Медаль Абраменка, мовчазний протест Гераскевича та допінг. Чим запам’яталася Зимова олімпіада-2022
Зимові Олімпійські Ігри 2022 завершені. Українська збірна все ж змогла отримати медаль, проте вперше з 2010-го року лишилася без золота
Прогнози букмекерів та аналітиків про безмедальну Зимову олімпіаду для України не справдились. Творець медального дива вже другі Ігри поспіль — фристайліст Олександр Абраменко. Саме його срібло піднялу Україїну на 25 місце у загальнокомандному заліку. Загалом українська збірна має п’ять індивідуальних результатів у топ-10:
- срібло Олександра Абраменка у лижній акробатиці
- 9-те місце його колеги — фристайліста Олександра Окіпнюка
- тричі у топ-10 була біатлоністка Юлія Джима: 7-ма у мас-старті, 8-ма у спринті та 10-та в індивідуальній гонці.
Ще три фініші українців у топ-10 в командних змаганнях:
- 7-ме місце — біатлонна жіноча комадна естафета ( Юлія Джима, Анастасія Меркушина, Олена Білосюк та Ірина Петренко)
- 9-те місце — біатлонна чоловіча командна естафета — (Богдан Цимбал, Артем Прима, Антон Дудченко та Дмитро Підручний)
- 10-те місце — командний турнір з фігурного катання (Анастасія Шаботова, Олександра Назарова та Максим Нікітін, Софія Голіченко та Артем Даренський)
Коронавірус проти лижних акробатів
Усі медальні надії від початку були не на самого Олександра Абраменка, а загалом на змішану команду лижних акробатів: Олександра Окіпнюка, Дмитра Котовського, самого Абраменка та Анастасію Новосад. Та напередодні старту змагань троє з команди отримали позитивні тести на COVID-19.
Олександр Абраменко, який єдиний з команди не був на самоізоляції, у своєму Інстаграм прокоментував цю ситуацію коротко: "Не Олімпіада, а страшний сон".
Анастасія Новосад про самоізоляцію відгукувалася із ще більшим розпачем: "На даний момент у мене є лише одне бажання: вилетіти з Китаю та побачити сім‘ю". Спортсменка взагалі не змогла позмагатись у Пекіні.
Чим особливе срібло Абраменка
У фіналі Олександр Абраменко зробив потрійне сальто з п’ятьма гвинтами. Це складний стрибок, який чинний олімпійський чемпіон ще ніколи не виконував на змаганнях. Успішно він вдався йому лише декілька разів на тренуваннях.
Стрибок вийшов чудовий, але при приземленні Олександр ледь втримав рівновагу, тому судді оцінили його в 116.60 балів. Ризик був виправданий, краще не стрибнув ніхто, крім китайця Ці Гуанпу.
Срібло Зимової Олімпіади 2022 зробило Олександра Абраменка найтитулованішим представником зимових видів спорту в Україні. А ще влітку спортсмен задумувався про завершення кар’єри. За друге місце на Зимових Олімпійських Іграх Олександр отримає 80 тисяч доларів, які планує витратити на відкриття школи фрістайлу у Києві.
Мовчазний протест Гераскевича
Український скелетоніст Влад Гераскевич змусив традиційно "позаполітичних" оглядачів говорити про Україну завдяки своєму мовчазному протесту.
Після третього заїзду, він продемонстрував камерам плакат з написом "No war in Ukraine". Фото та відео цього моменту розповсюдили безліч світових ЗМІ.
Відповідно до олімпійської хартії МОК, під час Олімпіади заборонені політичні демонстрації, але Міжнародний Олімпійський комітет підтримав Влада, пояснивши, що його протест — це загальний заклик до миру. "Усе нормально було. Нас підтримали в цьому. Це моя позиція. Ніяка нормальна людина не хоче війни, і я також нормальна людина й не хочу війни. Я хочу миру в своїй державі й не хочу, щоб якісь люди загинули через війну", — прокоментував Гераскевич свій протест.
Зазначимо, Гераскевич — так званий "армійський" спортсмен, що представляє Збройні сили України. Для нашої країни це доволі типова ситуація — через невеликі бюджети багато спортсменів тренуються на базі силових відомств, що "діляться" з ними грошима.
Благородство Підручного
Український біатлоніст Дмитро Підручний показав приклад чесної гри. Під час гонки переслідування він випадково зламав палицю суперника – німця Йоханнеса Кюна.
Не вагаючись, Дмитро позичив супернику свою. Через це подолав кілька сотень метрів лише з однією палицею. Тренер українських біатлоністів Юрай Санітра вибачився перед німецькою командою, але ті були вражені вчинком українця і подякували за такий жест "fair play".
Як коронавірус вплинув на українську команду
Цього разу крім спортивної боротьби на Зимовій Олімпіаді, була ще й боротьба з ковідом. Близько третини української збірної побували на самоізоляції. Хворіли також тренери та технічні працівники.
Щоб брати участь в змаганнях на Олімпіаді, потрібно здати два негативних тести. Але китайське тестування більш суворе, ніж європейське. Коли спортсмен за європейськими показниками — вже здоровий, то за китайськими — досі хворий та потенційно небезпечний. Тому самоізоляції були тривалими
Першим позитивний тест отримав наставник чоловічої збірної з біатлону — Юрай Санітра. Далі Covid-19 виявили у фігуриста Івана Шмуратка - тому він не допоміг колегам у комадному турнірі. Також захворіли біатлоністки Олени Білосюк, Дар’я Блашко. Остання так і не позмагалась в Пекіні — негативний тест отримала запізно.
На заміну Білосюк викликали запасну Анастасію Меркушину. Олені пощастило швидко вийти із самоізоляції, але Меркушина приїхала не дарма.
Після індивідуальної гонки, за станом здоров’я, Пекін покинула легенда українського біатлону Валентина Семеренко. Анастасія швидко акліматизувалась і показала найкращий результат в сезоні - стала 24-ою в спринті.
Ситуація з позитивними тестами торкнулась українських біатлоністів, фігуристів,сноубордистів, санкарів та стрибунів з трампліна.
Позитивні не лише тести на коронавірус
Найгучніший допінг-скандал Зимової Олімпіади 2022 стосується спортсменки з ОКР — 15-річної Каміли Валієвої. Через її позитивний тест на допінг фігуристи олімпійського комітету Росії мали б втратити золото у командних змаганнях. Але Російське антидопінгове агентство виграло справу в суді й добилося, щоб Каміла продовжувала брати участь в Олімпіаді. Щоправда, церемонія нагородження у командному турнірі так і не відбулась.
Виступ Каміли у довільній програмі теж не минув без скандалу. Спортсменка була основною претенденткою на золото, але в підсумку стала 4-ою. Її результат різко прокоментувала тренерка. Вона звинуватила дівчину в тому, що та перестала боротись і здалась.
Британський журналіст Пірс Морган у Twitter назвав такі дії — знущанням над дітьми та психологічним насиллям над неповнолітньою.
Не обійшлось без позитивних допінг-тестів у складі українською команди.
Лижниця Валентина Камінська здала позитивну допінг-пробу під час змагань. На Олімпіаді-2022 вона проїхала три гонки. Її найкращий результат — 70-е місце у спринті. Спортсменка заперечила своє вживання допінгу і оголосила про завершення кар’єри.
Також позитивний допінг-тест у бобслеїстки Лідії Гунько. Аналіз у спортсменки взяли в день закінчення її виступу в монобобі. Вона стала 20-ою. Через три дні пекінська лаборотарія заявила про наявність в пробі заборонених препаратів. До цього, 10 лютого тест на допінг у Лідії був негативний.
Президент федерації бобслею та скелетону України Михайло Гераскевич вважає, що ймовірною причиною позитивного допінг-тесту Лідії Гунько може бути вживання м’яса в олімпійському селищі.
На відміну від Валентини Камінської, яка не збирається доводити свою невинуватість, федерація бобслею та скелетону буде боротись за свою спортсменку.
Нові рекорди українських спортсменів
На Зимовій олімпіаді українці мали і свої рекорди, хоч і не такі яскраві, як хотілося б. Гірськолижник Іван Ковбаснюк став 14-им в альпійській комбінації. Вдруге за історію виступів на Олімпіаді представник України увійшов у топ–15 у цій дисципліні.
Його колега, дебютантка Олімпіади гірськолижниця Анастасія Шепіленко стала 39-ою.
Це найкращий результат українок у слалом-гіганті з 2006 року. Санкар Антон Дукач оновив рекорд українців у одномісних санях — став 22-им.
В естафеті українські санкарі стали 11-ми. Це найкращий результат для України на Олімпіадах у цьому виді спорту.
Уперше відразу два українці — Віталій Калініченко та Євген Марусяк — пройшли кваліфікацію в стрибках з трампліна на Зимовій Олімпіаді.
Крім цього Євген увійшов у топ-50 стрибунів з трампліна! Вдруге в історії хтось з українців подолав кваліфікацію у стрибках з нормального трампліна. Востаннє таке вдавалось 12 років тому.
Фігуристи Олександра Назарова і Максим Нікітін пройшли до фінальної довільної програми в танцях на льоду, де стали 20-ими. У цьому виді українці вперше досягли такого успіху за останні 12 років.
В останній змагальний день поставили рекорд лижниці, які до цього виступали не надто вдало. Марина Анцибор стала 37-ою у масстарті. Це найкращий результат українок у лижних гонках за останні вісім років.
Підсумки Зимової олімпіади в Пекіні
У медальному заліку, як і прогнозували експерти, перемогу здобула Норвегія. На рахунку команди 37 медалей, з них 16 золотих. Це новий рекорд для норвежців.
Закономірно, що найтитулованішим спортсменом Зимових Олімпійських Ігор в Пекіні став норвезький біатлоніст Йоганнес Бьо. Він здобув 4 золоті та бронзу. Серед спортсменок найбільш успішною була також норвежка — біатлоністка Марте Ольсбу-Рейселанн — 3 золота та 2 бронзи.
На Зимовій Олімпіаді- 2022 встановили вісім світових рекордів: 6 у фігурному катанні, по одному у ковзанярському спорті та шорттреку.
Україна стала 25-ою у медальному заліку країн-учасниць Зимової Олімпіади. Це найгірший результат за останні 12 років. Причина цьому, на жаль, вкрай банальна. Незважаючи на те, що, за словами міністра спорту Вадима Гутцайта, на підготовку українських спортсменів до олімпійських змагань за останні два роки було витрачено 87 млн грн, більшість українських представників зимових видів спорту тренуються за кордоном. В Україні немає інфраструктури для підготовки професійних спортсменів. Якщо і є, то це старі об'єкти — такі як 100-річний трамплін у Ворохті і дерев' яна санна траса в Кременці. Там зазвичай тренуються діти, поки не досягають віку 16-18 років. Саме тоді вони, якщо пощастить, їдуть на змагання за кордон і вперше бачать сучасні спортивні об'єкти.
Щоб забезпечити популярність зимових видів спорту та отримати через кілька Олімпійських циклів результат, потрібно почати будівництво інфраструктури та розробити нову стратегії розвитку зимових видів спорту в Україні.
Наступну Зимову Олімпіаду у 2026-ому році приймуть італійські Мілан і Кортіна-д'Ампеццо. Лишається сподіватися, що за чотири роки українська збірна зможе підготуватися краще.