємця), а бухгалтер різко втрачає хватку, хоча ще недавно все йшло відмінно. У підсумку ситуація зводиться до переконання "я повинен знати все, що відбувається всередині мого бізнесу". "Хочу знати" тут дорівнює "хочу контролювати". Тут-то і доводиться визнавати, що з райських островів контролювати поточну бухгалтерію підприємства на Борщагівці не дуже зручно.
Боязнь делегувати
Наступний страх, з яким стикаються бізнесмени - це страх делегувати повноваження. "Я довірю йому всі процеси, а він, покидьок, втече від мене до конкурентів!" - таку тезу можна почути як від бізнесмена-початківця, так і досвідченого. У сучасному світі від цього страхуються, даючи найманим працівникам частку в бізнесі. В Україні ж подібні страхи призводять до уповільнення зростання як бізнесу, так і особистості самого підприємця.
"Завжди розвивається лише те, що практикується, - пояснює Бражко. - Боячись делегувати повноваження підприємець розвиває в собі якості контролера, супервізора, аудитора, слідчого, прокурора, дізнавача... Але ні в якому разі не підприємця".
І тут з'являється унікальна форма прокрастинації: бізнесмен з головою занурюється в рутину і "решалово" поточних проблем, паралельно уникаючи контакту з назрілої необхідності масштабувати і автоматизувати бізнес-процеси, щоб зменшити свою участь у них.
Навколо одні вороги
Ще один страх, яким керуються сучасні бізнесмени - страх, що все навколо мріють його "кинути". "Я його всьому навчу, а він, безсовісний сам почне своє діло і стане моїм конкурентом!!!" - приблизно так підприємець може сформулювати своє ставлення до власним співробітникам. Тут демонструється парадоксальне переконання того, що світ наповнений злими й кровожерливими конкурентами, які тільки і чекають приводу зробити гидоту нещасному підприємцю.
У цьому зв'язку звучать барвисті історії про цехах хакерів, які забирають рекламні бюджети Google Adwords в інтернет-магазинів, про продажних активістів, які пишуть пачками заяви на бідного підприємця в усі органи, а також безлічі інших інструментів.
"Специфіка цього страху полягає в тому, що на питання про те, що саме змушує підприємця вважати, що з ним станеться весь перерахований список трагедій, майже завжди звучить одна відповідь: "Ти че! Всі це знають!" Боязнь втратити гроші змушує людей вірити в монстрів і чарівні палички, створюючи при цьому всі умови для комфортного існування цих самих монстрів", - пояснює психотерапевт. За його словами, за тією ж схемою побудований страх привернути увагу вічно голодного левіафана контролюючих органів до своєї скромної персони і ще більш скромною бухгалтерії.
Тут і зараз: парадокс без планування
Наступним після пошуку ворогів йде страх довгострокового планування: весь бізнес будується для відповідності та прибутковості тут і зараз, і зі скрипом перебудовується під вагою змін. Мало хто здатний відповісти на питання, чим буде займатися побудована ним система через 20 років. "Відповідь часто включає в себе згадка про нестабільність курсу національної валюти, податкового законодавства і навіть Кримінального кодексу. Люди настільки сильно бояться зарікатися "від суми і від тюрми, що вважають можливість швидко схлопнуть бізнес набагато більш важливою, ніж можливість розвинути його кількісно і якісно", - підкреслює експерт.
Багато бізнесменів, що парадоксально, бачать себе мільйонерами в майбутньому, але жоден з власників кав'ярні не бачив себе борються за частку ринку з Starbucks, і ні один власник школи іноземних мов не зміг представити себе, присутнього на відкритті філії його школи в Боготі або в Кейптауні.
При цьому, підкреслює експерт, українських підприємців, що скаржились на подібні речі, складно назвати невдахами. "У цих людей є амбіції, навички і внутрішній стрижень для того, щоб домогтися успіху, але звичка боятися не дозволяє їм робити важливі і логічні кроки в напрямку своєї мети", - зазначає психотерапевт.
