Малолітні куртизанки. Чому українські батьки торгують своїми дітьми

Дорослі в Україні рідко замислюються про те, чим загрожує публікація фото їх дітей
Кадр з фільму "Лоліта"

В українських соцмережах новий скандал — обговорюють рекламу дитячої білизни для Одеської тижня моди. Це перша колекція дизайнера ALLA FRENKEL, причому заявлена вона як колекція нижньої білизни для дітей преміум-класу". "Тепер юні леді можуть дозволити собі вишукана, елегантна нижню білизну", — зазначено в описі колекції. Правда, зображені у рекламних матеріалах юні леді куди більше змахують на куртизанок: млосні погляди, розкуті пози...

Публікація фото викликала жваві суперечки в мережі. Половина учасників обговорення обурюється, що дітей перетворили ледь не у дівчат легкої поведінки, а це неприпустимо, друга частина говорить, що нічого ставати ханжами —нічого такого у фотографіях немає. Та й взагалі: кожна мама хотіла б бачити свою дочку в такому розкішному образі. Та й нічого протизаконного в зйомці немає, так що нема чого займатися цензурою.

З точки зору закону причепитися і правда не до чого. Куди більше насторожує інше: дорослі люди не бачать нічого поганого в тому, що дитячі фото носять відверто сексуальний підтекст. Спроби використовувати дитяче тіло в дорослому антуражі далеко не нові — взяти хоча б "Лоліту" Набокова. Але популярність діточок на рекламних плакатах виявилася настільки неоднозначною, що в багатьох країнах світу (в тому числі і в Україні) ввели обмеження на використання зображень дітей у рекламі. Приміром, за українським законодавством можна зображати дітей у небезпечних обставинах, а сама реклама не повинна створювати у дітей враження, що володіння рекламованою продукцією дає їм перевагу над іншими людьми. На Заході осуду піддаються навіть повнолітні моделі, які намагаються на фото виглядати підлітками, — є чимало прикладів, коли через громадського обурення іменитим брендам доводилося припиняти рекламні кампанії. Приміром, у 2011-му Mark jacob's відмовилися від реклами парфуму Oh, Lola!, для якого позувала Дакота Фанниг. Причиною стали звинувачення в тому, що дівчина на фото виглядає на 15 років, при цьому зображена в дуже двозначною позі.

У випадку з одеської фотосесією питання в тому, що батьки дітей погодилися на зйомку такого формату. Навіть більше: вони напевно хваляться фотографіями, на яких їх дівчата зображені з млосним поглядом на пишних диванах. А чому б і ні — все ж дорого-багато. І взагалі, будь-яка дівчинка хотіла б опинитися на місці цих моделей. Діти дійсно люблять міряти одяг дорослу і хизуватися в маминих туфлях на підборах. Але можна одягнути дівчинку в дорослі речі так, щоб це було цікаво, а можна так, що це буде виглядати недоречно, а в найгіршому випадку — ще й пішло. Але в XXI ст. дівчаток продовжують виховувати так, що їх головна цінність — довгі ноги і млосні погляди. Ну і білизна, звичайно, неодмінно вишукане. А то яка юна леді без мереживний ночнушки.

У минулі часи мереживні корсети і правда були неодмінним атрибутом дівчата з вищого суспільства. Правда, ця сама дівчина повинна була не тільки добре виглядати в білизні, але ще й знати кілька мов, грати на музичному інструменті і, приміром, вишивати хрестиком. Вміють все це сучасні леді — питання швидше риторичне. Як і питання про те, чому їх батьки з ентузіазмом ставляться до таких зйомок.

Звичайно, можна було б пояснити це важкої радянської спадковістю — після часів тотальної зрівнялівки і загального пролетаріату модно стало зараховувати себе до еліти. Показне багатство і зараз цінується левовою часткою українців, хоча багато хто дійсно багаті люди не вилазять з джинсів і живуть досить скромно за вітчизняними мірками. Можна пояснити бажання зняти свою дитину в гламурній фотосесії і реалізацією власних комплексів — у мене в дитинстві не було можливості блищати, так нехай он дочку за мене попрацює. Цю тенденцію, до речі, легко побачити на дитячих конкурсах краси — там симпатичні дівчатка стараннями мам перетворюються в подібності то Людмили Гурченко, то Леді Гага. Діти перестають бути дітьми. У них забирають право бути безпосередніми, недоладними, смішними. Адже дитиною неодмінно потрібно пишатися— в ідеалі він повинен з року говорити на трьох мовах, у п'ять малювати якісні копії Рембрандта, а в сім років вміти самостійно розібрати і зібрати на швидкість квадрокоптер.

У рясних материнської любові є ще одна сторона медалі — якщо вже немає у дитини фотосесії в мереживній білизні, значить, треба буквально засипати соцмережі фотографіями свого чада. Ось дитина сидить на горщику, ось він колупається в носі, а ось зацікавлено розглядає те, що відрізняє дівчаток від хлопчиків. У цей момент батьки менше всього думають про те, що порушують особисті межі власної дитини. Дитя підросте, і ці фото цілком можуть стати причиною насмішок з боку однолітків. Втім, ніхто не застрахований від того, що фото дитини обсмеют і цілком дорослі користувачі, — це інтернет, тут можна говорити майже все, що хочеться. Можна згадати і про те, що фото вашої дитини цілком можуть використовувати в збочених цілях, а самої дитини нескладно буде вистежити за допомогою міток на фото. Фахівці з кібербезпеки давно говорять: викладайте фото з дітьми дуже обережно, оскільки, бажаючи похвалитися чадами, ви можете їм реально нашкодити.

Але лайки і віртуальне схвалення давно стали однією з найбільш затребуваних сучасних валют. Полювання на передплатників, спеціальні пози для Instagram, гонка за кількістю відвіданих ресторанів і нічних клубів — все це має конвертуватися в ефемерну любов знайомих і незнайомих людей. І фото дітей — один з улюблених прийомів зворушити публіку. Краще працюють хіба що котики. По суті, виходить, що і у випадку з гламурними фотосесіями підлітків в нижній білизні, і у випадку зі знімками дитини у підгузнику мова йде про те, що батьки торгують (нехай і в переносному значенні слова) своїми дітьми заради примарного визнання власних заслуг.