Mastodon замість Twitter. Чи замінить нова платформа куплений Маском сервіс мікроблогів

Багато хто звернув увагу на створений 6 років тому сервіс Mastodon. Наразі складно прогнозувати майбутнє цієї соціальної платформи. Проте деякі її особливості можуть перетворити проект не лише на очевидного конкурента Twitter. Вона може стати основою для соціальних мереж майбутнього – не таких глобальних, саморегульованих й позбавлених універсальних правил і не залежних від алгоритмів підбору контенту.

Як користувачі Twitter у Mastodon мігрували

З моменту угоди, в рамках якої Ілон Маск нарешті купив Twitter, сервіс покинув майже 1 мільйон користувачів. Частина з них деактивували свої облікові записи. Одночасно з цим велика кількість облікових записів було призупинено через нову політику модерації. І хоча Ілон Маск говорить про зростання аудиторії проекту після угоди, велика кількість людей почали шукати для себе альтернативну платформу для взаємодії. До цього їх спонукали незрозумілі обіцянки Ілона Маска щодо модерації контенту – засновник Tesla, відомий схильністю до абсолютної свободи висловлювань, пообіцяв застосувати її у Twitter, що, очевидно, не сподобалось багатьом. Адже досвід інших немодерованих платформ показав, що якщо не стежити за контентом користувачів, це може призвести до поширення на сайті образ, мови ненависті, фейків та маніпуляцій.

Додатковим аргументом покинути Twitter стала обіцянка Ілона Маска повернути на сайт Дональда Трампа. Стиль ведення Twitter колишнім президентом США був не лише предметом жартів та мемів з його нескінченими доповненнями "You are fake news" до будь-якого інфоприводу й будь-якого джерела – від місцевого медіа до національних медіа-"монстрів" на кшалт The New York Times чи CNN. Саме Трамп став першим в історії президентом держави, допис у Twitter якого отримав помітку про те, що він є маніпулятивним. А згодом акаунт Трампа взагалі видалили з Twitter. І наратив щодо повернення колишнього президента США на платформу може бути ознакою майбутньої легітимності у Twitter фейків та контенту з граничним вмістом.

То ж на фоні всіх цих історій багато хто з відданих користувачів Twitter звернули увагу на нову платформу для комунікації та взаємодії. Хоча насправді проект Mastodon, який обрали для себе користувачі, не можна назвати "стартапом" у класичному розумінні цього слова. Адже Mastodon було створено ще у 2016 році.

Що таке Mastodon і чи коректно його порівнювати з Twitter

Mastodon — це проект з відкритим вихідним кодом. Його створив Євген Рочко у 2016 році і з того часу він є єдиним співробітником компанії, що опікується сервісом. На головній сторінці сервісу розміщено важливий дисклеймер – що це соцмережа, яка ніколи не буде продана.

Популярність Mastodon шалено виросла після купівлі Ілоном Маском сервісу Twitter. За деякими даними, на сьогодні мережа налічує 1 млн активних користувачів на місяць. При цьому майже півмільйона нових користувачів долучились до Mastodon за останній місяць – десь з моменту поглинання Twitter Ілоном Маском. Буквально в перший день після закриття угоди до Mastodon долучилось біля 70 тисяч нових користувачів.

У Mastodon та Twitter є певна схожість. Тут теж є стрічка новин, правда, на відміну від Twitter, дописи користувачів тут відображаються без алгоритмічних впливів, у зворотному хронологічному порядку. Дописи тут називаються "toots". Вони можуть бути приватними й публічними. Використовувати Mastodon можна через веб-інтерфейс і через мобільні додатки, доступні в App Store та Google Play.

Додаток використовує хештеги, відповіді та републікації (аналог ретвітів). За рахунок того, що Mastodon є некомерційною організацією, тут немає реклами.

Автори проекту заявляють своє поважне ставлення до приватності користувачів. Окрім того, декому інтерфейс веб-сервісу Mastodon може здатися більш інтуїтивно-зрозумілим.

Децентралізація для соціальної платформи

Основна відмінність Mastodon від Twitter – інший принцип роботи. Mastodon є децентралізованою платформою. Це означає відразу декілька речей.

Децентралізація, слово, яке ми часто чули у застосуванні до криптовалют чи концепції Web 3.0, означає, що цей сервіс дозволяє користувачам створювати власні сервери і на них встановлювати власні правила модерації контенту. Вихідний код платформи є загальнодоступним, тож користувачі можуть робити внески, виправляти помилки та додавати нові функції.

По-другие, контент, що публікується на Mastodon не потрапляє у єдиний простір. Він розміщується на окремих серверах, які називаються "інстансами". При реєстрації користувачі вибирають сервер, до якого долучатися – він може обиратись за мовною чи географічною ознакою або ж за тематичним напрямком.

Допомогти розібратися у тому, як працює Mastodon, нам погодився Віталій Мороз, консультант з цифрових технологій eQualitie:

"У Мastodon інша архітектура, адже тут немає центрального сервера, користувачі піднімають свої сервери на яких розташовують власні інстанси й формують спільноту навколо цього інстансу. При цьому, зареєструвавшись на одному сервері (в Києві), користувачі спілкуються напряму як з користувачами на своєму сервері, так й з користувачами на інших серверах – це так званий принцип федеративності.

Кожен сервер може мати свої правила, запропоновані локальними адміністраторами. Й це знімає багато головного болю, адже вас тут не заблокують за те, за що блокують у Twitter або Facebook. Ось так виглядають правила українських серверів.

На додачу сервіс не збирає демографічні дані та не робить профілювання користувачів (адже не треба показувати рекламу)".

Через децентралізацію у Mastodon немає єдиної веб-адреси (URL), за якою можна було б побачити цю соцмережу. Її доступність визначається тим, чи якась спільнота користувачів, по-перше, створила свій сервер (інстанс), по-друге, на якому домені вона це зробила і які правила доступності на цей сервер. До прикладу, в Україні більшість Mastodon-інстансів доступні на dcomm.net.ua (хоча не всі), можна знайти сервери, наприклад, з такою адресою https://maly.io/, https://home.social/explore, https://climatejustice.social/about. Переглядати деякі з них можна без реєстрації, просто за лінком. А вміст інших доступний лише після реєстрації на відповідному інстансі.

Незважаючи на свої переваги, децентралізація має й певні проблеми. До прикладу, Mastodon не контролює своїх користувачів і не може модерувати вміст, як традиційні платформи соціальних мереж. Відповідно, це збільшує ризик появи на платформі "інстансів" з немодерованим контентом, на яких спілкується обмежене коло користувачів.

Український Mastodon

Віталій Мороз розкрив подробиці того, як Mastodon розвивався в Україні: "Перший український сервер (інстанс) був піднятий в травні 2022 року –  - там уже майже 100 користувачів та більше 8 тисяч публікацій. Наприкінці серпня eQualitie в рамках проєкту децентралізованих комунікацій почала розгортати в Україні сервери Mastodon у 8 обласних центрах. Найбільш активним є київський сервер – зараз тут майже 320 користувачів. Багато українців реєструються на відомих західних інстансах, але у нас звідти немає статистики. Впродовж 2 тижнів активісти створили нові інстанси у Вінниці та у Львові. Переглянути усі українські інстанси можна за цим посиланням".

Власне, на головній сторінці проекту dComms можна побачити перелік українських "інстансів". Наразі тут пропонується 10 локальних серверів, при переході на кожен можна побачити інструкцію про те, як до нього підключитися.

Майбутнє Mastodon

На питання про те, чи не спіткає Mastodon доля ClubHouse, Віталій Мороз відповів: "Mastodon наразі є нішевим продуктом, адже тут поки немає десятків тисяч користувачів, й мотивація – просто "піти з Twitter" не є найбільш вдалою, оскільки в Twitter більша аудиторія, а в Mastodon треба активно вести акаунт аби на тебе підписувалися інші та формувалася стрічка. Mastodon радше для тих, хто хоче створювати свої спільноти та для кого питання приватності та відсутності цензури є чутливим".  

Завдяки децентралізації, попри існування єдиної технологічної платформи, Mastodon складно назвати глобальною соцмережею. Це, швидше, платформа для великої кількості соцмереж, схожих візуально і таких, що використовують єдиний код. Вони фактично утворюють колективну мережу, але вони належать різним людям і організаціям.

Цей факт може бути й певним недоліком, адже існування серверу залежить від бажання особи чи організації, яка може вирішити відмовитись від нього, що означатиме втрату акаунту користувача, що долучився до серверу. Виключати такого розвитку подій не можна, хоча Mastodon рекомендує власникам серверів попереджати своїх користувачів принаймні за три місяці перед закриттям.

Проте в сучасних умовах Mastodon може зацікавити широку аудиторію. Проблеми, з якими останнім часом зіткнулась компанія Meta, власник найбільших соціальних платформ Facebook та Instagram – втрата інтересу користувачів до цих проектів – почасти відображають зміну самої парадигми соціальних мереж. Людей менше цікавлять глобальні мережі й універсальний контент, вони більше зацікавлені у спілкуванні в невеликих групах із однодумцями чи родичами. Саме тому ще два роки тому Facebook заявила про переорієнтацію якраз на таке, більш камерне спілкування.

Саме це пропонує Mastodon – локальність, відсутність алгоритмів рекомендації контенту, відмова від реклами – це те, що може зацікавити аудиторію, яка втомилась продиратись крізь незрозумілі дописи від брендів та рекламу до матеріалів від людей, які їм цікаві. Проект може стати альтернативою глобальним гравцям ринку і перетворитись на платформу для нішевих спільнот – саме в цьому напрямку багато експертів вбачають розвиток соціальних мереж.

Натомість децентралізація і відсутність єдиного умовного центру прийняття рішень, який формує розвиток платформи може піти не на користь Mastodon, так само як і залежність від власників серверів чи незрозуміла політика щодо вмісту користувацького контенту.

Наразі цей інструмент заслуговує на увагу хоча б тому, що нарешті в сегменті соціальних мереж з’явився продукт, побудований на нових принципах. А зростання інтересу до нього показує, що світ соцмереж не завжди буде обмежуватися трійцею Facebook/Instagram – Twitter – TikTok.