Модрини, буки, ялиці: які дерева потрібні для відновлення Карпат?

За часів Австро-Угорщини Карпати масово засаджували альпійськими ялинами - породою, яка дуже швидко росте, а значить і прибуток дає швидку

Але кожні 40-50 років їли всихають, лишаючи на тлі гір величезні голі ділянки. Сьогодні в Карпатах відновлюють історичну справедливість - вже в 2017 році тут висадили більше 20 000 дерев, характерних для цього регіону. Серед них - знаменита карпатська модрина, з якої була побудована Венеція.

У Карпатах триває національна програма "Разом за природу" за підтримки Всесвітнього фонду природи (WWF*), в рамках якої в Карпатському національному природному парку, національних парках "Сколівські Бескиди" і "Синевир" навесні 2017 року висадили більше 20 000 дерев: ялицю, бук, клен-явір і модрину. Ці дерева історично росли на території Карпат, але майже зникли наприкінці ХІХ століття.
Мета другого етапу проекту - перевірити, скільки дерев прижилися.

"Навесні проект "Разом за природу" зробив перший крок до великої мети - висадити понад 1 000 000 дерев, - розповідає організатор проекту, представник компанії "Моршинська" Марина Соловйова. - З першої висадки прижилися 85% дерев, що вважається надзвичайно високим результатом. Наступна висадка планується в березні 2018 року".

У найближчі 100 років висаджені дерева поглинуть більше 2 000 тонн вуглекислого газу. А надалі кожен гектар дорослого лісу щорічно буде поглинати близько 3,6 тонн діоксиду вуглецю і виробляти близько 2,6 тонн кисню.

"У часи Австро-Угорської імперії в Карпатах висаджували ялини, часто насінням, привезеними з Альп, - розповідає координатор лісового напрямки WWF в Україні Роман Волосянчук. - Ялина росте повільно у високогірному поясі, а внизу, в більш теплих і багатих умовах, росте швидко, формує рівний стовбур, тому її вирощували для будівництва, виготовлення меблів та паперу. Але з-за прискореного зростання ці дерева перестигають вже в 40-50 років і їх необхідно висаджувати знову, що і робили до 70-х років ХХ століття. Наше ключове завдання сьогодні - відновити екосистему Карпатських лісів".

"Ми також ставимо перед собою мету відновити насадження модрини, - додає координатор проекту Ірина Миронова. - Модрина - дуже цінне дерево. По твердості вона не поступається дубу і стійка до води. Для прикладу, Венецію побудували на палях з альпійської і карпатської модрини. Також, з її насіння виготовляють оліфу і концентрат вітаміну С. Всі види модрини утворюють багато пилку, яку при відсутності іншого корму збирають бджоли".

* "Разом за природу" - всеукраїнський проект, ініційований ТМ "Моршинська" за підтримки Всесвітнього фонду природи (WWF). Його діяльність спрямована на те, щоб зберегти і примножити природу України, Карпатські ліси для нинішніх і майбутніх поколінь українців. Деталі за посиланням: https://zapryrodu.com.ua

** Всесвітній фонд природи (WWF - World Wide Fund for Nature).
Заснований у 1961 році, WWF є однією з найбільш відомих і ефективних міжнародних природоохоронних організацій, яка працює в більш ніж 100 країнах світу. Всесвітній фонд природи в Україні працює в рамках Дунайсько-Карпатської програми і відновлює природу Дунайського та Карпатського регіонів - двох з двохсот найбільш цінних і багатих екологічних регіонів у світі.
ukraine.panda.org