Майже половина українців ніколи не перевіряють інформацію в ЗМІ на достовірність, - дослідження
Проблема дезінформації та маніпуляції в ЗМІ є актуальною для української аудиторії, яка залишається досі вразливою для цих інструментів пропаганди
Такий висновок можна зробити із дослідження "Індекс медіаграмотності українців", яке провела Громадська організація "Детектор Медіа", повідомляє "ДС".
Згідно з матеріалами дослідження, проблема дезінформації актуальна для 57% української аудиторії; 28% вважають її неактуальною; 6% вперше чують про неправдиві новини, а 9% не змогли визначитися.
При цьому 42% українців ніколи не перевіряють інформацію на достовірність; 31% — не так перевіряють, як шукають повнішу деталізовану інформацію; перевіряє медіаконтент лише чверть аудиторії (24%).
Згідно з результатами дослідження 11% довіряють майже всім повідомленням, поки не побачать спростування, 25% аудиторії схильні довіряти новині, якщо вона не суперечить його уявленнями та схожа на правду, а 32% визначають достовірність новини інтуїтивно. Для 23% критерієм достовірності новини є довіра до видання, в якому вона розміщена, а для 21% — добра репутація автора або популярність автора (14%).
Лише 28% шукають посилання на джерело інформації; для 26% важливим маркером є представленість у матеріалі різних точок зору або наявність фото/відео, яке підтверджує інформацію.
Схожі результати показує і ставлення українців щодо маніпуляцій в ЗМІ. Ця проблема актуальна для 57% української аудиторії; 25% вважають її неактуальною; 8% вперше чують про маніпулятивні повідомлення, а 10% не змогли визначитися.
27% аудиторії визначають маніпулятивне повідомлення інтуїтивно; 31% підозрюють маніпуляцію, коли в матеріалі висвітлено лише один бік події; для 26% важливим маркером є неповна або неточна інформація.
Лише 23% схильні не довіряти новині, якщо в ній замало аргументів, багато кліше, ярликів, стереотипних суджень; у 21% надмірна емоційність та відсутність посилань на джерело викличуть підозру в бажанні авторів зманіпулювати свідомістю аудиторії. Рідше називалися такі ознаки маніпулятивних матеріалів, як емоційна маніпуляція, залякування (17%), невідомі або упереджені експерти (13%), викривлення цифр та даних соціологічних досліджень (12%), презентація фактів разом із оцінками (12%) та цитати, висмикнуті з контексту (12%).
