Мартиненко без ковдри і геттомания імені Скрипки

"Ділова столиця" продовжує рубрику DIARIO SCRIPTUM (від латинських diario - щоденний і scriptum - текст) або скорочено D. Scriptum. Тут ми розповідаємо про реакцію суспільства на топові теми дня.

Мартиненко без ковдри

З учорашнього вечора центральною темою для всього українського інформпростору стало затримання детективами НАБУ екс-нардепа та ключової фігури в партії "Народний фронт" Миколи Мартиненка. У цій справі ще до вердикту Солом'янського суду Києва вже обговорили практично всі: і суть висунутих віп-арештантові звинувачень про таємничу "маржі" при закупівлі у казахів уранового концентрату, і поіменно всіх видних "фронтовиків", хто погодився взяти затриманого політика на поруки, і дивний збіг, коли всі резонансні справи НАБУ "автоматизована система" чомусь розподіляє на одного суддю Олександра Бобровника. Інтернет-аналітики вже видали на-гора ціле безліч прогнозів про майбутній розвал коаліції БПП і НФ з наступними обов'язковими перевиборами, ну а більш приземлені користувачі почали порівнювати поведінку Мартиненко під час і після арешту, а також у самому суді з відомими "спецефектами" у виконанні Насирова. І це порівняння було зовсім не на користь останнього - Мартиненко скрізь вів себе гідно, не симулюючи всілякі напади. "Все обійшлося без лікарняного ковдри", - іронізують у соцмережах.

Непередбачувані французькі вибори

З "международки" безліч обговорень актуальних в українській блогосфері присвячені одному - майбутнім виборам президента Франції. Для всіх очевидно, що одним туром, який відбудеться в найближчу неділю, справа не обійдеться. Адже ні в кого з кандидатів немає навіть 25% підтримки виборців, не кажучи вже про необхідних 50-ти. Зате чітко передбачити ні одного, ні іншого учасника другого туру, по суті, не може ніхто, до останнього дня перед голосуванням буквально ніздря в ніздрю йдуть аж чотири претенденти на крісло в головному кабінеті Єлисейського палацу. Блогери визнають теперішню французьку гонку непередбачуваною чи не за всю новітню історію Франції. А також практично всі відкрито вболівають за єдиного еврооптимиста і послідовного противника Кремля в квартеті лідерів - Еммануеля Макрона.

Повзуча сирійська русифікація

З інших закордонних новин в українському сегменті Інтернету звернули особливу увагу на черговий показушний етап дружби двох диктаторських режимів сучасності - Путіна і Асада. Виступаючи в Москві в Раді Федерації, сирійський посол Ріяд Хаддад похвалився недавнім асадовским рішенням зробити російську мову другою в державі після арабського, поки, щоправда, тільки в місцевих школах і вузах. "Навіть багато сімей назвали своїх дітей Путіним. Не секрет, якщо я скажу, що діти президента зараз вчать російську", - заявив розчуленим російським сенаторам Хаддад, що українські інтернет-користувачі трактували як "повзучу сирійську русифікацію". А тим часом, сам Асад в інтерв'ю російським ЗМІ вже "розкатав губу" на військову допомогу від Путіна у вигляді масового застосування російською армією на території Сирії не тільки своїх повітряних, але і наземних сил.

Геттомания імені Скрипки

Другу добу поспіль в українських соцмережах не вгамовується ажіотаж з приводу нібито фрази відомого лідера рок-гурту "ВВ" Олега Скрипки про те, що не можуть вивчити українську мову співгромадян треба селити в "гетто для дебілів". Втім, як згодом виявилося, у всій цій "геттомании" посилалися на інтерв'ю співака "Українській правді", але насправді "УП" опублікувала фрагменти розмови Скрипки з її слухачами "Школи журналістики" в ході зустрічі, яка відбулася ще у грудні минулого року. І ось там в довірчій обстановці слово "гетто" дійсно прозвучало, але до кінця незрозуміло, чи то жартома, чи то всерйоз. Але російськомовні користувачі Мережі образилися на музиканта не на жарт, а в Рунеті взагалі пішла нова хвиля про звичних "укрофашистах-карателів". Що лише підтвердило для багатьох і не тільки україномовних громадян їх припущення про спеціальної інформаційної спецоперації не зовсім на рівному місці, але все-таки як горезвісної "бурі в склянці".

Українське "Ель-класіко"

А ось і у Facebook, та Twitter українські любителі футболу в очікуванні головної події весняного сезону нашої Прем'єр-ліги - матчу в Києві між столичним "Динамо" і донецьким "Шахтарем", який у ці хвилини розпочався на стадіоні "Олімпійський". Ще за кілька годин до сьогоднішнього футбольного видовища на нього було розкуплено рекордна як для нашого важкого часу кількість квитків - більше 50 тисяч, а біля телевізорів зібралися мільйонні аудиторії, причому не тільки в Україні. Як стверджують українці, доморослий "Ель-класіко", тобто протистояння двох грандів нашого футболу, завжди було непередбачуваним, по-своєму нервовим і тримало в напрузі глядачів до останньої секунди. І навряд чи на цей раз нас чекає щось інше.